«Моє серце у пеклі полону»: у Тернополі нагадали про полонених і зниклих безвісти захисників

У сквері Петра Сагайдачного в Тернополі зібралися люди з державними прапорами, фотографіями рідних і плакатами із закликами не забувати про українських військовополонених та захисників, які досі вважаються зниклими безвісти.

Однією з учасниць була Неля Костюк — вона прийшла з портретом сина. Костянтин Костюк зник 7 серпня 2024 року на Донеччині, під Покровськом, у районі населеного пункту Желанне, розповіла пані Неля. Чоловік добровільно став на захист України, два місяці прослужив у військовій частині, після чого його направили на передову. Зв'язок обірвався вже наступного ранку після прибуття на позиції.

— Він дуже хороший, дуже добрий. Не вагався, не ховався, а пішов воювати. На другий день зранку він зник. Їх було п'ятеро: трьох привезли на щиті, а двоє досі вважаються зниклими безвісти. Відтоді ми не маємо жодної звістки. Але ми віримо, що він живий, чекаємо і сподіваємося, що повернеться додому, — розповіла Неля Мирославівна.

За її словами, найважче — чекати без будь-якої інформації. Вдома на Костянтина чекають дружина та десятирічний син, який щодня запитує, коли повернеться батько.

На акцію прийшли й діти — разом із дорослими вони нагадували місту: є ті, про кого не можна забувати. Учасники закликають підтримувати родини полонених і зниклих безвісти, які живуть у невідомості й продовжують вірити на повернення рідних.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.