Суд у справі Івана Марчука: експерти ще раз підтвердили, що підпис Апостола на договорі не його
На засіданні у справі художника Івана Марчука експерти підтвердили свій висновок, що підпис Ігоря Апостола на договорі виконала інша особа. З цього розпочався розгляд справи по суті. Нагадаємо, митець оскаржує договір 2020 року, яким він нібито передав виключну ліцензію на використання зображень своїх творів чотирьом людям.
Розпочали розгляд по суті справи за позовом художника Івана Марчука. Митець оскаржує договір, яким у 2020 році нібито надав виключну ліцензію на використання авторських прав на зображення своїх картин чотирьом людям — Ігорю Апостолу, Михайлу Синиці, Сергію Павленку і Тамарі Стрипко.
Засідання 12 листопада розпочали із допиту експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Нагадаємо, фахівці встановили, що підпис на договорі не належить Ігорю Апостолу.
— Тут навіть немає виконання підпису, там, з наслідуванням чи щось таке. Це просто підпис іншої особи, — наголосила завідувачка лабораторії почеркознавчих та технічних досліджень документів Олена Савчук.
У відповідачів були питання, зокрема, чи могли експерти проводити дослідження з урахуванням того, що Ігор Апостол так і не надав своїх зразків підписів спеціально для експертизи. Фахівці повідомили, що могли, і що суд надав достатньо інших зразків.
Вступні слова учасників
Після допиту експертів перейшли до оголошення вступних слів. Оскільки позов ініціював Іван Марчук, першою виступила його представниця Наталія Калініченко. Вона просить суд визнати, що майнові права Івана Марчука на створені ним твори не передані ліцензіатам за договором та відсутні у відповідачів, їхніх правонаступників та ліцензіатів.
— Позивач звернувся із позовом про визнання договору недійсним з підстав помилки та обману. Про те, що його обманули, він сам надавав пояснення. Після відкриття провадження отримано документи із підписом Ігоря Апостола і стороні позивача стало відомо, що підпис виконано не ним… (відповідно) цей договір на сьогодні не може бути визнаний дійсним — він є нікчемним в силу Закону, — наголосила Наталія Калініченко.
З Марчуком не зустрічався
Далі виступив відповідач Сергій Павленко, який просить суд відмовити у задоволені позову, при цьому зазначає, що не проти укласти мирову угоду.
— У травні 2020 року через Апостола та Стрипко мені передали пропозицію від імені Марчука, щодо комерційного використання творів художника з виплатою йому 5% з виручки. Щодо 10 тисяч одноразово внеску — цю умову визначив саме Марчук через Стрипко, наскільки мені відомо. … З Іваном Марчуком я особисто не зустрічався, — повідомив Сергій Павленко.
Відповідач Михайло Синиця розповів, що був знайомий із Іваном Марчуком, що, на його думку, підтверджують надані ним фотознімки, на яких він із художником. Також Синиця повідомив, що бачив, як договір підписувала Тарама Стрипко, Іван Марчук, Сергій Павленко. А от як Ігор Апостол ставив свій підпис пан Синиця зазначив, що не пам’ятає.
Вступні слова продовжать на наступному засіданні
Також учасники обговорювали ситуацію до початку суду, коли відповідачам запропонували розірвати відповідний договір. Сергій Павленко зазначив, що був не проти, але просив, щоб це прохання озвучив Іван Марчук, а не Тамара Стрипко. Михайло Синиця повідомив, що теж був не проти, але висунув вимогу, що він свій підпис має поставити останнім у такому документі.
Зазначимо, процес оголошення вступних частин затягнувся, адже в учасників було багато запитань. У суді 18 листопада присутні мають почути вступні слова відповідачки Тамари Стрипко, яка повністю визнає позов, а також представниці Ігоря Апостола. Його безпосередньо у суді не було.
Редакція «20 хвилин» продовжує слідкувати за справою.
Справа Івана Марчука
Нагадаємо, оскаржуваний договір Іван Марчук і четверо відповідачів уклали у 2020 році. Художник нібито надав виключну ліцензію на використання авторських прав на зображення своїх картин терміном на 100 років. І зробив це за 10 тисяч гривень і п’ять відсотків ліцензійних платежів.
— Це ліцензія, дозволи на використання зображень створених ним (художником, — прим. авт.), так як в договорі прописано, на момент його укладення. Тобто зображень картин. Але зображення картин використовуються постійно. Тобто не можна провести виставку без використання зображення картин, навіть на рекламі, на флаєрі, на вивісці використовують ці зображення. І Марчук позбавлений такого права на його відомі і цінні зображення творів. До речі, самим договором передбачено, в тому числі, обов’язок Марчука надати їм оригінали картин за їхнім запитом, — наголошувала Наталія Калініченко.
Пізніше Іван Марчук, додає представниця, випадково дізнався, що підписав договір, яким передав права на зображення своїх творів. Художник був переконаний, що документ мав інший зміст і не був чинним, і що його ввели в оману.
— Він дізнався, що контрагентів виноробів стали чужі люди запитувати, чи мають вони дозвіл на використання творів Івана Степановича. Тоді він зрозумів, що цей договір хтось вважає чинним. Тому документ ми віднайшли, уточнили інформацію і вирішили подати позов про визнання недійсним, — розповідала представниця.
Читайте також:
Справу Івана Марчука призначили до розгляду по суті, але засідання знову перенесли
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
