Призначення всього парку Шевченка – "для будівництва"

«Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення» - саме таке цільове призначення всієї території парку Шевченка, а це 16,3 га, визначила міська рада попереднього скликання ще в 2012 році, коли затверджувала його площу. Ймовірно, що таки з'являться будівельні наміри. Хоча цільове призначення землі дозволяє лише зведення рекреаційних об’єктів.

Будь-яке будівництво передбачає зменшення зеленої зони, натомість можуть з’явитися фундаментальні споруди та їхня інфраструктура.

Парки – для всіх!

Журналісти "RIA" плюс запитали думку небайдужих тернополян, влади та експертів щодо майутнього парку Шевченка. Він, до слова, - єдиний з таким цільовим призначенням. Парк «Топільче» та парк «Національного відродження» мають інше – «землі загального користування (парки)». Вочевидь, розташування зеленої зони біля Ставу, зручні під’їзди до території та центрова локація -  зіграли з парком злий жарт… Ще одне, що варто знати тернополянам, – не вся зелена зона, яку більшість вважає парком Шевченка, юридично є в його межах. Значні "кавалки", коли в 2012 році «легалізовували» парк, залишилися за межами документального захисту. Для розуміння: загальна зелена площа в тій місцині – 18 з лишком гектарів, а офіційна площа парку – 16,3. Тобто майже два гектари зелені – не парк.

• Я категорично проти забудови парку Шевченка, - говорить небайдужа тернополянка, співорганізатор акції мирної протидії будові "Пікнік біля модринок" Леся Чернець. -  Вважаю, що міські парки мають бути доступними для всіх, незалежно від соціального статусу, віку, стану здоров’я та фізичних можливостей. З ситуацією в парку Шевченка бачимо, що міська влада має інше бачення. Комунальну землю, яка належить громаді, без будь-якого аукціону, без громадських слухань, із дуже сумнівною економічною вигодою для міста, не прозоро вже вкотре віддають за "сірими" схемами. Якщо говорити про ту місцину, де незаконно вирубали дерева, то за проектом планується комерційна діяльність. Територія буде огородженою, а послуги платними. А якщо не буде прямого доступу до водойми, то це вже порушення. Я не проти ідеї комплексу з басейнами десь на Дальньому пляжі чи на косі. Але як тернополянка, я проти цього проекту чи іншого подібного в межах центрального і найменшого за площею парку, який і без цього уже перезавантажений інфраструктурними об’єктами. Тішить, що все більше людей не просто «бідкаються» , а об‘єднуються та починають протидіяти свавіллю.

Діє мораторій, але…

Громадські активісти також переконані, що будівельне освоєння парків потрібно припинити. Навіть, якщо мова йде про «соціальні», «спортивні» чи «рекреаційні» об’єкти.

• За останнє десятиліття площі зелених насаджень міста зменшилися на десятки гектарів, - каже голова ГО «Екоальянс» Олександр Філь. – І мова не лише про парки. До зелених зон належать й газони, які в місті нищать, і дерева на прибудинкових ділянках, які смертельно «омолоджують». Можна по-різному дивитися на ситуацію і говорити, що це місто, і така ситуація прийнятна, але ні. Є екологічні норми, є розрахунки, є потреби. Ми вже маємо величезні екологічні проблеми та стоїмо на межі катастрофи. Тому перше, що потрібно зробити: забути про реалізацію будь-яких будівельних  проектів в паркових та зелених зонах. Потім треба братися за відновлення площ зелених насаджень. На нас - відповідальність не лише за сьогодення, а й за добробут майбутніх поколінь.

Тим часом у  Тернопільській міській раді запевняють, що вони – також за збереження зелених насаджень та раціональний підхід до питання вигляду та існування парків і зелених зон. Разом з тим, про всі будівельні наміри щодо парку Шевченка, детально не розповідають.  

• Тернопільська міська рада затвердила важливі документи у сфері містобудування, - коментують у прес-службі міськради. -  І одним з таких документів є чітке встановлення меж парків та скверів, адже до 2012 року таких технічно детальних документів не було, а межі парків визначалися на базі орієнтовних схем. Лише у 2012-му межі парків встановили у відповідності до розроблених документацій по встановленню меж. Саме ці документи не дозволяють будівництво в межах парків.  Окрім того, сесією Тернопільської міської ради додатково було прийняте відповідне рішення про мораторій надання дозволів на складання проектів землеустрою у визначених зонах об’єктів природно-заповідного фонду, рекреаційних зонах, зонах зелених насаджень та ін.

Потрібні «захисні» рішення

Мораторій щодо надання ділянок в зелених зонах дійсно діє, підтвердив ініціатор та співавтор рішення про мораторій, депутат міської ради Андрій Шкула. Однак, на його думку, прийняті заборони можуть захистити не все.

• Мораторій діє на ділянки, які є зеленими зонами не лише по факту, а й згідно з містобудівною документацією, - каже пан Шкула. Навіть в парку Шевченка не вся територія юридично є «зеленою зоною».  Яким повинен бути парк, чи мають там існувати всілякі додаткові об’єкти, розташування яких не суперечить закону, напевно, повинні вирішувати тернополяни на громадських обговореннях. Моя особиста думка: парки повинні бути зеленими зонами, з якісними доріжками, освітленням, лавками та доглянутою територією. Не більше. Розважальним, спортивним чи рекреаційним об’єктам можна знайти місце в інших локаціях і без шкоди місцям загального користування. Однозначно звертатимуся і до голів фракцій, і до міського голови з питанням щодо напрацювання спільного рішення щодо зміни цільового використання території парку Шевченка.

Ми підготували інформаційний запит до міської ради, аби детально дізнатися про всі інвестиційні угоди, реконструкції, власні будівництва та перспективні задуми, які є щодо парку Шевченка. Продовження буде.

Якими мають бути парки

*За іфн. фахівців та партнерів ГО «Екоальянс»

Озелененість будь-якого міського парку, згідно з державними будівельними нормами (далі ДБН – авт.), повинна становити не менше 65%, тобто все інше в парку (пішохідні та велодоріжки, доріжки, рекреаційні об’єкти, атракціони, МАФи тощо – авт.) повинно  займати близько 35%.

Громадські центри (згідно ДБН – авт.) у зонах відпочинку паркових та лісопаркових комплексах повинні становити: культурно-видовищні заклади 1-2%, фізкультурно-оздоровчі та спортивні споруди 2-4%, майданчики для відпочинку дітей 3-6%, майданчики відпочинку і розваг для дорослих – 5-7%, а зелені насадження і квітники до 70% території громадського центру відпочинкової зони парку.

Відповідно до ДБН: «Максимально допустима одночасна кількість відвідувачів озеленених територій загального користування в межах населених пунктів для міських парків становить 100 осіб/га, міських лісопарків та гідропарків 15 осіб/га. Відповідно для Тернополя з кількістю населення 218 228 осіб і загальною площею парків, лісопарку та гідропарку 443 гектарів, максимально допустима одночасна кількість відвідувачів становить 12 000 осіб, тобто 5,5% населення міста. Для парку «Національного відродження» 4500 осіб, для Парку ім. Т. Шевченка 1800 осіб, для гідропарку «Топільче» 900 осіб і для лісопарку «Загребелля» 4800 осіб Хоча варто зазначити, що Парк ім. Т. Шевченка, який розташований вздовж набережної тернопільського водосховища, у літній період одночасно відвідую значно більше ніж 1800 осіб.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google