Амелії щойно виповнилося 8, як її життя забрала ворожа ракета. Дівчинка загинула разом із мамою

Панахида за загиблими Амелією та її мамою Оксаною відбувається у церкві Святого Архистратига Михаїла увечері 21 листопада.

Десятки людей прийшли попрощатися із вбитими мамою і донькою, помолитися за упокій їхніх душ.

Вони згоріли живцем у власній квартирі після влучання російської ракети.

Прийшла попрощатися із загиблими і Марія. Вона разом із Оксаною вчилася два з половиною роки в комерційному технікумі на Східному. Не часто спілкувалися після випуску, але час від часу пересікались.

— Дуже хороша людина, спокійна. Світла. Я не можу нічого сказати поганого. Була доброю. Дуже жаль, — говорить Марія.

Тут і колеги Оксани із роботи. Розповідають, ще тільки недавно бачили її на роботі усміхнену.

— Ми разом з Оксаною працювали в банківській сфері. Ми є її колегами. Це досить добра, чуйна, красива, розумна… Дуже важко підібрати правильні слова, але просто нам не вкладається в голові, що така біда забрала таких людей, особливо дітей, особливо таку молоду жінку, в якої все попереду. Тільки жити, проживати це прекрасне життя. Оксанка справді дуже хороша, розумна, добра. Скільки ми провели разом і робочий час, і позаробочий час, і тільки згадується саме хороше про людину, — ділиться колега Світлана.

Колеги, а також однокласники Оксани пригадують, донька Амелія відсвяткувала день народження якраз перед трагедією. 17 листопада дівчинці виповнилось вісім років.

— Але казала, що вона ще думала, чи святкувати, чи не святкувати, бо то будній день, а може на суботу перенести. А потім, та ні, та хай буде в той день. Останній День народження був, — пригадує однокласниця Ірина.

— З першого класу вчилися по 11-й. Завжди на позитиві, завжди приємна, завжди привітна. Де б не зустрілись, де б ми бачились, навіть через роки, вона завжди така. Настільки на позитиві, що здається не може таке статися з такими позитивними людьми, настільки приємними. Дуже-дуже тішилась своєю дівчинкою, розказувала про неї, так. Дуже раділа вона донечці, — розповідає однокласниця Олеся.

На панахиду прийшли попрощатися із Оксаною і її донечкою десятки людей. Це рідні, колеги, друзі, педагоги. Більшості важко говорити, вони плачуть.

— Просто велика біда сталася і все. Вони самі були найгарніші, найдобріші люди. Це є правда. Хто знав Оксану і її доцю, це просто неперевершені люди. Ці люди — це тільки від Бога йшло. Таких більше немає, — говорить друг родини Андрій.

Також у цей вечір в церкві провели молитву за усіма загиблими через ракетний обстріл Тернополя 19 листопада. 

Нагадаємо, що ракетна атака забрала життя учениці школи №27 Амелії та її мами Оксани.

Про це повідомляють в Тернопільскій школі №27.

— Підтвердили загибель учениці 2-В класу Амелії Гжесько та її мами Оксани. Вони, обіймаючи одна одну, згоріли заживо внаслідок ракетної атаки ворога. Уся наша шкільна родина сумує з приводу непоправної втрати: Амелія, світла дівчинка, маленьке Ангелятко, більше ніколи не сяде за парту, не обійме своїх однокласників , не зігріє світлим поглядом...— йдеться у тексті співчуття.

Схиляємо голову в скорботі перед світлою пам'яттю загиблих, розділяємо біль і горе родини.

Нехай душі загиблих знайдуть спокій у Царстві Небесному, а Господь дарує сили рідним пережити горе.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.