Заліщицька гімназія однією із перших втілюватиме реформу старшої школи

Лабораторії для досліджень, учнівське волонтерство і створення власних стартапів — у Заліщицькій гімназії роблять усе, аби шкільне життя вирувало, а юні таланти розвивалися. Для цього намагаються іти в ногу з часом, ділиться директорка Олександра Войчишин: співпрацюють з Малою академією наук України, закладами вищої освіти, обмінюються досвідом з європейськими школами, використовують сучасні технології та хмарні сервіси для навчання. Недарма гімназія увійшла до рейтингу найбільш інноваційних шкіл у світі за версією Microsoft Showcase Schools і щороку підтверджує цей статус з 2013 року.

З останнього — гімназія стала однією зі шкіл-амбасадорів, які будуть втілювати підходи НУШ у старшій профільній школі. За задумом, уже у вересні цього року ці школи пілотуватимуть окремі елементи реформи, наприклад вибір деяких предметів, а також програми до цих курсів. У 2027 році у всіх закладах освіти, які навчатимуть старшокласників, буде вибір профілів і предметів. Наразі реформу пілотуватимуть 30 шкіл по всій Україні — від київських ліцеїв до закладів у невеликих містечках. Коли пані Олександра почула про можливість долучитися до пілотування, то скористалася цим шансом без вагань.

Команда plusone social impact, яка займається комунікаційною підтримкою реформи «Профільна» в рамках співпраці з Міністерством освіти та науки України, поспілкувалися із директоркою гімназії Олександрою Войчишин про мотивацію щодо приєднання до пілотування профільної школи, як працювати з викликами на шляху її впровадження та чому не варто боятися змін.

Розкажіть про вашу участь у пілотуванні реформи старшої школи. Як це відбувається і що вас мотивувало долучитися до реформи на цьому етапі? 

Трішки історії. Заліщицьку державну гімназію відродили у 1995 році, і сюди вступали діти за результатами іспитів. Учні були справді доволі вмотивовані успішно навчатися, щоб потім вступити в університети і згодом успішно побудувати кар’єру.

За цей час ми напрацювали власний досвід профільного навчання. Зокрема, вивчили побажання і потреби учнів та їхніх батьків і знайшли можливості, як їх задовольнити.  Нам вдалося організувати навчання гімназистів у трьох профільних класах, що згодом дало свої позитивні результати. Ми не «трималися» за одні й ті ж профілі, тому щороку наступні 10 класи могли обирати інші предмети, залежно від їхніх запитів. 

Тож коли я дізналася, що є можливість взяти участь у пілотному проєкті реформи, одразу зрозуміла: це виклик, але водночас і величезні можливості для розвитку. І вчителі, і учні, і батьки розуміють це і підтримують реформу, адже самі свого часу могли пересвідчитися в ефективності профільного навчання та його суттєвих перевагах. Зараз перебуваємо на старті цього пілоту. Офіційно активна фаза розпочнеться у вересні. 

Так, ми свідомі того, що зміни - це завжди непросто. Однак є чітке переконання, що вони потрібні, адже ми не повинні забувати, для кого виборюємо нашу перемогу, для кого хочемо зберегти й продовжувати розвивати демократичне суспільство. Ми робимо це заради наших дітей і майбутнього України.

У чому, на вашу думку, особливість профільної освіти? Що робить її ефективною? 

Нам потрібна якісна профільна шкільна освіта, тому що з теперішнім набором такої кількості предметів у старшій школі їх просто неможливо осягнути і засвоїти на високому рівні. Та й чи потрібно це насправді? Мої поїздки за кордон і розмови із європейськими колегами переконують, що там дійсно значно менше основних предметів у школі, але з роками додаються години саме на ті дисципліни, які знадобляться учням для майбутньої професії. Тобто йтиме повноцінна спеціалізація і пропонуватимуться різноманітні можливості отримати знання й розвинути практичні навички. 

Особливістю профільної освіти, на мою думку, є можливість для старшокласників обирати пріоритетні дисципліни для профільного вивчення, щоб освітній процес відповідав їх запитам і потребам. У профільних класах учні обиратимуть власну освітню траєкторію. 

Це довгоочікувана можливість для учнівства вільно вибирати те, що їм подобається, що знадобиться в житті. Це – бажання не розпорошувати свої сили, а зосередитись на основній цілі, враховуючи можливості, обдарування, задатки розвиватися всесторонньо. Крім того, навчання в малих групах допоможе краще зосередитися на вивченні матеріалу і застосуванні цих навичок на практиці.

Як на вашу пропозицію доєднатися до пілотування реформи відреагував колектив вчителів? 

У нашому колективі дуже багато класних вчителів-професіоналів, які, знаєте, з такою мудрістю й відповідальністю підходять до роботи. Вони розуміють, що будуть виклики і процес змін завжди непростий, але ми повинні виходити з зони комфорту для того, щоб спробувати нове.

