Автономні енергетичні острови хочуть створити на Тернопільщині. Які ще зміни в планах на 2026 рік?

Чи цікаво вам, як житиме Тернопільщина цьогоріч і що обіцяють покращити? У цьому матеріалі ми зібрали обіцянки та плани, які озвучив новопризначений начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух під час зустрічі із журналістами. 

Як реалізують — побачимо згодом і обов'язково розкажемо, а поки знайомтесь.  

Серед ключових пріоритетів — залучення інвестицій і релокованого бізнесу, розвиток розподіленої енергетики, створення ветеранських просторів, покращення безбар’єрності та модернізація інфраструктури. Також область планує активніше розвивати туризм як складову економіки і реабілітації ветеранів, посилювати міжнародну співпрацю та залучати грантове фінансування для реалізації соціальних та економічних проєктів.

Енергетика: курс на розподілену генерацію

Україна втратила значну частину теплової генерації, серйозно пошкоджені лінії електропередач, а атомна енергетика працює в умовах постійних ризиків. На цьому тлі в області роблять ставку не на відновлення старої, вразливої інфраструктури, а на створення розподіленої генерації — локальних джерел електроенергії в громадах.

Йдеться про розвиток вітрової та сонячної енергетики, встановлення когенераційних установок і формування автономних «енергетичних островів», які дозволять забезпечувати критичну інфраструктуру та населення електроенергією навіть у разі нестабільності загальної системи. Водночас в обласному бюджеті немає ресурсу для реалізації таких проєктів самотужки, тому ключову роль відводять бізнесу. Завдання влади — створити умови, за яких інвесторам буде вигідно вкладати кошти в енергетику регіону.

Енергопроєкти

Нагадаємо, торік на трьох об’єктах водопостачання та водовідведення у Чорткові встановили сонячні електростанції, які забезпечують мешканців безперебійним водопостачанням.

Це був перший проєкт НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) в Україні, що використовує сонячну енергетику для живлення критичної інфраструктури. Сонячні електростанції офіційно ввели в експлуатацію 23 вересня 2025 року.

Окрім того, тернопільський науковець Валерій Федорейко разом із командою створив генератор, що працює на біомасі і вже допомагає підприємствам ставати незалежними від блакитного палива та традиційної енергетики.

Україна — одна з найбагатших країн Європи на біоресурси: щороку тут утворюється понад 30 мільйонів тонн біовідходів, каже Валерій Федорейко. Це полова, елеваторні залишки, качани кукурудзи, подрібнена солома, листя. Викидаючи їх або залишаючи без уваги, ми просто втрачаємо дешеве паливо.

Релокований бізнес і кадровий дефіцит

Тернопільщина втратила частину потенційних інвесторів: релокований бізнес часто обирав інші області через тривалі процедури виділення землі та складнощі з підключенням до електромереж. Нині, за інформацією обласної влади, ці процеси спростили, а регіон декларує готовність швидко надавати ділянки й технічні умови для запуску виробництв.

Головним викликом залишається нестача робочої сили через виїзд мешканців за кордон та в інші регіони. Ставку роблять на залучення внутрішньо переміщених осіб, зокрема кваліфікованих фахівців. Частина підприємств готова інвестувати у спільні з владою проєкти будівництва житла для працівників. Розглядають, зокрема, варіант швидкомонтованих багатоквартирних будинків, які можна звести за кілька місяців, аби створити комфортні умови для переселенців і стимулювати їхнє довгострокове працевлаштування в області.

Більше про цю ідею розкажемо згодом. 

Туризм як економіка і реабілітація

Туризм розглядають не лише як джерело доходів, а і як інструмент соціальної підтримки, зокрема для ветеранів. Сімейний відпочинок і спеціалізовані програми відновлення можуть сприяти адаптації після війни, однак наразі в області бракує відповідної інфраструктури, через що ветерани часто користуються послугами інших регіонів.

Окрема проблема — недостатня доступність готелів для людей з інвалідністю, що обмежує внутрішній туризм. Для розвитку галузі планують створити туристичний портал, який об’єднає маршрути, пропозиції бізнесу та дозволить формувати індивідуальні програми. Туризм також розглядають як інструмент наповнення місцевих бюджетів через податки й туристичний збір.

Нагадаємо, для ветерана з Тернопільщини Андрія Данилевича саме природа стала точкою опори після повернення з фронту. Він із дружиною Наталією розвиває ягідний бізнес — вирощують ожину. 

