Спогади про літо оновлює зимовий сад

Понад 150 видів рослин ростуть у зимовому саду, що в обласному еколого-натуралістичному центрі. У морози сюди можна прийти, аби помилуватися буянням зелені.

 

Щоправда, цвітуть нині лише деякі рослини. Більшість, як нам пояснили, буяє цвітом навесні. Втім, і такий садок дуже тішить око. Сад доглядають працівники екоцентру разом із вихованцями гуртка “Юні натуралісти”. Прийти подивитися на красу може кожен тернополянин. Тут для нього радо проведуть екскурсію, проконсультують щодо догляду за кімнатними рослинами. Можуть навіть якийсь пагінець подарувати, щоб відвідувач посадив його в себе вдома.
- Сад створили працівники екоцентру ще у 2000-му, - розповідає керівник гуртків юних натуралістів Оксана Левицька. - Окрім рослин, тут є два ставки, в яких живуть дві черепахи, карасики та раки. Також у нас є канарки, папуги. Взимку цей сад - у “сплячці”, а навесні усі цвіте, приміщенням розносяться солодкі аромати, пташки щебечуть...
Ласували інжиром
Прямуємо зимовим садом повз два ставки, обкладені камінням. Їхні "береги" обвиті плющем. Однією зі стін "повзе" ліана з великим листям.
- Вона - вже завдовжки близько 30 м. Тож ми вже обрізаємо її, адже бракує місця, - каже пані Левицька. - До речі, вона цікаво цвіте — жовтими пухнастими кульками.
В одному з куточків саду - кількаметрові кактуси-цереуси. Їм уже - по 20 років. Ці рослини спочатку були у горщиках, але потім їх висадили у грунт. Ще один цікавий кактус — опунція. Він має довгасті плоди, схожі на грушу. В Іспанії та Греції, як каже фахівець, цей плід споживають, як у нас - яблука та інші фрукти. Втім, кактус екоцентрі ще не плодоносив.
Трохи далі бачимо розлогий каучуковий фікус. Його батьківщина - Південна Америка, пояснює Оксана Левицька. Там він, за її словами, розростається на площі до 1 га. 
- Наш кактус ми весь час обрізаємо, - пояснює жінка. - Власне, маємо і кілька видів фікусів — звичайний, строкатий, бенджаміно з дрібними листочками і такий же строкатий.
Далі керівник гуртків показує фігове дерево, або інжир, на якому ми помічаємо кілька великих зелених листків.
- Він просто листя скинув на зиму, - пояснює жінка. - До речі, він уже мав плоди, тож ми ласували екзотичними фруктами зі своєї ділянки.
Рослини “сплять”
Зараз у зимовому саду підтримують температуру +15-18 град. За таких умов рослини перебувають у стані спокою, так званій зимовій сплячці. Тому юннати їх менше поливають.
- Така температура — прекрасні умови для кактусів, - зауважує пані Левицька. - Якщо вони взимку так відпочинуть, то навесні обов'язково зацвітуть. На жаль, у кімнатних умовах витримати таку температуру повітря спеціально для рослин - важко.
У зимовому саду вже розцвів рідзвяник. Рослину так назвали, адже вона цвіте на саме Різдво. Насправді ж це — зигокактус, пояснює фахівець. Поруч уже випустила пуп'янки більбергія. У неї - рожеві квіти, діаметром до 30-40 см. Неподалік заховалися листя "тещиного язика". Він, за словами нашої співрозмовниці, цвіте білими пухнастими кульками. Вони потім утворюються ягідки із насінинами.
- Погляньте, це листя - заокруглене, справді, на язики схожі, - показує пані Левицька. - Хоча “тещиними язиком” часто називають іншу рослину — сансельєру — із довгими, строкатими, гострими листками. Втім, це, насправді, - “щучин хвіст”.
Ще одна цікава жителька саду — індійська конопля. Це - дерево, заввишки кілька метрів, із великим листям і цвітом, схожим на тонкі березові сережки. Із цієї технічної культури, тобто з її листя, на батьківщині рослини, за словами фахівця, виготовляють полотно.
На дереві - помідори
Поки гуляємо садом, зі схованки у ставку вилізає черепаха.
- Зазвичай вони на зиму впадають у сплячку, але ці не засинають, бо тут - не надто холодно, - пояснює Оксана Левицька. - Ми їх щодня годуємо м'ясом, хробаками, рибою. Іноді черепахи вилазять зі ставка і “гуляють” садом. Потім повертаються.
У саду також ростуть гранатове дерево, лимон із плодами, грошове дерево. До речі, останнє пані Оксана радить усім тримати у помешканні. Ця рослина - невибаглива, до того ж кажуть, що вона - символ багатства.
Помічаємо ще одну цікавинку — помідорове дерево. Тепер це дерево скинуло листя, але влітку з нього зібрали близько 20 плодів.
Такі помідори - оранжевого кольору. У них - дещо інший смак, ніж у звичайних, - каже Оксана Левицька. - Вони мають кисло-солодкий присмак. Це дерево цвіте навесні, потім зав'язуються і дозрівають плоди. Помідори "доживають" аж до зими, тоді на Новий рік до столу можна зірвати свіжий овоч. До речі, таку рослину може посадити в себе у помешканні кожен. Тільки навесні її слід висаджувати у грунт.
У теплиці цвіте алое
Оксана Левицька доглядає сад разом зі своїми вихованцями. Діти вже добре знають, яку рослину можна поливати, яку - ні. Причому кожен, має "підшефну" рослину. 
- Із березня почнемо рослини підживлювати, - продовжує жінка. - Зараз ми їх лише поливаємо, стираємо з листя пил і боремося зі шкідниками. Навесні в зимовому саду - просто казка: цвітуть усі кактуси, пеларгонії, бегонії. А які аромати видають гіацинти!

Пані Левицька проводить нас у теплицю. Там зимують рослини, які квітують узимку. Так, нині зацвіли калли, пеларгонія, чорнобривці. Видніються рожевуваті квітки, схожі на лілії.
- Це кринум — із родини лілійних, - пояснює жінка. - Але найбільша "родзинка" - цвіт алое.
Дійсно, на розлогому кущі на довгих стеблах видніються декілька китиць моркв'яного кольору. Ця рослина у кімнатних умовах, як стверджує пані Левицька, цвіте вкрай рідко. Тож юннати справді мають чим пишатися.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google