Після навчання за програмою освітніх управлінців від БФ SavED і зустрічей з представниками Міністерства освіти і науки України я проводила наради з нашими вчителями і завжди озвучувала ті ідеї, з якими ознайомлювалася. Так, у процесі пілотування реформи питань може виникати більше, аніж наразі є відповідей, але якщо ми прагнемо досягти успіху, то однозначно досягнемо. Спочатку може бути один маршрут, далі він трошки змінюватиметься, адже це пілотна версія. Я усією інформацією ділюсь із своїми колегами, і ми разом аналізуємо, обговорюємо можливі ризики, пропонуємо свої варіанти покращень і змін. Педагоги є активними в таких дискусіях і зацікавлені долучитися до реформи, адже мають багатий інноваційний педагогічний досвід.

Оновлений формат навчання із профілями почнеться уже у вересні, тож ви зараз на етапі активної підготовки. Розкажіть, як вона відбувається? 

Міністерство освіти і науки України провело з нами ґрунтовне навчання як з керівниками шкіл, де ми обговорювали стратегічні й операційні цілі та міркували над тим, як знайти потрібні ресурси для втілення реформи. Визначали критерії, якими будемо керуватися, щоб проєкт був дійсно успішним і показав позитивні результати. У гімназії ми також організовували зустрічі з батьками, щоб пояснити їм суті змін та їхню важливість. 

Зараз команда Офісу впровадження НУШ при МОН проводить зустрічі для вчителів пілотних шкіл, на яких нам презентують модельні програми та навчально-методичні матеріали. Одним вчителям подобаються розроблені курси, інші бачать доцільним внести певні зміни. Ці пропозиції завжди обговорюються в колективах і передаються авторам курсів. До речі, деякі вчителі нашої гімназії виявляють бажання створювати власні інтегровані курси, адже вони це вміють і хочуть зробити свій внесок у реформу.

Крім того, нам відомо, що представники міжнародних фондів підтримують реформу української освіти та допомагають з організацією навчання для освітян. Наприклад, зараз директори передпілотних шкіл проходять навчання про усвідомлене лідерство. Уже три модулі позаду, незабаром буде четвертий, на який ми всі дуже чекаємо. Наступним кроком буде навчання для самих вчителів. Я вже анонсувала програму соціально-емоційного навчання від міжнародних партнерів для нашої команди, яка розпочнеться на початку нового навчального року, і всі ми раді такій можливості. 

Нам, як драйверам цієї реформи, потрібна сміливість ухвалювати ефективні рішення, працювати продуктивно без емоційного вигорання, уміти знайти спільну мову з усіма учасниками освітнього процесу. Вважаю, що не треба упереджено ставитися до запровадження реформи, а все потрібно робити помірковано, грамотно, відповідально, з відкритою душею, одним словом – професійно і завжди на користь учнів.

Підтримка є на всіх рівнях, ми її відчуваємо і віримо, що реформа має пройти добре. Адже всі розуміють її важливість і нагальність: не лише команда вчителів, а й батьки та учні. Так, попереду ще багато викликів, та загалом наша гімназія сприймає ці зміни позитивно. Більшість педагогічного колективу підтримує реформу та готова до змін, хоча й розуміє всі труднощі, які можуть виникнути в процесі. Я думаю, ключовим тут є постійний діалог — між нами та міністерством, між керівництвом закладу освіти та його засновником. Усі мають бути залучені.

З якими викликами ви зіштовхнулися під час впровадження змін?

Якщо 2025 року навчання буде проводитися за старими програмами, то для пілотних шкіл уже буде можливість впроваджувати інтегровані курси та курси за вибором, які вже створені. Для їх викладання будуть необхідні додаткові години. Ми активно співпрацюємо з нашим міським головою для вирішення питання фінансування додаткових годин, і бачимо його щиру зацікавленість у позитивному вирішенні цього питання для реалізації завдання НУШ у 10-12 класах. На жаль, на сьогодні наша гімназія ще не має фінансової автономії, а тому на відміну від шкіл у великих містах обмежена у можливостях реалізації власної фінансової політики.

Реформа також передбачає оновлення технічної бази для шкіл. Чи ви вже почали роботу над цим?

Це величезний плюс для закладу освіти, коли є можливість осучаснити освітній простір, створити навчальні кабінети й лабораторії, де учнівство зможе на практиці застосувати отримані знання й розвивати важливі для життя навички й уміння. Погодьтеся, що навіть учитель з величезною харизмою чи багаторічним досвідом не в змозі якісно викладати предмет без потрібного обладнання. Він прагне працювати на всі сто, удосконалюватися, демонструвати прикладні речі, а не викладати лише «суху» теорію.

У гімназії створено осередок для викладання навчального предмета «Захист України» для учнів і студентів закладів освіти двох громад, отримано необхідне матеріально-технічне забезпечення для його належного функціонування. Тепер навчання в класах проходить значно ефективніше, задоволені учні й вчителі.

