Як підозрюваного у сепаратизмі ледь Кіндрат не вхопив від таблички СБУ з проханням повідомляти про сепаратистів у маршрутці та як ледь не «повалила» з ніг футболка на ринку з написом «Слава Богу, що я не москаль», можна було почути нещодавно у Тернопільському міськрайонному суді.
Тут вкотре відбувалось судове засідання у справі вже відомих братів Лужецьких. На листопадовому засіданні слухали записи розмов підсудних із поплічниками у 2014. Зокрема про домовленості щодо організації мітингів в обласних центрах України, про направлення людей через Білорусь у Ростов-на-Дону, про зарплату для бойовиків у 8 тис. грн – це тільки за саме перебування у збройних формуваннях ДНР чи ЛНР. Щоправда, один із братів заявляв, що потрібно ще довести, що це запис саме їхніх розмов. Мовляв, голоси на записах відрізняються.
Братів – Ярослава та Дмитра Лужецьких, нагадаємо, суд у лютому 2016 року визнав винуватими у державній зраді та засудив до 14 та 15 років тюрми. Вони подали апеляцію та апеляційний суд відправив справу на дорозслідування. Повторно слухати справу у міськрайонному суді почали цьогоріч у вересні. На одному з перших засідань були присутні громадські організації патріотичного спрямування, трохи менше активістів було на засіданні в листопаді. Однак ні тоді, ні зараз їхня присутність не змусила підсудних почуватись некомфортно, навіть сидячи у «клітці».
- Їду в маршрутці. Сиджу із дружиною, - звучить на записі розмова, за інформацією прокуратури, одного із братів із поплічником. - Я ж російською в основному базарю, дружина українською, а я російською… Тут пацанчик з Кіровограда дзвонить – я ж там ще людей на Ростов відправляв… -Я дивлюсь, а в маршрутці написано...типу, «сприяння тероризму» і пише «дзвоніть сюди, ми знаємо, що з ними робити»… Твою *ать…А я сиджу і російською базарю… Вот це п...ць.
Після розповіді обидва російськомовні співрозмовники заходяться сміхом.
Цій історії про оголошення від СБУ у маршрутці передувала, в контексті того, що слід бути обережнішими, не менш весела історія про футболку на тернопільському ринку. Та настільки його шокувала, що сфотографував її для соцмереж.
- Заходжу на базар…Бачу – футболка…На футболці написано «Спасибі Богу, що я не москаль». Я, с**а, ледь не впав, - розповів чоловік.
Загалом брати, як і під час попередніх слухань, почувались упевнено, вступали у словесну перепалку з активістами, представником державного обвинувачення. Через такі претензії обурювались і присутні активісти, на що їм підсудні сказали помовчати.
- Это наше заседание, - вигукнув із «клітки» Дмитро. – А вы – гости!
Саме засідання відбулось наприкінці робочого дня 29 листопада. Традиційно, розпочалось із запізненням. На ньому мали б заслуховувати свідків у справі, однак ті не з’явились. Причому, як повідомив прокурор, інформації про те, що вони належним чином повідомлені, на час розгляду від пошти державне обвинувачення не отримало. Тож у суді продовжували досліджувати протоколи огляду доказів, заслуховували телефонні розмови підсудних з поплічниками.
Від підсудних у свою чергу звучали запитання до прокурора з приводу правдивості тієї чи іншої інформації із соцмереж, які ще будуть досліджувати у суді. Мовляв, є їхнє клопотання ознайомитись із тими чи іншими матеріалами, які прокуратура представляє як докази вини, не на папері, а побачити це в електронному виді там, де воно є.
Загалом майже все судове засідання і говорив Дмитро. Чоловік висловлював претензії до правдивості озвученої прокурором інформації, навіть, коли доказ стосувався його брата. А ще він поставив під сумнів інформацію, витягнуту з «ВКонтакте» у 2014. Мовляв, такі скріншоти можна намалювати у будь-якій програмі, а держобвинувачення повинно знайти спосіб як в умовах відсутності доступу до російських соцмереж, зайти на сторінку і дослідити її в суді.
- Там, де є можливість фізично оглянути незаблоковані сторінки, звичайно, - заявив прокурор. - Ми вживемо максимум заходів, щоб все це дослідити. Я не заперечую. Але там, де є обмеження, ми не будемо щось зламувати й порушувати законодавство.
Наступне засідання – відбудеться 11 грудня о 12.30. Прокуратура знову викликатиме на суд свідків, а ще повинна забезпечити на судовому засіданні усе речові докази, наявні в кримінальному провадженні. І хоч підсудні заявили, що хочуть, аби суди янайшвидше закінчились, від повторного дослідження у суді цих доказів не відмовились.
До слова, якщо інтерес у місцевих ЗМІ до «тернополян», що «прославились» на всю країну, падає, то прихильники Росії та ДНР, ЛНР за ходом судового слідства стежать активно. У «Фейсбуці» на стор. «Свободу братьям Лужецким», «Ярослав Лужецкий (Свободу братьям Лужецким)», «Братья Лужецкие» є лінки на метеріали місцевих ЗМІ. Також тут «поплічники» збирають кошти на допомогу у судах братам і називають їх політв’язнями. Мовляв, ті «продолжают сражаться за правду и свободу в застенках где они находятся по указанию Киевского режима». А ще зазначено, що брати – зраджені «батьком-нацистом», який їх здав СБУ та «ненькою-Україною». Словом, в стилі російських ЗМІ чорне названо білим, і навпаки.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 49 від 4 грудня 2024
Читати номер