Мораторій на землю: «за» і «проти»

250 доларів за сотку паю у Білій, 3500 — за сотку при в’їзді в Смиківці, понад 8 тисяч — за сотку поблизу Гаїв Шевченківських хочуть власники земельних паїв, що виставили їх на продаж через OLX. І хоч офіційно торгувати землею с/г призначення у нас ще не можна, бо діє мораторій на продаж такої землі, неофіційному ринку ніщо не заважає.

Орендна плата, яку отримують власники паїв, переважно не задовольняє їхні апетити, а от продаж земельного паю може суттєво покращити їхній сімейний бюджет. Тим більше, коли першого власника паю уже не стало, і земля перейшла до дітей, онуків, що живуть у місті і обіцяні пшениця/ячмінь/кукурудза чи 5 тис. грн раз на рік від орендаря — зовсім їх не цікавлять.

Продати пай, щоб купити житло 

Моя сім’я має чотири паї. І один із них згодом стане моїм. Як тільки можна буде продати землю, я продам, — каже Галина Сторожук з Тернополя. — Адже я не маю власного житла і в Україні на нього не зароблю. Тому за допомогою продажу паю планую придбати житло. Сподіваюсь, що коли офіційно дозволять продаж, то і ціни будуть відповідні.

Не буде продавати паю, навіть після офіційного дозволу, жителька Лановецького району, Лілія Г. Жінка каже, що орендна плата, отримана від орендаря, суттєво допомагає господарювати у селі.

Мені вигідно отримувати ті зерна, що дає на пай орендар, — каже вона. — Якусь качку, гуску, я маю чим нагодувати. А так би прийшлося купити, а купити часто нема за що. А вже після мене… То як собі діти захочуть: хай продають, обміннюють. Але зараз продавати в районі не вигідно. Он знайомий ще торік за 100 тисяч переписав там на одну підприємицю чотири гектари паю. Що то є?! Ціла дуля. Виходить 25 тисяч за гектар. Хіба то нині гроші?

Не планує продавати землю і Михайло П. з Кременецького району.
— В нас в Україні вже все порозпродували?! Тільки земля залишилась?!, — каже він. — Я б в тюрми саджав тих, хто продає наші чорноземи.

Суд сказав: "Треба"

Загалом, чи треба продавати землю сільськогосподарського призначення, сперечаються нині не тільки власники паїв. Це питання бачать по-різному й у владних кабінетах, і серед самих аграріїв. І тема зазвучала голосніше та частіше після оприлюднення Європейським судом з прав людини рішення у справі «Зеленчук та Цицюра — проти України» 22 травня цього року. Йдеться про відповідь суду на скаргу двох українських пенсіонерів, один з яких — житель Тернополя, що отримав у спадок пай від родички із села. За нашою інформацією, чоловік не дуже втішений публічною увагою і спілкуватись із журналістами не хоче.

Щодо рішення, то суд сказав, що мораторій порушує право людини розпоряджатися своєю власністю, гарантоване статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України. Відтак його треба замінити дієвою моделлю ринку землі на розсуд України. Також цим рішенням Європейський суд фактично змушує Україну скасувати мораторій на продаж землі с/г — призначення до кінця року.

Коли в грудні Рада знову здійснить спробу продовжити дію мораторію, це означатиме одне: Україна не лише не виконує рішення Суду, але йде проти його волі, — йдеться у коментарі «Європейській правді» Тараса Качки, заступника виконавчого директора МФ «Відродження», у 2007-2011 роках — учасника переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. — Відповідь ЄСПЛ буде простою — з часом він перейде до практики швидкого і майже автоматичного присудження грошової компенсації заявникам зі схожими скаргами. Додаткові кілька тисяч євро не завадять жодному власнику земельного паю.

Побоюються такого кроку

То чи треба скасовувати мораторій і до чого це призведе? В деяких інстанціях на Тернопільщині наразі побоюються такого кроку. І вважають розповіді реформаторів міфами.

— Багато прихильників запровадження ринку землі вже сьогодні кажуть, що підуть інвестиції таким валом, що важко буде від них відбитися, — каже голова Тернопільського обласного об’єднання асоціації фермерів та приватних землевласників України Євген Дуфанець. — Це перший найбільший міф. Ніхто не буде вкладати кошти в чужий бізнес, адже землю можуть купувати тільки громадяни України згідно з позиціями усіх урядовців та законодавців. Міф другий — українські фермери почнуть скуповувати землю через механізм банківського кредиту та іпотеку землі. Жоден банк на таку аферу не дасть грошей!