Наш заклад тісно співпрацює з Малою академією наук України: на базі гімназії створена Заліщицька філія МАН; ми є афілійованим закладом освіти Всеукраїнського конкурсу «Олімпіада геніїв»; співпрацюємо з  лабораторією експериментальних досліджень НЦ «Мала академія наук України» – «ExLab»: обладнання, отримане  гімназією в користування від лабораторії, розширює можливості гімназистів у виконанні практичної частини навчальної програми з хімії, біології, фізики, допомагає вчителям у цікавіший і пізнавальніший спосіб демонструвати й пояснювати програмовий матеріал. Ми продовжуватимемо плекати наукову еліту у стінах нашої гімназії в рамках освітньої реформи.

Ми відчуваємо дуже конкретну підтримку від Міністерства, особливо щодо облаштування навчальних кабінетів. Наприклад, на це з бюджету виділено 10 мільйонів гривень: фінансування передбачено постановою КМУ № 1554 в розрізі кожного закладу освіти. Для директорів і вчителів проводять регулярні зустрічі, де обговорюють особливості і потреби кожного освітнього закладу для створення освітнього простору STEM кластеру – профілів з поглибленим вивченням математики, природничих наук і технологій. Беруть до уваги наше бачення щодо кількості кабінетів, можливості їхнього розміщення у спільній зоні, створення ресурсних кабінетів та лабораторій.

До початку наступного навчального року все обладнання буде доставлено й встановлено. Також нам відомо, що МОН тісно співпрацює з фондами, які охоче будуть допомагати в питанні закупівлі меблів для навчальних кабінетів.

Які додаткові, менш очевидні зміни приносить реформа старшої школи? 

Окрім профільного навчання, ми зосереджуємося на ще одному важливому аспекті — волонтерстві, яке у нас уже давно працює. Тобто якщо ти допомагаєш громаді, береш участь у соціальних чи екологічних проєктах — це не просто твоя особиста ініціатива, а ще й елемент формування громадянської компетентності.

У нашій гімназії є багато чудових прикладів для наслідування. Розповім про учня випускного класу Івана Савчинського, який щороку разом із вчителем готує нові проєкти, пов’язані з використанням інноваційних технологій у сфері робототехніки. Його роботи неодноразово відзначалися на різних конкурсах — від Малої академії наук до міжнародних виставок у Тайвані, Тунісі, Польщі, Румунії, точно всіх і не згадаю, але кількість його досягнень вражає!

Більше того, учень не просто сам займається дослідженнями, а й навчає та мотивує інших. Створив у гімназії гурток, де ділиться своїм досвідом, допомагає іншим учням розібратися в темах, які їх цікавлять. І це справді працює! У планах юних дослідників створення сайту гуртка з робототехніки. У такій безпосередній формі, на рівні спілкування учня з учнем, у школі можна отримувати знання не лише в класах. І такі ініціативи ми тільки заохочуємо.

Що би ви порадили іншим закладам освіти у впровадженні реформи старшої школи?

Якось я мала розмову з відомим фінським директором школи Арі Покка, автором популярної книги для освітян «Вищий клас. Шкільне управління по-фінськи», який є також автором курсу для новопризначених директорів, та із знаним фінським дослідником й освітнім експертом Пасі Салбергом. Я безмежно захоплююся цими людьми, тож вирішила запитати, що б вони порадили нам українцям для успішного проведення шкільної реформи? Відповідь була така: «Ви самі знаєте, що для вас є корисніше, що важливим і пріорітетним є для вашої країни». І справді, ніхто крім нас самих не зможе краще провести зміни в освітній галузі. 

Переконана, ми можемо досягнути результатів і того успіху, на який ми заслуговуємо. Школа є і буде одним із найважливіших інституцій соціалізації особистості, у якому створюватимуться сприятливі умови для індивідуального розвитку кожного учня. 

Ми вже втілюємо це і бачимо успіхи. І знову ж таки, фінальний результат залежатиме від співдії всіх учасників освітнього процесу, від готовності бути новатором, від уміння побудувати сучасне безпечне освітнє середовище з широкими можливостями для самореалізації кожного, де колектив умотивований, і де цінності поділяються. 

Правда, важливим і невирішеним все ще залишається питання підтримки вчительства з боку держави, зокрема у питанні підвищення рівня оплати праці педпрацівників, проведення її реформування.

Україна зробила свій демократичний європейський вибір. Зараз завдяки нашим захисникам, які хоробро та відважно захищають наші кордони, держава прагне його відстояти. Віримо в перемогу, віримо, що разом — допомагаючи, підтримуючи, роблячи свою справу чесно і справедливо — ми зможемо дати краще майбутнє нашим дітям. 

Не треба боятися змін, усе вдасться!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.