Педагоги та науковці шукали механізми взаємодії між школами та вузами

Після пленарного засідання учасники працювали в секціях. Зокрема вчителі математики спілкувались на тему «Математика: вчора, сьогодні, завтра», українські мовники говорили про утвердження української мови як державної, про виклики сучасності щодо географічної науки розмовляли вчителі-географи. З науковцями ТНЕУ зустрілись також педагоги, які викладають історію України, правознавство, інформатику, іноземні мови, а також шкільні психологи.

Особливістю науково-практичної конференції «Освітній простір ХХІ століття: реалії, новації, перспективи»  стало те, що її учасниками були учні 10-11 класів шкіл Тернополя та області. Старшокласники отримали вичерпну інформацію стосовно цьогорічної вступної кампанії від відповідального секретаря приймальної комісії ТНЕУ Олега Орестовича Луцишина.  Також учням роздали промо-матеріали стосовно навчання і студентського дозвілля.

Юні учасники заходу мали нагоду взяти участь у роботі секцій за різними напрямами – математика, географія, історія України, українська мова, іноземна мова, правова освіта, інформатика, соціально-психологічна робота. Тренери за кожним напрямом підготували для учнів цікаві квести, бізнес-ігри, майстер-класи тощо. Хлопці та дівчата отримали чудову можливість перевірити свої знання та вміння у креативному форматі.

Коментарі експертів

Інна Іванюк, директор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - правовий ліцей №2»:

– Дана конференція продиктована реаліями сьогодення знайти механізми взаємодії шкіл з вищими навчальними закладами. На базі одного з найкращих університетів України – ТНЕУ зібралися директори, вчителі, учні, науковці та співробітники економічного університету, щоб обговорити, що і як треба зробити, щоб наблизити наших учнів до вступу у цей ВНЗ, як припинити відтік абітурієнтів у польські університети, як підняти рівень знань наших дітей, щоб їх окрилити і впевнити в тому, що вони будуть успішні з нашими знаннями  в українських ВНЗ. Конференція передбачає спілкування у секціях. Вчителі-доповідачі не просто констатуватимуть проблеми, а й пропонуватимуть відповіді на питання як подолати ці труднощі, що потрібно зробити нового для покращення якості освіти. Я, як керівник, не чекатиму фінансування від держави, а буду шукати його сама, буду домовлятися, буду ставати менеджером, шукатиму спонсорів і меценатів, створюватиму відповідну матеріально-технічну базу для забезпечення діток знаннями. Я буду приваблювати у свій навчальний заклад, наголошуючи на тому, що в нас є найкращого. 

Такі конференції дуже важливі, бо це живе спілкування за круглим столом, що дозволяє почути мудрі фрази і настанови, наповнитись новою енергією, знайти векторне спрямування у вирішенні проблем, отримати методичні рекомендації. Для багатьох вчителів сільських шкіл така конференція є новою висотою. Якщо не буде таких заходів, то ми можемо потонути в проблемах і викликах сьогодення. Учні самі нам диктують, що треба щось змінювати. В них дуже цікава форма і джерела інформації. Ми повинні підтягуватися до їхнього рівня, бо якщо в них сучасна техніка і яскраве повідомлення інформації, то якщо буде слабкий педагог з монологічною лекцією, то він просто програє. Діти не виберуть його і підуть в інший заклад, де знайдуть відповідні знання. Те саме стосується і викладача. Студенти їдуть в Польщу, бо знають про певні прогалини у роботі вітчизняних ВНЗ. Саме ці прогалини треба негайно заповнювати цікавістю, впевненістю в завтрашньому дні. Школам треба співпрацювати з ВНЗ, а університетам із роботодавцями, щоби вже від третього курсу приводити роботодавців, які на конкурсній основі обиратимуть для себе працівників серед кращих студентів.

Григорій Рибак, директор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-економічний ліцей № 9 ім. І. Блажкевич»:

– Ми вже кілька років співпацюємо з ТНЕУ, а два роки тому виступили ініціаторами такої конфенції. Дуже приємно, що цей формат спілкування між педагогоми і науковцями прижився і стає традиційним. Сьогоднішня конференція вказала на ті напрямки діяльності, яких ми ще не охопили. Зокрема нам потрібно більше залучати до навчального процесу наших науковців та випускників, а також через патріотизм формувати успішну молодь.

Анатолій Фурман, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології та соціальної роботи ТНЕУ:

– Тема засідання секції психології : «Соціально-психологічна робота: від особистості до інновацій». Ми зібрали вчителів, керівників психологічних служб, практичних психологів області, які допомагають налагодити освітній процес у школі, працюють з вчителями, учнями, батьками в плані оптимізації їхнього соціально-духовного життя, світосприймання, самопочуття тощо. Ми регулярно, щопівроку, зустрічаємося з цією категорією освітян і працюємо в плані вирішення поточних проблем. Наприклад, це проблеми,  що стосуються війни, кризи, депресивних  та стесових станів і шукаємо форми їх подолання. Для учасників АТО ми проводимо тренінгові заняття, даємо найновіші методики й технології соціально-психологічних досліджень в цьому аспекті.