У сквері пам’яті бійців АТО на Львівській молилися за Зіновія Флекея

Юлія Савчук

29 серпня близько 19.00 на Львівській, 2 зібралися тернополяни, аби помолитися за сусіда, побратима, загиблого учасника АТО Зіновія Флекея.
Зіновій Флекей був бійцем 6-го батальйону територіальної оборони Тернопільської області «Збруч». Загинув 3 жовтня 2014 у Херсонській області від вибуху гранати. Похований на Алеї Героїв на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.

Відбулася відправа біля пам’ятного меморіалу. Присутні покладали квіти та запалювали свічки.

- Пишаюся цим будинком, його мешканцями, - наголосила голова ОСББ Наталія Кіндрацька . - Адже це вони зробили своїми руками. У кожен камінчик вони вклали свою роботу, свою душу. Це місце вже набуває своєрідного масштабу. Сподіваюся, що він отримає офіційний статус скверу, що ми таки повністю “відвоюємо” його.

Відео дня

- Важко бути присутнім на таких подіях, - зазначив Володимир Мосейко. - Але завдяки таким людям, як Зіновій, тим хлопцям, які пройшли Іловайськ та інші гарячі точки, зберігся мир і спокій для наших дітей та онуків тут, на Тернопіллі. Велика їм честь і слава!

Побратим Зіновія пан Дмитро згадував про зустріч з загиблим, події та відчуття на передовій.

- Я вдячний, що таки вдалося відвоювати цю оазу, - прокоментував пан Дмитро. - Це дуже добре, що у Тернополі з’явилося таке місце.

На панахиді був присутній також депутат округу Павло Бич.

- Ми повинні пам’ятати тих, хто загинув у зоні АТО, - зазначив пан Бич. - Маємо не забувати сьогоднішніх героїв, не забувати, що на Сході й досі триває війна. Цей сквер повинен нагадувати тернополянам про тих людей, які мужньо боролися за нас і наше майбутнє.

Голова ОСББ розповіла, що ідея встановлення пам’ятного меморіалу з’явилася в мешканців, бо загиблий теж жив у цьому будинку.

- Якось так вийшло, що прагнення її реалізувати співпало з моментом, коли на цій території хотіли побудувати торговий центр, - каже Наталія Кіндрацька. - Але завдяки мешканцям, цього не станеться. Вони згуртовано виходили, захищали своє майно і двір. Сподіваюся, ми заберемо цю землю через суд і ще багато років сюди зможуть приходити і воїни АТО, і волонтери, і батьки загиблих, які будуть вшановувати пам’ять.