Крім цього пан Дуфанець вважає, що попри заборону продавати землю іноземцям все ж знайдуться обхідні шляхи для реалізації цього механізму тощо.

— Міф четвертий — про ефективного власника землі, який викупить землю, — продовжує пан Дуфанець. — По-перше, сьогодні галузь рослинництва наближається до світових стандартів, але слід підкреслити, що це — вчорашній день та не конкурентний шлях розвитку аграрної галузі. Адже світ переходить на органічне землеробство, а США і Європа виводять з обігу с/з землі для відновлення їх природної родючості на рівні сучасного землеробства, не дивлячись на великі капіталовкладення. При цьому, мінімум п’ять років на цих землях не застосовують жодних хімічних препаратів і переходять на природній захист культурних рослин, а вирощена в такий спосіб органічна продукція дорожча від вирощеної традиційними методами. Тут слід додати, що коли українець і візьме гроші на купівлю землі, то вже більше жоден банк не дасть грошей ні на насіння, ні на техніку чи засоби захисту рослин.

Тож, як бачимо, і у самих фермерів чимало страхів. Відтак реформаторам слід буде проводити чимало роз’яснювальної роботи.

Кому вигідне скасування мораторію 

У той же час, розробники проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні»  переконані, що саме наявність мораторію шкодить зараз і селянам, і фермерам, і економіці країни загалом. І всі вони разом  виграють від скасування економіки.

Приміром, у власників з’явиться альтернатива — здавати в оренду чи продати свою землю. Це стимулюватиме орендарів пропонувати власникам більш вигідні умови, аби вони продовжили оренду. Власники паїв зможуть отримувати приблизно в 5 разів більше коштів за свою землю, аніж вони отримують сьогодні.

У разі скасування мораторію місцеві громади отримають: додаткові надходження до бюджету від продажу земель комунальної власності, земельного податку, зростання орендної плати. 

Також від скасування мораторію, на думку реформаторів, виграє економіка, а значить — кожен громадянин. Адже прогнозується додаткове зростання економіки на 12,5% ВВП за 10 років. Це означає додаткові робочі місця, додаткові кошти в бюджеті, більше спроможності в Уряду та місцевої влади вкладати кошти в будівництво доріг, оновлення лікарень, шкіл, дитячих садків тощо.

До відкриття -  ще  багато роботи

Про те, що ринок землі має відкриватись, говорять і у Департаменті агропромислового комплексу облдержадмінстрації.

 — Моя думка — ринок має бути, але не в такому алярмі, ажіотажі має робитися ця справа, — каже директор департаменту Володимир Стахів. — З 2012 року продовжуємо мораторій — з року в рік, а за шість років хоч один якийсь законопроект опрацьований, прийнятий? Наразі нічого для цього нема. Можна було б для початку зробити експеримент на державній землі. Це перше питання. Друге питання — чи не спровокує запуск ринку землі нову хвилю інфляції? Це є дуже складне питання, хоча його треба запускати, але правильно запустити: зробити пілотний проект, подивитися, як воно працює і тоді вже можна казати, чи воно добре, чи зле.

Про необхідні кроки, які будуть робитися до запуску ринку землі в Україні, говорять в Управлінні Держгеокадастру.

— Згадане рішення ЄСПЛ має не стільки практичний вплив на законодавство України, скільки стане важливим аргументом в усіх дискусіях щодо ринку землі, — каже перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру в області Віктор Білецький. — Нагадаю, що можлива модель функціонування ринку землі розроблена Мінагрополітики і спрямована на створення умов для того, щоб землю купували дрібні фермери. Деталі концепту були неодноразово озвучені раніше, відповідний законопроект буде внесено в парламент тоді, коли суспільство буде готове прийняти відповідне рішення. Провал цього законопроекту задасть шкоди на довгий період в питанні зняття мораторію, і як наслідок — аграрній галузі. Тому права на помилку нема.

За словами пана Білецького, Україна має важливе завдання — провести широку суспільну дискусію про формат функціонування ринку. Якщо така дискусія завершиться консенсусом, необхідно прийняти 2 законопроекти — про обіг земель сільсько-господарського призначення та про фінансову підтримку функціонування ринку землі.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.