На Тернопільщині – пташиний грип та африканська чума свиней

фото: із стор. у "Фейсбуці" Олександра Дністряна - начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в області

Аби ці хвороби не поширювались, фахівці проводять в області ряд заходів. 
- Близько 60 лебедів почали зимувати на річці Дністер, в районі села Вільхівці Борщівського району, - розповідає заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Богоніс. - 12-13  січня, тоді були морози -19 градусів, річка почала замерзати і птахи почали гинути. П’ятеро – 13 січня, стільки ж - 14  січня, згодом дійшло майже до 30 штук. Але ми відразу, після загибелі птахів, відібрали матеріал, направили у Київ. Звідти прийшло підтвердження, що виявили РНК - вірус пташиного грипу типу А субтитру Н5, високопатогенний. 

Тоді ж провели засідання протиепізоотичної комісії у Борщівській РДА, наклали карантинні обмеження на річку завширшки 100 метрів - на берег і прибережну територію, і завдовжки 3 км. Також ветспеціалісти ходять населеними пунктами, що потрапляють у зону нагляду, проводять роз’яснювальну роботу з населенням і нагляд за домашньою птицею. Люди ж домашню птицю закрили і не випускають на водойми. 

- Карантин накладається тоді, якщо хворіє птиця у населення, - каже пан Богоніс. -  А оскільки хвороба виникла у дикій фауні, то ми обмежуємо доступ людей до того місця, ставимо блокпост, наглядаємо, щоб там не було сільської птиці, і попереджаємо селян, щоб не забирали лебедів додому.

За словами фахівця, імовірно, пташиний грип на Тернопільщині поширився з Чернівеччини. Так, у цій області, за 48 км від місця, де зимують у нас лебеді, зафіксували пташиний грип.

- Лебеді на 80-90% є переносниками і носіями вірусу, - додає посадовець. – Якщо падає резистентність (здатність організму чинити опір – прим. ред.), тоді вірус прогресує. Окрім того, на Дністрі є багато окільцьованих лебедів – з Польщі, Німеччини. Орнітологи говорять, що зараз відбувається дуже велика міграція. Тому важливо, аби птахи не принесли вірус, адже вони є природним резервуаром для вірусу.

Також важливо, аби люди не брали лебедів додому, до свійської птиці. А ще аби не завжди підгодовували диких лебедів – задля блага останніх.

- Орнітологи кажуть, що якщо водне плесо не замерзло, то підгодовувати птахів не треба, - каже пан Богоніс. – Одна справа, коли діти десь шматочок хліба кинуть, інша – коли корито зерна поставлять. Дика птиця втрачає інстинкт самозбереження, перестає шукати корм, одомашнюється, жиріє і не може літати. Окрім того, на місце годівлі підлітають горобці, ворони, сороки та ін. Вони також можуть підхопити вірус і рознести його далі, навіть заразити свійську птицю.

Іншою хворобою, яка насторожила Тернопільщину, є африканська чума свиней (далі АЧС). До січня Тернопілля входило до трійки областей, де АЧС не фіксували. 
- Гинути свині почали у приватному господарстві ще 6-7 січня, - каже Володимир Богоніс. – Офіційно власник звернувся у ветслужбу 16 січня. На місце виїхали фахівці, відібрали матеріал. На той час уже загинуло 11 свиней, залишилось троє. Їх умертвили і разом з іншими спалили. Відібраний матеріал ще 17 січня надіслали фахівцям, 19 січня з Києва отримали підтвердження, що це АЧС.

Відтак провели протиепізоотичну комісію при райдержадміністрації, де ухвалили план спільних заходів з ДСНС, поліцією, управлінням лісового господарства, і наклали карантин. А також перекрили вісім під’їзних шляхів, виставили три блокпости, встановили дезбар’єр. Тут працюють поліція, ветслужби. Вони перевіряють транспорт, обробляють колеса дезрозчинами. Окрім того, ввели заборону на вивезення сировини – свинини і живих свиней з осередку. Наразі фахівці проводять перепис поголів’я у зоні та вилучають тварин.

- Зона захисту охоплює трикілометрову територію, а зону нагляду ми обрали протяжністю 20 кілометрів. В останню входять частини територій Збаразького, Лановецького, Підволочиського, Зборівського і Тернопільського районів, - додає фахівець.

На вилучення тварин люди реагують по-різному. Здебільшого розуміють, адже від АЧС вилікувати неможливо і хвороба однозначно призводить до загибелі тварини. Єдина можливість припинити поширення – розірвати епізоотичний ланцюг. Для людей же хвороба, за словами фахівців, загрози не становить. Окрім того, на відміну від спеціалізованого господарства, для населення, у якого вилучають тварин, є розроблений механізм компенсації.  

- У нас є припущення, чому захворіли свині у приватному господарстві, - каже Володимир Богоніс. – Жінка годувала свиноматку, яка загинула першою, відходами харчів зі святкового стола. Вірус знищується лише при проварюванні, тобто його нема у вареній ковбасі, тушонках, натомість у копченому салі може зберігатись і півроку. 

Найшвидше зняти карантин з території можна тільки через 40 днів з часу його встановлення. Після цього фахівці ще півроку наглядають за територією. І лише по закінченні нагляду  населення знову зможе купувати свиней у господарства.  

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google