Психолог Оксана Палун дотримується думки, що у школярів має бути певний дрес код, якщо не форма.

- Дітей необхідно вчити дисципліни і дотриманню правил, - запевняє фахівець. -  Обмеження - одна з потреб дітей, розумні обмеження, звичайно ж, і це стосується не тільки школи. Для здорового розвитку дитини потрібен і особистий час, і можливість самовираження, і дисципліна, і обмеження в рівній мірі.

Також пані Палун звертає увагу на те, що важливо зберегти баланс між свободою вибору і дотриманням правил.

- Потрібно пам'ятати, що дитина мислить трохи по-іншому, ніж дорослий, - каже психолог. - Пускаючи дітей "у вільне плавання", наприклад, в плані одягу, з метою дати їм волю самовираження, можна навпаки отримати буллінг і депресії. Наприклад, дівчинка-підліток хоче якось виділитися, але як вона не знає. Тому читає модні журнали, але повторити образ вона не може, бо або фінанси батьків не дозволяють, або взаємини з ними не дозволяють попросити допомоги. Вона починає придумувати, комбінувати одяг. Може трапитися так, що експеримент буде невдалий, дитина прийде в школу не в дуже, скажімо так, фешенебельному вигляді, і нарветься на тих, хто своє самовираження бачить у пресингу тих, хто слабший. Ось її він і вибере своєю жертвою на сьогодні, а потім і завтра, і надалі. Що було б краще для цієї дівчинки: ходити в школу в формі чи експериментувати стати жертвою буллінгу ?! Все ж варто давати дітям можливість не тільки самовиражатися, а й навчатися, слідувати правилам, поважати себе та інших людей і т.д.

Практичний психолог Катерина Шевцова звертає увагу на інший аспект шкільної форми - її вартість і вигляд.

- Раніше, ще за часів СРСР шкільна форма була майже однаковою у всіх крамницях за дизайном та ціною, - розповідає спеціаліст. - Це дозволяло знівелювати формальну нерівність. Тобто діти з бідніших сімей не відчували себе гірше вдягненими, аніж однолітки з дещо заможніших сімей. Сьогодні шкільна форма у крамницях суттєво відрізняється і за дизайном, і за ціною. Зазвичай у школі кажуть лише якого кольору потрібно купувати форму (синю/чорну тощо). Звичайно, що діти можуть переживати, що вони вдягнені у менш модний варіант шкільної форми, аніж хтось з однокласників. Тобто свою основну позитивну функцію такий вид одягу вже давно не виконує.

Пані Шевцова каже, що виключенням можуть бути лише школи, де всім учням шиють однакову форму на замовлення.

- Проте це велика рідкість в Україні, - продовжує фахівець. - На мій погляд, шкільна форма – пережиток епохи, що минула. Форма ніяк не впливає на успішність учнів, розвиток їх комунікативних здібностей тощо. На сьогодні такий вид одягу є лише проблемою, яка обмежує самовираження підлітків. Заборона вдягатися до школи так, як дитині хочеться, у підлітковому віці може сприйматися в штики, і це є абсолютно нормальним. Адже у період пубертату для дітей важливо завоювати авторитет однолітків, у тому числі і через відповідний зовнішній вигляд. Це нормальний етап, через який тінейджер має пройти, а обмеження шкільною формою тут є лише перешкодою.