Заради розвитку ягідної ферми Андрій та Наталія Данилевичі брали участь у конкурсах від Українського ветеранського фонду та у конкурсі «Сміливі 4.0». 

Також вони взяли участь у ветеранській освітній програмі від УКУ та Universe Group, де зайняли друге місце та отримали грант у 10 тисяч доларів. 

Ветеранська політика: простори та великі центри

В області проживає близько 45 тисяч ветеранів, і їхня реінтеграція визначена одним із пріоритетів. У громадах планують створити ветеранські простори — місця для консультацій, адаптації, навчання та спілкування. Частина громад має приміщення для таких центрів, іншим запропонують типові модульні рішення, які можна швидко встановити.

Паралельно в межах державної програми передбачене будівництво великих ветеранських центрів у Тернополі та трьох районах області. Один із таких об’єктів планують звести на земельній ділянці в селі Петриків Великоберезовицької громади. Проєктом передбачені спортивні зали, приміщення для фахівців із супроводу, консультаційні зони та простір для дозвілля. Фінансування здійснюватиметься спільно з державного та обласного бюджетів.

Безбар’єрність і соціальна мобільність

Безбар’єрність визначають стратегічним напрямком розвитку. Йдеться не лише про облаштування пандусів, а про комплексну доступність транспорту, послуг і громадського простору для людей з інвалідністю.

Серед запланованих кроків — розвиток соціального таксі, що дозволить людям з обмеженою мобільністю отримувати медичні та адміністративні послуги, а також активніше брати участь у суспільному житті.

Безбар’єрний маршрут

Нагадаємо, торік у Тернополі реалізовували масштабний проєкт — безбар’єрний маршрут, який сполучає лікарню №3 та центр міста, зокрема, вулицю Грушевського. На його реалізацію передбачили понад 120 млн гривень. Фінансування проводять з місцевого, обласного і державного бюджетів. 

Наразі тривають роботи з облаштування Території біля приміщення обласної адміністрації/облради.

Екологія: відходи та очисні споруди

В області розпочали системну роботу з ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Громади підписали меморандум щодо організації збору та переробки відходів із акцентом на повторну переробку замість захоронення.

Ще одним проблемним напрямком залишаються зношені або формально існуючі очисні споруди. Для їх модернізації планують залучати міжнародне фінансування, зокрема програми за підтримки Європейського Союзу.

Напрацювання в цьому напрямку у громадах вже є. Зокрема, у межах Програми Interreg NEXT Польща — Україна 2021–2027 торік почали реалізацію першого міжнародного проєкту в Теребовлянській громаді. Йдеться про реконструкцію очисних споруд у селі Зеленче та системи каналізації у Теребовлі.

Очікувані результати:

• оновлення застарілих очисних споруд, здатних ефективно очищувати стоки без шкоди для навколишнього середовища;
• будівництво нового напірного колектора в Теребовлі, що забезпечить надійне та безперебійне водовідведення;
• покращення санітарної ситуації в громаді, зниження ризиків забруднення ґрунтів, води та поширення захворювань;
• зменшення екологічного навантаження на річки й підземні води;
• підвищення рівня екологічної безпеки, інвестиційної привабливості й якості життя в громаді.

Також нагадаємо, що у 2025 році у Буцневі підприємець планував реконструювати будівлю телятника під центр поводження з відходами. Планова діяльність передбачає збирання, зберігання, перевезення, оброблення, відновлення безпечних та небезпечних відходів. Для детального ознайомлення з проєктом, місцеві жителі проводили збори, спільно з владою замовили незалежний аудит та навіть відвідали схожий сміттєпереробний центр в Ужгороді. 

Але жителі села написали колективні звернення до Тернопільської ОВА, Великоберезовицької селищної ради, Департаменту екологічної оцінки, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із проханням заборонити будівництво центру поводження з відходами на території Буцнівського старостинського округу. 

Міжнародна співпраця та інфраструктура

Область співпрацює з міжнародними партнерами у сфері закупівлі транспорту для соціальних потреб, підтримки рятувальних служб та відновлення інфраструктури. Серед пріоритетів — ремонт важливої ділянки дороги через Теребовлю, що є частиною міжнародного маршруту.

Паралельно триває робота над залученням грантів і приватних інвестицій для створення нових підприємств та розвитку економіки регіону. 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.