У Марокко треба врятувати їжачка і піднятись на Тубкаль

Марокко – дивовижний край з надзвичайно колоритною природою та давньою культурою. Це одна з небагатьох країн, де досі можна “посмакувати” справжню арабську екзотику, не жертвуючи при цьому комфортом і не ризикуючи здоров’ям. Марокко – це своєрідний кордон, що розділяє цивілізовану та не менш традиційну північ Африки від її дикої центральної частини. На Марокко в усіх його проявах милувався Юрій Шивала – мандрівник та співзасновник клубу, що організовує пригодницькі мандрівки країнами світу, які включають мандрівки гірськими хребтами світу. Тож що треба неодмінно зробити у Марокко.

Поторгуватись на ринку в МараккешіМандрівники, які хочуть оглянути Марокко, прилітають спершу у Мараккеш. Додатковий клопіт – отримання візи, яка коштує 25 євро, однак, стверджує Юрко, Марокко сповна повертає враження за витрачені кошти.

Мараккеш славний своїми вуличними ринками. Звісно, тут треба бути постійно насторожі, оскільки надурити вас спробують при кожній нагоді. Однак сам ринок просто неймовірний. Тут продають безліч прянощів та приправ і одразу пропонують глиняний посуд для їх зберігання, щоб не втрачався аромат. Срібні прикраси – одна із родзинок арабської вуличної торгівлі, як і лампи, потерши які, імовірно, викличете легендарного джина, що виконує бажання. Головне – торгуватись і не ловити гав – бо залишитесь без грошей, наголошує Юрко.

Піднятись на чотиритисячникПершим у програмі десятиденної мандрівки є похід по Атлаських горах і підйом на гору Тубкаль, висотою 4167 метрів, що є найвищою вершиною північної частини Африки.

- Для того, щоб піднятись на Тубкаль, не потрібна особлива фізична підготовка чи досвід, - розповідає Юрій Шивала. – Хоча можна власне на вершину не підніматись і залишитись в базовому таборі.

Для підйомі потрібне мінімальне спорядження – сонячні окуляри, бо сніг сліпить очі, та «кішки», які можна орендувати в  поселенні за 5-7 євро.

З висоти 3000 метрів починається снігово-льодова частина гори – тут йти важче і власне сюди потрібні «кішки». Підйом на вершину триває 6-7 годин. Однак варто нагадати, що перед підйомом всі деякий час живуть в базовому таборі на середині висоти задля акліматизації і звикання організму до висоти та розрідженого повітря.адже від незвички треба бути готовим до гірської хвороби, яка проявляється в нудоті, слабкості,непоясненних змінах настрою.

- Атлаські гори прекрасні, - розповідає Юрій Шивала.  – Але особлива краса – коли настає час намазу, і заклик до молитви,який лунає з мінаретів кожного поселення, розлітається луною по горах. Відчуття просто неймовірні!

Відвідати вечірку з берберамиПобувати у Марокко – і не відвідати містечко Аїд-Бен-Хадду – просто злочин, зауважує Юрій Шивала. - Це містечко наче і невідоме, але насправді кожен з нас його бачив, коли переглядав кадри голівудських фільмів. Адже воно – улюблений знімальний майданчик для стрічок єгипетсько-римської тематики. Тут знімали « Спарту», «Мумію», «Ісуса з Назарету» та багато інших легендарних фільмів.

У цілому містечку живе аж… дев'ять родин. Причому, що благами цивілізації вони не дуже і користуються, адже частина містечка повністю без електрики.

- Ми чудово провели вечір у товаристві берберів, - розповідає Юрій Шивала. – Співали їхніх традиційних пісень та пригощались гашишем, танцювали, жартували. Незнання слів чи мови не стало перешкодою, і вражень вистачило на роки.

Побувати у СахаріНайяскравіше враження від усієї мандрівки у Юрія залишилось від відвідин Сахари. Легендарна найбільша пустеля насправді лише на 15% складається із піску та дюн, решту ж площі займають негостинні та непривабливі кам'яні простори.

Сахара починається з невеличкого поселення Мхамід. Тут Юрій з друзями переночували просто у бедуїнському шатрі.

- Бедуїни – дуже гостинні люди,  - каже Юрій Шивала. – Вони щедро поять тебе своїм марокканським чаєм (який чомусь називають віскі), який є страшенно солодким, але відмовлятись не можна, бо це образить гостинних господаів. Чарівно також і ночувати у їх шатрі на килимах, де можна поселитись як у загальній кімнаті, так і у відгороджених килимами кімнатках. На відміну від мараккешців, тут ніхто не намагатиметься обдерти тебе як липку.

