7 липня – на Різдво Івана Хрестителя монастир отців-василіян у с. Краснопуща святкує храмовий празник. 30 священників та кілька сотень християн прийшли помолитися, освятити воду та піти до сповіді  у святому місці у цей день.

• Вже майже впродовж двадцяти років сюди приїжджаю на Івана. Сьогодні я тут з родиною, - каже бережанка Оксана Митник. - Тут відпочиваю духовно.

  

   

• Приємно бути тут щороку. Я тут народилася, виросла, в цій церкві брала шлюб із своїм чоловіком, хрестили дітей. Радію, що це місце збирає щороку стільки людей. Сьогодні для мене подвійне свято, адже окрім храмового празнику у мого тата день народження – 85 років. Помолилися за його здоров’я всією сім’єю, – розповідає Ольга Колісник.

  

   

• Ми приїхали з Поморян Золочівського району. Намагаємось щороку бути на святковому відпусті. Сьогодні я з дочкою, зятем, онуками та подругою. Тут як завжди гарно. Ми помолилися, послухали літургію, - коментує вірянка пані Зеня.

  

  Віряни із сусіднього села Пліхів щороку приходять у Краснопущу сім’ями.

  

   

• Святкова літургія, багато людей, дуже цікаво. У черзі до сповіді моя дружина та син, я вже очікую причастя, - розповідає мешканець цього села Ярослав Походжай.

  

  Особливий є цей день для двадцятирічної жительки села Краснопуща Іванни Кундрат.

• Змалечку, відколи себе пам’ятаю,  іменини святкую тут, у церкві. Уся моя велика родина приїжджає на літургію і заодно погостювати у нас. Тут така родинна атмосфера, витає Божий дух. Відчуваю себе умиротвореною та щасливою. Наше село маленьке, мало жителів вже. Але на Івана воно ніби оживає, багато молоді та гостей із різних куточків. Дуже б хотіла, щоб ця традиція продовжувалася.

  

  Пішою ходою добиралися на відпуст родина вірян із села Заруддя Зборівського району.

• Ми вийшли о 7 ранку. Нас всього 9: четверо дорослих і п’ять дітей. Більше ніж 10 років ходимо сюди, - каже пані Людмила.

  

  Відвідали прощу паломники не лише з сусідніх міст і сіл, а й з інших областей.

• Я приїхала зі Львова з чоловіком і сином. Ми буваємо тут часто, бо мій Роман (чоловік) тутешній. Кожного року ми приїжджаємо на відпуст. Сьогодні тут дуже гарно, погода хороша, людей багато, священників. Все організовано. Приємно тут бути. – ділиться враженнями Дар’я Михайлівна Тучапська.

  

  Багато вірян, які народились і виросли у Краснопущі та через різні життєві обставини переїхали 7 липня намагаються потрапити на відпуст. До мами і бабусі, а заодно і на святкову літургію прибули із Вінниці пані Мирослава з донькою Оленкою.

• Кожного року приїжджаємо на це велике свято. Ми дуже раді, що відновлюється монастир, те що було колись давно. Тішимося можливістю помолитися у такому стародавньому храмі, де є чудотворна ікона. Заодно є можливість побачитись з рідними, близькими, знайомими.

  

   

• Я часто тут буваю, оскільки це село і монастир отців-василіан входять до Урманської сільської ради, а я є сільським головою цієї території. Сьогодні на відпусті з своїм другом, який рідко буває на батьківщині. Радий зустрічі з ним у святому місці.
• Мені приємно сюди приїжджати, бо я виходець з цього села. Стараюся бувати тут кілька разів у рік, але на Івана то обов’язково. Помітні зміни, які відбуваються у монастирі, йде прогрес. Дуже сподіваюся, що це святе місце не буде забутим і воно буде розвиватися. Думаю, що з часом це стане гарним паломницьким центром, де будуть проходити реколекції,  побільшає отців і цей монастир буде процвітати.

  

  Після святкової літургії відбулося водосвяття. Кілька священників поблагословили та окропили усіх прибулих на храмовий празник у Краснопущанський монастир отців-василіан. Усі охочі набирали святу воду для себе та своїх рідних.