Сьогодні, 20 вересня: Луків день

У цей день кожен повинен спробувати цибулину, щоб зміцнити здоров'я та не захворіти з початком осінніх холодів.

20 вересня православні християни вшановують пам'ять святого праведника і мученика Созонта, а в народі свято відоме як Луків день – через початок збирання цибулі на городах.

Преподобний Лука Глубокореченський (Каппадокійський) народився і жив у державі Каппадокія (територія сучасної Туреччини). Він був ігуменом, наставників обителі, що носила назву «Глибокі річки». Даний монастир був відомий своїм жорстким і суворим способом життя. Основними принципами ченців були тяжка праця протягом дня, молитви весь вільний час і мінімум їжі. Також вони активно займалися просвітницькою роботою серед місцевого населення.

Ченці даної обителі постійно несли Боже слово всім віруючим, звертали у віру язичників. Лука був найзавзятішим прихильником цих правил і найбільш побожним ченцем. Все життя він прожив при монастирі і помер від старості у віці трохи більше 90 років.

Традиції свята

На Русі існувало безліч традицій, пов'язаних з цим святом. Цей день вважався сумним. По-перше, тому що бабине літо закінчувалося. По-друге, при чищенні цибулі у дівчат, жінок постійно текли сльози. Цибуля використовувалася для багатьох страв, солінь, заготовок. Дівчата заплітали волосся, в процесі молячись святому. Вони просили такі ж товсті золоті довгі коси, як ті, які в'яжуться з цибулин. Вважалося, преподобний Лука спеціально насилав гіркий плач, щоб дівчатам проплакатися над цибулею перед вступом у доросле життя.

Вважалося, що для зміцнення здоров'я і щоб відвести хвороби з початком осінніх холодів, 20 вересня обов'язково потрібно скуштувати цибулину. Особливим делікатесом були фаршировані м'ясом цибулини. Рецепт був простий. Цибулини обварювали в окропі, виймали серцевину, заповнювали її яловичиною або куркою. Потім запікали в печі, відварювали в бульйоні. Крім фаршированої цибулі на святкових столах красувалися цибульні супи, випічка, оладки, млинці.

Також у цей день відбулися важливі історичні події:

• 1246 — В Орді за відмову поклонятися ідолам вбитий Великий князь київський Михайло Всеволодович.
• 1258 — освячено кафедральний собор у Солсбері (Королівство Англія), який будувався 38 років.
• 1519 — Почалося перше навколосвітнє плавання під керівництвом Фернана Магеллана.
• 1562 — між Королівством Англія та лідером французьких гугенотів принцом Конде підписано угоду, за якою Англія отримувала Гавр в обмін на надання загонів для боротьби з католиками.
• 1610 — полководець Речі Посполитої Станіслав Жолкевський захопив Москву.
• 1792 — У Королівстві Франція дозволені розлучення.
• 1793 — Комітет громадського порятунку Франції схвалив план капітана Наполеона Бонапарта з облоги Тулону (перше згадування імені Наполеона на загальнодержавному рівні).
• 1866 — до складу Королівства Пруссія ввійшли Ганновер та Франкфурт.
• 1870 — завершено об'єднання Італії.
• 1919 — Нестор Махно і уряд УНР уклали угоду про спільну боротьбу проти Денікіна.
• 1920 — у Збараж та Вишневець вступили частини 6-ї польської армії. До Лянцкоруна, Скалата і Сатаніва вступили частини Дієвої Армії УНР.
• 1926 — Голова синдикату американської мафії Аль Капоне дивом уник смерті під час розстрілу його офісу в Цицеро (штат Іллінойс).
• 1946 — відкрився перший Каннський кінофестиваль.
• 1954 — ЕОМ виконала першу програму першою мовою програмування високого рівня Фортран.
• 1970 — станція «Луна-16» здійснила перше буріння ґрунту на Місяці.
• 1977 — до ООН вступив В'єтнам.
• 1991 — створено Службу національної безпеки України (нині — СБУ).
• 1992 — На референдумі більшість громадян Франції висловилося за вступ країни до Європейського Союзу.
• 2000 — Влада Республіки Китай заарештувала 25-річного Чен Інь-Хао, розробника комп'ютерного вірусу CIH («ЧІХ»), названого за ініціалами автора (відомий також як «Чорнобиль», бо одна з його версій активується 26 квітня, у річницю аварії на ЧАЕС).
• 2003 — на референдумі в Латвії громадяни проголосували за входження країни до ЄС.
• 2008 — відкриття першого в Україні IMAX кінотеатру.

Народились

• 1744 — Джакомо Кваренгі, італійський архітектор. За угодою працював в Петербурзі, Москві, також в Україні.
• 1778 — Фаддей Беллінсгаузен, російський мореплавець німецького походження, першовідкривач Антарктиди.
• 1809 — Нестор Кукольник, письменник українського русинського походження, драматург, поет, літературний критик, композитор, видавець, громадський діяч. Син вченого і педагога Василя Кукольника, брат Платона та Павла Кукольників.
• 1842 — Джеймс Дьюар, шотландський вчений, винахідник перших термосів.
• 1862 — Арнальдо Дзоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор статуї Христофора Колумба в Буенос-Айресі. Син скульптора Еміліо Зоккі, автора кінного пам'ятнику Віктору Емануїлу II у Флоренції; двоюрідний племінник скульптора Чезаре Зоккі, автора пам'ятнику Данте Аліг'єрі в Тренто.
• 1869 — Йосафата Гордашевська, блаженна, монахиня.
• 1883 — Михайло Жук, український живописець, графік, педагог і письменник.
• 1893 — Сергій Єфремов, український військовий діяч, головнокомандувач національної оборони Карпатської України, підполковник Армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції).
• 1929 — Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, правозахисник, репресований, член Міжнародного ПЕН-клубу.
• 1934 — Софі Лорен, італійська кіноакторка, лавреат «Оскара».
• 1948 — Джордж Мартін, американський письменник-фантаст, сценарист і продюсер. Автор популярного циклу книг у жанрі фентезі «Пісня льоду й полум'я».
• 1957 — Володимир Ткаченко, український радянський баскетболіст, дворазовий бронзовий призер Олімпійських ігор.
• 1964 — Меґґі Чун, гонконзька акторка («Любовний настрій»).
• 1974 — Карина Азнавурян, російська фехтувальниця, дворазова олімпійська чемпіонка, бронзовий призер Олімпійських ігор.
• 1975
  •  — Азія Ардженто, італійська акторка, кінорежисер, сценарист, письменник і співачка;
  •  — Мун Бладгуд, американська акторка та модель;
  •  — Хуан-Пабло Монтоя, колумбійський автогонщик, колишній пілот «Формули-1».
• 1977 — Валерій Перешкура, український гімнаст, срібний призер Олімпійських ігор (2000)
• 1982 — Інна Осипенко-Радомська, українська веслувальниця на байдарках, олімпійська чемпіонка, чотириразова призерка Олімпійських ігор.
• 1983 — Юлія Батенкова-Бауман, українська біатлоністка, лижниця, призер Паралімпійських ігор.
• 1993 — Юліан Дракслер, німецький футболіст, півзахисник збірної Німеччини.
• 1995 — Семмі Ханратті, американська акторка і співачка.
• 1995 — Лаура Деккер, голландська яхтсменка.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.