Тернопіль: Вінтаж із блошиного ринку

Тернопіль: Вінтаж із блошиного ринку
Блошиний ринок на Шептицького — ніби ретро-торговиця. Проте тут трапляються “артефакти” з різних часів. Купити три цікаві предмети, витративши 50 грн, спробував кореспондент “20 хвилин”

 

Велосипеди і картини, книжки і автомобільне залізяччя — усе це продається на блошиному ринку в Тернополі.

Тут - наче невеликий історичний музей просто неба навпереміш із пунктом прийому металобрухту. Поруч продають старовинні монети кількасотрічної давності та гальмівні колодки до автомобіля “Волга”.

Ще у редакції вирішуємо, що це мають бути три речі. Одна — сувенір із згадкою Тернополя, друга — ностальгічний артефакт із минулого. Третім предметом ж мало бути щось практичне і корисне, чим можна скористатися і зараз.

Отож у четвер у передобідній час вирушаю шукати скарби між рядами різного мотлоху. Приглядаюся за старими фотожурналами нашого міста. Переглядаю різні значки. І ось начебто перша здобич - картина, замотана у прозору плівку. На ній зображена панорама Ставу та набережної із підписом “Файне місто Тернопіль”. Та виявляється, що картина нова.

Тернопіль: Вінтаж із блошиного ринку, фото №1 на сайті 20minut.ua

- За 250 гривень віддам, - каже продавець. - Хороша робота хорошого художника.

Ціна, якщо порівняти із картинами на вернісажі, - невисока, однак у 50-гривневий бюджет не вкладешся, навіть якщо торгуватися. Тому вирушаю далі. За кілька хвилин знаходжу ще один “артефакт” - алюмінієвий значок із зображенням Надставної церкви. На цей раз ціна аж надто низька — 50 копійок. Не треба навіть торгуватися за таку покупку. Забираю 50-копійчаний значок і ще за хвилину знаходжу трохи вагоміший “сувенір” з Тернополя. Це дерев’яна, покрита чорним лаком дощечка з вирізьбленим пейзажем нашого міста. Знизу надпис “Тернопіль”.

- За 15 гривень віддам, - каже продавщиця, закриваючись рукою від сонця.

Торгуюся і забираю сувенір за 10 гривень. Цікаво, що виготовлений він ще за часів СРСР. Поряд з Катедрою та драмтеатром зображений пам’ятник Іллічу — як одна з тодішніх родзинок нашого міста.

Далі йду на пошуки корисної та практичної речі. Під руки потрапляє багато що — скажімо, театральний бінокль за двадцятку. Тільки-от збільшує він чомусь погано. Підлітковий велосипед пропонують за 250 гривень. Ровер у хорошому стані. Та й ціну чоловік може скинути. Однак все одно в 50 гривень не вкладешся.

- Купив внукові велосипеда, гірського, на передачах, - каже дідусь, який продає велика. - То йду, думаю, цей продам.

Врешті зупиняюся біля ряду механічних годинників, вискладаних на рядні, простеленому на асфальті. Усі вони цокають - якісь голосно, якісь майже нечутно.

Тернопіль: Вінтаж із блошиного ринку, фото №2 на сайті 20minut.ua

- Завжди на роботу спізнююся, треба щось, щоб мене будило вчасно, - кажу продавцеві. Цікаво, що серед годинників є і класичний чавунний годинник-скульптура “Хазяйка мідної гори”. Такий навіть є в експозиції краєзнавчого музею.

Продавець просить за будильник 25 гривень. Сходимося на ціні у 22 гривні. Тож відправляюся на пошуки третього предмета — історично-ностальгічного.

Тут є і аналогові відеокамери, які були популярними у 90-х. Тоді вони були ознакою шику та крутизни. Зараз їх продають по 20-30 грн. Хочеться знайти патефон на вінілових платівках, але такого сьогодні у продажу немає. Врешті зупиняюся біля розкладки із фотоапаратами. Колись я захоплювався фотографуванням і навіть мав фотоапарат “Смєна 1Б”. На 20-тку, яка залишилася, ні фотоапарата “Київ”, ні “Зеніта” не купити. Та знаходжу “Віллію електро” у робочому стані за 25 гривень. Сторговуюся до 19,5 — щоб компенсувати 50 копійок, витрачені на значок із Надставною церквою. Здивований продавець віддає старенький ракурсний фотоапарат мені у руки.

Тернопіль: Вінтаж із блошиного ринку, фото №3 на сайті 20minut.ua

- Сюди найкраще у суботу-неділю приходити, - каже тернополянин Андрій Мельник. - Тоді усього набагато більше є. Я собі нещодавно купив радянського складного ножика за двадцятку — не порівняти з китайськими. Сталь завжди залишається гострою, та й ручка не розлітається.

Крім любителів старовини та недорогого вінтажу, тут купують різні предмети також дідусі, яким треба щось полагодити, а грошей немає. А також люди, які мають справу з електронікою, адже на розкладках трапляються цілі гори найрізноманітніших плат, мікросхем та резисторів.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up