6 серпня в історії: Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї

Мирослава Плотніцька

6 серпня — Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї.
Християни святкують Преображення Господнє.

6 серпня — Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. Саме цього дня в 1945 році — американський бомбардувальник «Енола Ґей» скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90—140 тисяч осіб.

Також у цей день відбулося ряд важливих подій в історії:

988 — умовна дата Водохрещення Русі, прийняття християнства київським князем Володимиром.
1181 — Китайські і японські астрономи фіксують спалах наднової зірки.
1497 — до Бристоля повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнені, що це Китай.
1588 — непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.
1649 — перемога козаків у Зборівській битві. Зраджений кримськими татарами Богдан Хмельницький винуватить Москву, яка не надала допомогу; українсько-московські стосунки погіршуються.
1806 — Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.
1807 — Російська імперія, Королівство Пруссія і Французька імперія підписали Тільзитський мир — були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.
1807 — у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).
1807 — з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп «Діана» з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.
1889 — у Лондоні відкритий готель «Савой», перший у світі готель з ванною в кожному номері.
1890 — вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці
1914 — Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Королівство Сербія оголосила війну Німецькій імперії.
1914 — у Львові створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.
1926 — 19-річна Гертруда Едерле стала першою жінкою, що перепливла Ла-Манш.
1932 — відкрився перший Венеційський кінофестиваль.
1940 — Естонію, що після Пакту Молотова — Ріббентропа ввійшла в «зону інтересів Радянського Союзу», окуповано й анексовано СРСР
1940 — у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавилов.
1945 — американський бомбардувальник «Енола Ґей» скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90—140 тисяч осіб.
1963 — вигравши в півфіналі в алмаатинського «Кайрата» з рахунком 2:1, донецький «Шахтар» утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів — 15 кубкових перемог поспіль.
1995 — хорватська влада оголосила про ліквідацію Республіки Сербська Країна.
1997 — літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.
2016 — початок «стрілянини на півночі Криму» — в ніч на 7 серпня на окупованій Росією території Криму збройна сутичка між російськими військовиками. Або провокаційна «спецоперація», видана пізніше російською спец-пропагандою як «напад українського диверсійного загону».

Народилися:

1881 — Александер Флемінг (англ. Alexander Fleming), шотландський бактеріолог, першим винайшов антібіотик пеніцилін, лауреат Нобелівської премії з медицини 1945 року (†1955).
1882 — Ірина Коссакова, українська драматична актриса.
1886 — Степан Бондарчук, актор, театральний діяч (†1976).
1892 — Михайло Крат, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, учасник ПСВ, полковник РІА. У добу Директорії УНР — старшина Армії УНР.
1903 — Володимир Фатальчук, український художник.
1918 — Василь Панькевич, український громадський діяч у Великій Британії.
1925 — Володимир Крайниченко, український театральний режисер.
1925 — Афанасій Коляновський, український поет.
1928 — Ніна Божко, українська художниця.
1928 — Енді Воргол, американський художник, українського (лемківського) походження, засновник художньої школи поп-арту
1928 — Чань Це Юнь, засновник південнокорейської автокомпанії Хюндай (англ. «Hyundai»).
1930 — Еббі Лінкольн (народжена Анна Марія Вулдридж), американська джазова співачка і акторка
1937 — Чарлі Гейден, американський джазовий контрабасист і композитор
1938 — Борис Дерев'янко, український журналіст, сценарист.
1938 — Пол Бартел, американський сценарист, режисер, актор.
1939 — Анатолій Іванов, український кінорежисер i сценарист.
1940 — Анатолій Онишко, український перекладач, поет, член Національної спілки письменників України.
1941 — Євген Кучеревський, український футбольний тренер.
1948 — Микола Авілов, український легкоатлет, десятиборець, олімпійський чемпіон, світовий рекордсмен.
1948 — Антоніна Корінь, українська поетеса, громадський діяч, член Національної спілки письменників України.
1970 — М. Найт Ш'ямалан, режисер («Шосте чуття», «Таємничий ліс»).
1972 — Джері Галлівелл, колишня лідерка гурту «Spice Girls».
1973 — Віра Фарміґа, американська кіноакторка українського походження.
1973 — Ігор Вовчанчин, український спортсмен, професійний кікбоксер і спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA).
1977 — Зденка Подкапова, чеська фотомодель, актриса.
1977 — Оляна Рута, українська поетеса, художник, перекладач.
1977 — Марія Шкаричич, хорватська акторка театру та кіно.
1980 — Вітантоніо Ліуцці, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
1982 — Кевін ван дер Перрен, бельгійський фігурист.