Як незабутньо відпочити у Валенсії

Валенсія – третє за величиною місто Іспанії. На відміну від Мадрида – столиці політичної та фінансової, тут немає ділового поспіху та шаленого темпу життя. На відміну від туристичної Барселони, тут не процвітає суміжна з туризмом злочинність та пафосність. На відміну від Коста-Бланки та інших "гламурних" місцин на узбережжі, тут немає шалених цін, "понтів" і туристів екстра-класу. Валенсія – якісний середнячок, якому є чим похвалитись мало не у всіх сферах. Але робить вона це ненав'язливо і лише тоді, коли ти справді знайдеш час із нею познайомитись як слід. На Валенсію слід виділити не менше п'яти повних днів відпочинку – інакше ти її не пізнаєш.

Тернополянка Світлана Чернецька побувала у Валенсії на новорічні свята.

- Я завжди подорожую в експрес-режимі – маю на місто від п’яти до дев’яти, в кращому разі 12 годин. Тож огляд міст зводиться до швидкого оббігання всього найвизначнішого, із півгодинним випиванням кави у „МакДональдсі”, - каже Світлана. – Тому і не встигаю побачити місто у всіх його проявах, а отже, не встигаю його полюбити. На Валенсію я мала п'ять днів, тож встигла побачити усі її принади.

В Іспанії теж криза

Дівчині дуже пощастило з погодою, адже новорічна Валенсія радувала сонечком та денною температурою +15-22 градусів.

– Це наслідки глобального потепління, бо для нас такі зими все ж занадто теплі, – розповідає валенсієць Томас Торрес. – Але взагалі у нас чудове місто, і тут добре у будь-яку пору року.

Добре тут туристам. Самі ж іспанці скаржаться на економічну кризу. Томас розповідає, що безробіття дуже зросло, ціни на продукти теж піднялись, а зарплати зменшились. Родина Томаса – пересічна за всіма показниками. Його батьки – вчителі-пенсіонери, він працює на фабриці, дружина – практикуючий психолог. При цьому родина не шикує, гардероб – скромний, меблі у квартирі явно більш ніж десятирічної давнини. Томас каже, що допомоги при народженні дитини у них немає і пенсії по досягненню віку теж. Оскільки в Іспанії жінка народжує трьох-п’ятьох дітей і може бути у декреті весь працездатний період, то дуже багато з них із віком залишаються або на шиї чоловіка, або без засобів до існування.

– Так нечесно, – обурюється Томас Торрес. – Хіба це проста робота – народити і виховати дітей, берегти родину? Чому тоді жінки не мають права на підтримку держави.

Де снідав Хемінгуей

Однак українських туристів проблеми валенсійців хвилювати не повинні – відпочити тут можна на будь-який смак. Валенсія лежить на узбережжі Середземного моря, і це автоматично робить її раєм для пасивного відпочинку. Найчастіше відпочивальники обирають пляж Мальва-Роса або Лас-Аренас. Однак перший плавно переходить у другий. Однак пляж Мальва-Роса вважають місцем елітним, адже свого часу там відпочивала валенсійська буржуазія, навіть снідав Ернест Хемінгуей. Тепер там можна побачити низку симпатичних маленьких ресторанчиків, у яких пропонують паелью на будь-який смак.

До слова, паелья – це страва, батьківщиною якої є саме Валенсія. Пропарений особливим чином рис, просмажений на величезній сковороді з шафраном з доданням курятини або морепродуктів – це і є паелья. Вартість порції коливається від 6 до 25 євро, залежно від місця і складу. Найдорожча – з лангустами, за 24 євро, найдешевша – з кальмарами або куркою. У забігайлівці паелью набирають, як кашу чи борщ у "Пузатій хаті", у ресторанчиках на пляжі подають у величезній чавунній сковорідці.

Поласувати паельєю на пляжі, а потім йти купатись – ось ідеальний варіант пасивного відпочинку. Скажете, не позасмагаєш узимку? А от і ні.

– Мінлива погода поставила людей у дивне становище – вони не знали, як вдягатись, – сміється Світлана. – Одні в купальниках засмагали, інші поруч гуляли берегом у шубах, шарфах, пальтах, треті бігали вздовж берега у шортах і майках або вітрівці. Багато хто купався, а потім одягав пальто чи куртку і йшов геть. Ми ж лише намочили ноги – вода досить холодна.

