День української хустки: цікаві факти про народний символ та оберіг
Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова і є нашою культурною спадщиною.
Хустка з давніх часів була важливим символом української культурної спадщини. Їх передавали у спадок за жіночою лінією і оберігали, адже це була сімейна реліквія, пише НВ Life.
Цікаві факти про українську хустку
Хустка вважалася оберегом.
Власноруч вишитою хусткою дівчина перев’язувала хлопця, що йшов до війська, щоб легким був його шлях і швидшою дорога додому. Якщо козак гинув, то саме цією вишитою хусткою під час поховання йому прикривали очі, «щоб орел очей не виймав».
Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитись з нею), він дарував їй дорогий подарунок — чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
Покриття голови молодої — настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок — не «голими» руками.
Хустка була основним головним убором.
Жінки носили хустки протягом цілого року. Влітку носили лляні, ситцеві чи шовкові, а взимку — вовняні.
В залежності від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров'я хустку драпірували довкруги голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
На Великдень та Різдво носили яскраві хустки, у будні дні — стримані. Молодих дівчат вабили білі хустки, а також хустки з орнаментами та цікавим поєднанням кольорів. Старші жінки обирали більш прості моделі, зазвичай у темній кольоровій гаммі. Вдови носили виключно чорні хустки.
Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки.
Насправді хустка не була ознакою винятково жінок у шлюбі. Її носили також незаміжні дівчата. Відмінність полягала у способі носіння. Зазвичай жінки пов’язували хустки поверх очіпка (жінка, що була у шлюбі, знімала очіпок лише перед сном), а дівчата — без нього. Жінки намагалися повністю сховати волосся, натомість дівчата його показували. Часто дівчата оздоблювали хустки на голові квітами, які могли сплітати у вінок.
Відповідно до віку, вони також поділялись за кольорами. Молоді дівчата обирати світлі, яскраві хустки (також білі), старші жінки — темні. Вдови були зобов’язані носити чорні головні убори.
Також хустка позначала рівень достатку сім'ї.
Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували у жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками — їх залишали на свята або для урочистих подій.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
