Вибори-2019 — за новими правилами. Підтримуєте?

Автор ГО “Центр UA”

Вибори — це спосіб напряму впливати на майбутнє в Україні. Громадяни делегують своїх представників до Парламенту, тим самим визначаючи курс розвитку країни на найближчі 5 років. У 2019 році українці оберуть дев’яту Верховну Раду. Та чи буде вона новою за якістю, якщо ми обиратимемо за старою та корумпованою виборчою системою?  

Зараз в Україні діє змішана виборча система. Половина депутатів обирається на мажоритарних округах, половина — за пропорційною системою з закритими списками. “Мажоритарка” — це коли ви голосуєте за одного кандидата з тих, хто балотується на вашому окрузі, і перемагає той, хто набрав найбільше голосів. Пропорційна система з закритими списками — це коли ви голосуєте тільки за партійний список, і до Парламенту потрапляють партії, що набрали понад 5% по країні. Кількість депутатів від кожної партії пропорційна до кількості набраних голосів виборців.

Змішану виборчу систему в Україні запровадили спочатку за часів Кучми, а повернули — за Януковича. Саме завдяки їй Партії регіонів вдалося зберегти свою більшість у 2012 році, і країна прискореними кроками пішла в бік корупції та авторитаризму. Особливість змішаної системи в тому, що партія влади, яка втратила довіру виборців, все одно має шанс зібрати нову більшість за рахунок мажоритарників-самовисуванців, яких вона підтримає адмінресурсом.

“Мажоритарка”: нечесна на вході, неефективна на виході

Мажоритарна система нормально працює у США та Великобританії, але в українських реаліях більше завдає шкоди, ніж забезпечує безпосередній зв’язок депутатів з виборцями.

Тернопільську область у Верховній Раді представляють 5 депутатів. Громадський рух "ЧЕСНО" зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Загалом мажоритарники Тернопільщини прогуляли 6,4% голосувань у Верховній Раді. При цьому не брали участь у 26,5% голосуваннях, будучи присутніми на роботі.

Найбільше з нардепів Тернопільської області прогулюють Раду Тарас Пастух (14,9% пропусків) та Михайло Головко (9,8% прогулів).

Один нардеп-мажоритарник Тернопільської області проігнорував більше половини голосувань. Це Тарас Пастух - він взяв участь лише в 39,17% голосувань.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 8 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, Закон про вибори народних депутатів України і Виборчий кодекс України. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Як бачимо з таблиці, мажоритарники Тернопільщини реформаторські закони загалом підтримали. Найменше за них проголосував Михайло Головко.

Закриті списки: партійні лідери визначають склад Парламенту

Половина депутатів Парламенту зараз обирається за закритими партійними списками. Списки називаються “закритими” не тому, що ми не знаємо, кого висуває партія, — перелік кандидатів обов’язково публікується, — а тому, що виборці не впливають на те, в якому порядку запропоновані партією кандидати пройдуть у Раду. В таких умовах партії продають “прохідні” місця у виборчих списках за мільйони доларів, щоб оплатити виборчу кампанію, а кандидати, які ці місця купили, після отримання мандату “відбивають” у Раді витрачене.

Оскільки закриті списки не мають регіональної прив’язки, 80% депутатів-списочників постійно проживають у Києві, тому погано знають проблеми регіонів. Крім того, система дозволяє партіям не працювати з виборцями напряму, адже для перемоги достатньо купити дорогу телевізійну рекламу — на парламентських виборах-2014 на неї пішло 85% офіційних витрат політичних партій.

Оптимальна альтернатива — відкриті регіональні списки

Уже десять років українські та міжнародні експерти радять нам перейти на європейську виборчу систему — пропорційну з відкритими регіональними списками. За такої системи кандидатів висувають лише партії, формуючи окремі списки для великих регіональних округів — в умовах України регіональним округом може бути, наприклад, область. Виборці голосують і за партію, і за конкретного кандидата від неї по своєму регіону, тобто впливають і на те, які саме партії потраплять до Парламенту, і хто саме від цих партій отримає депутатський мандат.

Мета такої системи — запустити конкуренцію всередині партій і спонукати їх ретельніше відбирати кандидатів. Щоб завоювати довіру та голоси виборців, кандидатам доведеться працювати в регіоні й доводити свою спроможність відстоювати інтереси виборців. Це дозволить свіжим обличчям та ідеям нарешті увійти в політичний процес, забезпечить представництво усіх регіонів у Верховній Раді та більш стабільну та прогнозовану  роботу парламентської коаліції.
Змінити виборчу систему обіцяв Петро Порошенко, коли балотувався на посаду Президента України в 2014 році. “Я маю абсолютно тверде переконання, який закон є оптимальний — це пропорційна система з відкритими списками”, — казав він тоді. Ухвалити новий виборчий закон з пропорційною системою та відкритими списками зобов’язалися і народні депутати чинного парламенту в Коаліційній угоді. Під цією угодою підписались 302 депутати від 5 фракцій.

