У райадміністрації відмовилися надавати інформацію журналістам. Приховують земельні рішення?

фото з вільних джерел

• Інформацію про те, що в районній державній адміністрації (зараз військова адміністрація – авт.) за час повномасштабної війни приймали чимало сумнівних «землевиділень», редакції газети «20 хвилин» повідомили власні джерела.
• Аби це перевірити, журналіст звернувся до установи із чітким запитом на надання публічної інформації, а саме копій офіційних документів, що стосуються усіх земельних питань.
• Що отримали у відповідь? Нічого. Очевидно, у райадміністрації вирішили «розіграти кіно».

Відповідь на запит, оскільки вказане лиш його прізвище,  готував сам голова РДА Ярослав Матвійчук. Але відповіддю це назвати важко.

– Запити на інформацію – один із інструментів роботи наших журналістів, – розповідає головна редакторка газети «RIA плюс» Наталія Бурлаку. – Ми надсилаємо в державні та комунальні органи  сотні таких. Такий механізм дозволяє і офіційну інформацію отримати, і убезпечує самих розпорядників інформації від якихось помилок, особливо у фінансових питаннях, адже усе зафіксоване «на папері». Якщо приховувати нічого – відповідь отримуємо швидко і в повному обсязі. Але бувають відписки та затягування. Такого формулювання, як надіслав керівник райадміністрації ще не було.

Для розуміння читачів, відмова про надання інформації ґрунтувалась на твердженні, цитуємо документ: «Даний запит не дає можливості встановити особу запитувача та/або Ваші повноваження для отримання такої інформації». Також була додана  інформація про необхідність  оплати за друк більше, ніж 10 листів відповіді. Ну і порада, яка також суперечить Закону: «самостійно ознайомитись з усіма документами на сайті органу». 

Дивини такій відповіді додає та обставина, що в РДА уже отримували аналогічно оформлені запити від журналіста нашого видання Андрія Шкули і належним чином відповідали. Та все ж і сам запит, і «відповідь» на нього ми надали адвокату для прийняття рішення щодо наступних кроків. 

Рекомендує

– Закон України «Про доступ до публічної інформації», яким і керуються журналісти, чітко прописує форму спілкування з розпорядниками інформації, у даному випадку райадміністрації, – тлумачить адвокат Віталій Вітів. – Запит на електронну скриньку не обов’язково повинен містити підписів, копій посвідчення чи якихось додаткових вимог, які б перешкоджали доступу до відкритих даних. У запиті є вказані і дані запитувача, і його контакти, і адреса. Мова про документи, які чиновники збирають і обробляють, не віднесені до інформації з обмеженим доступом, а відтак не повинні ховати за сімома замками. Більше того, не надано 10 безкоштовних аркушів інформації та реквізитів на які виконати оплату. Тому в цій відмові або некомпетентність, або ж свідомий намір не дати інформації. У будь-якому випадку це порушення Закону, і воно може мати наслідки.

 Спільно з адвокатом редакція уже підготувала та подала скаргу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Саме в його компетенції притягнення до відповідальності за порушення Закону «Про доступ до публічної інформації». Окрім штрафу для чиновника, просимо уповноваженого й зобовʼязати орган таки надати запитувану інформацію. 

Додамо, що подібну практику пробують застосовувати в різних органах. Тож редакція і надалі буде звертатися зі скаргами та виносити в публчний простір ігнорування владою запитів від суспільства та журналістів. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.