Як у Тернополі оживили мистецтво

Вправлялися у грі на музичних інструментах, співі, займалися хенд-мейдом, спробувати себе у ролі актора, художника, поета усі охочі тернополяни просто неба на фестивалі едьютейнменту (освіта в розвазі – прим. ред.) «Культурні пікніки», що вперше відбувся у Тернополі.

Це пілотний проєкт мистецького едьютейнменту. Тернопіль підхопив ініціативу від Харкова. Організувала фестиваль громадська організація «Центр Науки Тернополя» за підтримки програми «Створюємо інноваційний культурний продукт» Українського Культурного Фонду та за сприяння  мера Тернополя Сергія Надала.

Цей захід стане традиційним для Тернополя, переконана голова громадської організації «Центр Науки Тернополя» Христина Білінська. Тож окрім «Наукових пікніків» у Файному місті проводитимуть ще й «Культурні».

Майстер-клас із вуличного співу

У кожному із 26 наметів було щось цікаве, тому тернополяни змогли вживу торкнутися до культури. Під час події пройшли десять яскравих музичних, танцювальних, поетичних виступів. Тут працював телемайданчик та майданчик кіностудії, знімали мультфільми з допомогою мобільних телефонів, писали казки, малювали картини. Бажаючі мали нагоду пограти на етно-барабанах і не тільки, навчитися танцювати народний танець, поспівати, доторкались до «живої книги». Окремо у сквері Т. Шевченка діяла поетична локація, а біля оновленого фонтану «Кульбаба» – художня. Було багато різноманітних майстер-класів.

В одному з наметів – представники ТНЕУ – молодіжний гурт «Сонячний удар». Лідер цього колективу Дмитро Худик розповів, що гурт існує вже три роки. До його складу входять шестеро вихідців із села Кошляки Підволочиського району – Дмитро Худик (баян, вокал), Володимир Дячук (баян, вокал), Богдан Іванусь (барабани), Андрій Шеремета (бубен, вокал), Софія Турчин (бубен, вокал), Іванна Мичковська (вокал). Усі вони закінчили місцеву музичну школу і є студентами ТНЕУ, за винятком Богдана Івануся. У репертуарі лише україномовні пісні, як народні, так і сучасні.

• Вперше у такому складі ми виступили на святі замку в селі Токи, – каже Дмитро Худик. – Виконували українські народні пісні. Тоді була сильна спека. До нас підійшов один чоловік і сказав, що так заслухався наших пісень, що ледь сонячного удару не дістав. Звідси й виникла назва нашого гурту.

На «Культурних пікніках» музиканти провели майстер-клас зі співу.

Кінообладнання і майстерня казки

Велике зацікавлення дорослих і юних тернополян викликало обладнання у наметі «КіноДністрер».

• Ми представили частину кінематографу старого і нового зразка, – розповіла заступник генерального директора КП «КіноДністер» Наталія Музичук. – В нас є старі проєктори, плівка, яку можна порізати, склеїти пресом, перемотати, є квадрокоптери, на яких проводять зйомки тепер. Також можна дізнатися, що таке зелений фон, як відбувається освітлення зйомок, попрацювати з хлопавкою тощо.

Виїзну «Майстерню казки» представила на «Культурних пікніках» письменниця і казкарка Ірина Мацко. У її наметі всі охочі могли написати власну жартівливу казку, придбати книги для дорослих і підлітків.

Майбутні актриси і «живий» музей

Упродовж заходу Театральним майданом проходжувалися три панночки в театральних образах. Це студентки театрального відділення ТНПУ ім. В. Гнатюка. Христина Вітвіцька розповіла, що  вона в образі Червоної Королеви і таким чином намагається привернути увагу до театрального мистецтва. Поруч її однокурсниця Катерина Папуша в образі Принцеси. Дівчина додає, що формат «Культурних пікніків» їй подобається, бо це дуже яскраво і креативно.

• Прогулюючись на майдані в театральних образах, ми хочемо достукатися до людей і донести їм, що культура – це дуже важливо, що ми повинні її розвивати, – каже Альона Гупало (Проня Прокопівна). – Також хочемо донести, що актор – це не просто гра, а велика праця.

Привертали увагу тернополян і намети Тернопільського обласного краєзнавчого музею. В одному з них співробітниці відтворювали обряд вінкоплетин, які і досі відбуваються в с. Гермаківка Борщівського району. Тож усі охочі могли стати учасниками майстер-класу зі створення віночка з барвінку для нареченої. У сусідньому наметі наукова співробітниця краєзнавчого музею Оксана Гулик проводила майстер-клас із пов’язування хусток.

• Обряд пов’язування хустки був неодмінним на весіллі, – каже жінка. – Він символізував перехід молодої від дівочого стану до жіночого. Тепер вона мала завжди ходити з покритою головою, переходила під владу чоловіка, більше не могла бувати на вечорницях. Під час цього обряду всі плакали.

Такий майстер-клас зацікавив третьокласницю школи №23 Злату Сливку та її маму пані Ірину.

• Це дуже круто, – каже дівчинка. – Найбільше мені сподобався метод пов’язування хустки «кораблик».

Мама Злати розповіла, що сучасних дітей важко чимось заінтересувати, тож вона прийшла з донькою на цей захід, аби знайти потрібні варіанти. У наметі краєзнавчого музею жінці сподобалася святково-начільна пов’язка, яку неодмінно зробить для своєї донечки. Також підходили до наметів музичної школи, бібліотеки, станції юних техніків. Тернополянка стверджує, що «Культурні пікніки» – це дуже цікаво і потрібно.