Бедуїни на джипах відвезли мндрівників власне у піщану частину Сахари, де Юрій і мав нагоду помилуватись заходом сонця і відчути всю велич найбільшої пустелі світу. Вартість оренди автомобіля з водієм – 40 євро з людини.

- Особливо круто, що можна їхти і на даху джипа і спостерігати за тим, як пустелею котиться перекотиполе – захоплено каже Юрій.

Врятувати їжачкаУ Марокко багато смачних страв, якими варто поласувати. Юрко радить скуштувати таджин – традиційну страву з овочів та м'яса, запечену у формочках. Відвідини узбережжя Атлантичного океану варто гастрономічно закріпити куштуванням величезних рибних наборів,які включають в себе всі можливі дари моря – від устриць та лангустів до риби всіх видів. Вартість набору – 5-7 євро.

А бедуїнам, виявляється, дуже смакують іжаки.

- Коли повертались із Сахари, то знайшли їжака, - каже Юрій Шивала. – Провідники розповіли, що планують смачно приготувати його на вечерю. Однак ми скористались тим, що є шанованими гостями, сказали. Українці теж їдять іжаків і пропросили, щоб ласощі віддали нам. Потім їжачка нишком відпустили на волю. Тож можемо похвалитись тим, що врятували їжачка.

Покупатись у АтлантиціЗаверти мандрівку доречно на узбережжі Атлантичного океану. Юрій побував у невеличкому містечку Ессуейра, де жив у готелі Ріяд. Готель цей, за словами хлопця, є місцем, де колись жили сім'ї з гаремів.

- Найкраще – це відчуття, що ти купаєшся в океані,а не в морі. Він здається особливо теплим і ласкавим, - розповідаає Юрій Шивала.- Дуже раджу спробувати себе у серфінгу. Мені, активному мандрівникові, було дуже важко і як відчув себе виснаженим після спроб осідлати хвилю. Однак відчув себе абсолютно щасливим.

Вся мандрівка обійшлась Юркові орієнтовно в півтори тисячі євро. Однак хлопець не шкодує про жодну витрачену копійку, бо каже, що враження – найцінніше в житті.

Новий рік 2017 зустрінемо на Вогняній Землі

Клуб мандрів «GoMontains» заснували троє львів’ян – Андрій Крисько, Анна Сударікова та Юрій Шивала. Усі вони– затяті мандрівники, які об’їздили немало куточків нашої планети, зокрема і тисячі кілометрів автостопом. І от у обох хлопців з’явилась ідея пригодницьких мандрів країнами світу, які зробили б доступним для кожного трекінг гірськими хребтами кожного куточка планети. Вирішили – і реалізували. Тож 20 лютого 2014 року клуб почав свою роботу.

Почав дуже активно. Хлопці розробляли і тестували нестандартні маршрути, а тоді запрошували на мандрівки туристів.

Справа у тому, що поїхати у Європу, в тому числі і в гори в Європі – в принципі не проблема, і це може при бажанні зробити кожен. А от з мандрівкою в гори кудись далі – вже проблемніше. От ми і взялись вирішувати цю проблему, - розповідає Юрій Шивала.

Тож за час існування хлопці вже освоїли кілька напрямків. Побували у Непалі, Норвегії, на Балканах, в Ісландії та Марокко, не оминули увагою і Грузію. Завершити туристичний рік планують у В’єтнамі. Наступний туристичний рік теж планується насиченим – в травні збирають похід у Перу та Болівію, традиційно знову відвідають Ісландії, Норвегію та Грузію, влітку завітають на вулкан Кіліманджаро у Танзанії, а Новий рік 2017 мають намір зустріти на Вогняній Землі.

Під час мандрівок хлопці знімають фільми, де не тільки надихають людей на мандри, а й даємо корисні поради про те, як поїхати у ту чи іншу країну. Наприкінці січня в мережі з'явиться фільм про Марокко. Також можна буде відвідати його презентації у різних містах України. Це перша в Україні україномовна передача про подорожі у форматі корисних порад. Ось перша серія передачі про Норвегію.  Режисер усіх фільмів - Борис Гавран. Цього року хлопці зняли фільми про Норвегію, Марокко та Ісландію. Наступного року будуть знімати про Перу, Непал, Танзанію та Вогняну землю (Перу і Аргентина).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.