Для студентів, дітей і просто цікавих

Валенсію значною мірою знають завдяки унікальному "місті у місті" – так званому Місті наук та мистецтв, створеному іспанським архітектором Сантьяго Калатравою. Воно створює враження, начебто потрапив у майбутнє - через сотню років. Цей комплекс розташований в осушеному руслі ріки Турії і складається з п'яти частин: алеї-оранжереї, оперного театру, музею техніки принца Філіпа, кінотеатру ІМАХ та океанаріуму.

Відвідати усі частини Міста наук та мистецтв можна за єдиним квитком – так дешевше. Однак на це варто виділити весь день. Світлана з друзями обрала лише дві позиції – океанаріум і музей техніки. Вартість квитка - 29,7 євро. Якби зібрати групу з двадцяти чоловік, то квиток в океанаріум обійшовся б лише у 18 євро.

– Чому ми не пошкодували грошей? Та тому, що це найбільший океанаріум в Європі, – каже тернополянка. – Там є 45 тисяч видів морських мешканців і 9 павільйонів, які можна пройти в середньому за п’ять годин. Ми бачили виступ дельфіна-білухи, червоних і рожевих птахів із мангрових заростей, акул з акулятками, сонних морських левів, моржів і багато іншого. Дуже сподобався гамірний „базар” пінгвінів. Кумедно було спостерігати, коли до них прийшов працівник закладу і частина від нього втекла, а інші розставили крила й обурено на нього дивились. Ну як діти, яких застали за витівками!

Наступним був музей принца Філіпа. Від звичайних музеїв він відрізняється тим, що тут всього можна і треба торкатися, крутити, перевіряти.

– Поруч із кожним експонатом – табличка, де написано, що треба робити, який ефект виникає і чому це так, – каже дівчина. – Тут можна перевірити закон тяжіння, створити рукою торнадо і спрямувати його, виміряти силу своїх рук і вміння тримати рівновагу, порахувати відстань до грози і провести багато інших цікавих дослідів. Казав знайомий, що є й атракціон від НАСА, де можна „політати” у невагомості, однак я його чи проминула, чи він був тимчасово зачиненим.

Побачити святині християн й уболівальників

Шанувальники історії чи паломники знайдуть втіху у вуличках та спорудах ІІ століття. Тут є і неймовірний готичний Катедральний собор ХІІІ століття, і 68-метрова вежа Мікалет, піднятись на яку можна безкоштовно, якщо ти паломник.

Тернополянка побачила у Валенсії навіть Святий Грааль. І хоча дискусії щодо того, чим є насправді Грааль, як виглядає і де він, досі тривають, Рим офіційно визнав, що кубок, з якого пив Ісус Христос, тобто Грааль, зберігається у Катедральному соборі Валенсії. Зайти у невеличку капелу з правого боку храму можна безкоштовно й безперешкодно у будь-який час, коли він відкритий, каже тернополянка.

Уболівальники футболу можуть тут знайти свої принади – за одну зупинку метро від центру розташована червоно-чорна громада стадіону "Месталья", де грає зіркова футбольна команда "Валенсія". Стадіон вміщує 55 тисяч чоловік.

– На жаль, потрапити всередину ми не могли, бо був переддень Нового року, – розповідає Світлана. – Кажуть, екскурсія стадіоном коштує 14 євро, вартість найдешевшого квитка на матч – 25 євро. Однак і зовні стадіон розкішний.Якщо поїхати на метро в іншому напрямку, то можна потрапити до… Колізею. Ні, це не помилка, просто арена для кориди виглядає майже так само, як Колізей, лише цілісінька. Тут відбуваються бої з биками і святкування національного кастильського свята Фальяс, що проходить як карнавал у березні.

– У Валенсії легко знайти, чим зайнятись, – каже Світлана. – Ми дуже багато не встигли. Тут повно міських парків, де усе квітне, є великий біопарк, в якому в природних умовах живуть екзотичні тварини, безліч мистецьких музеїв, чудові нічні клуби. Є милі вуличні ринки, зручний транспорт, красива архітектура. Тут можна провести навіть місяць! І на кожен день знайти собі багато яскравих вражень. До слова, на відміну від Барселони, ціни у Валенсії більш ніж помірні.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.