Реальний крок до того, щоб провести парламентські вибори-2019 за новою системою, Верховна Рада зробила 7 листопада 2017 року. Тоді був ухвалений у першому читанні Виборчий кодекс (законопроект №3112-1), який передбачає відкриті регіональні списки для парламентських і частини місцевих виборів. Авторами проекту є депутати Олександр Черненко та Леонід Ємець, а також спікер Андрій Парубій. Проте відтоді кодекс “завис” у Комітеті з питань правової політики і правосуддя, що розглядає правки до законопроекту, яких подали аж 4 300.

Щоб нагадати депутатам про їхні зобов’язання, 15 травня в кожному обласному центрі та 17 травня в Києві під Верховною Радою відбудуться Всеукраїнської акції “Ні!” виборам за законом Януковича” з вимогою невідкладно ухвалити кодекс у другому читанні. Саме від позиції громадян залежатиме, чи отримає Україна нові правила доступу до політики та шанс на демократичні зміни, чи залишиться в умовах олігархіно-кланового “договорняку”, який відновлюватиме себе через закриті списки та мажоритарку ще багато виборчих циклів.

Юлія Ковальчук, координатор ГО “Центр UA”

- Кандидати-мажоритарники часто перемагають за допомогою прямого чи непрямого підкупу виборців: під вибори бабусі отримують пакет гречки, діти — брендовані гральні майданчики, їх батьки — відремонтовані під’їзди чи нові поштові скриньки. Часто мажоритарники прямо роздають своїм виборцям по 200-1000 гривень за голос. Це дуже дешево, адже, потрапляючи до Верховної Ради, вони отримують доступ до розподілу мільярдів бюджетних коштів і повертають собі все, що витратили під час виборів. Порівняно зі “списочниками”, мажоритарники гірше працюють у Парламенті: у третині випадків не голосують за законопроекти, чверть з них кнопкодавить. Майже 40% депутатів-мажоритарників є фігурантами журналістських антикорупційних розслідувань, багато володіють великим чи середнім бізнесом, заради лобіювання якого вони і йдуть в політику.

Юрій ШТОПКО, депутат тернопільської міської ради:

- Частково зрозуміти суть відкритих регіональних списків тернополяни змогли під час місцевих виборів в 2015 році. Тоді, нагадаю, виборці голосували і за партію і за кандидата. Таким чином обирали не лише партійний бренд або лише одну запропоновану особу, а мали вибір й щодо кандидатів. Далі, в межах списку від політичної сили, відбувалась конкуренція. Таким чином до ради пройшли ті, хто здобув довіру виборців підкріплену вірою в партію. Якщо говорити про відкриті регіональні списки доступною мовою на прикладі нашої області, то виглядатиме це так, що кожна партія в межах області запропонує, умовно, по десять кандидатів на всю область і між кандидатами в межах списку буде внутрішня конкуренція. Тобто конкуруватимуть і партії і люди в списках. Успіх партії визначить кількість людей, які можуть пройти, а симпатії виборців - конкретних осіб. При такій системі не можливий продаж місць у списку, а кожна політична сила подаватиме тих людей, які мають конкретні якості, знання, вміння, а не гроші на скупівлю голосів. 

Ігор Василів, керівник Тернопільського обласного осередку ВО "Автомайдан":

- Ми будемо брати участь в акції, як завжди. Один із депутатів наших тернопільських нам розказує, що виборці хочуть мажоритарки. Ми прекрасно розуміємо, що ніякі виборці мажоритарки не хочуть, тому систему треба насправді поміняти – забрати і корупційну складову, і політичну маніпуляцію. Коли будь-який депутат, який заходить у Верховну Раду, має доступ до фондів і перерізає кілометри стрічки перед своїми виборцями, ніби він за свої гроші ремонтує садочки і школи. Насправді це дно. Під час акції ми будемо чемно дискутувати з депутатами. Ми готові й тиснути, сподіваємось, що у нас буде менше кримінальних справ, ніж минулого разу. Звичайно, вони будуть боротися і вносити поправки, це для них страх непроходження, коли не буде мажоритарки, бо не можна буде скупити голоси.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.