"Українському футболу бракує грошей": футбольні фани про улюблену гру

Журналістка “20 хвилин” розпитала істинних футбольних фанів, чому обожнюють саме цю гру та чого бракує сучасному українському футболу. Хлопці також поділилися найяскравішими футбольними спогадами.

Назар Заверуха, студент факультету фізичного виховання

- Люблю футбол через ті емоції, які він дарує. Раніше, як і для кожного українського хлопця, кумиром був Андрій Шевченко Та останніх років вісім подобається стиль гри Серхіо Рамоса з “Реал Мадрид”. Це справжній приклад бійця і вірності футболу. У нас зараз великі проблеми з інфраструктурою через те, що дуже слабо розвинений дитячий футбол. Лише кілька клубів можуть забезпечити гідне фінансування, а якщо немає дитячого, то не буде і дорослого футболу. Кожна гра залишає якийсь спогад, але найкрутішими є спогади про перемоги у турнірах.

Андрій Фіголь, футболіст-аматор

- Важко пояснити чого я люблю цю гру. Просто отримую задоволення, коли граю і коли дивлюся. У нас в країні просто не розвивають футбол. Поки не буде все добре в державі, то не буде нормального футболу. Треба починати все з нуля, робити акцент на дітях, розвивати дитячий футбол. Спогадів про цю гру дуже багато. Не знаю навіть як вибрати якийсь один. Яскраві всі фінали, в яких грав. Ті всі емоції хотів би ще раз пережити. Найкращий, це напевно,  коли я був у 10 класі і з командою виграли кубок Миколая. Ми всі були ще “зелені”, але виграли цей турнір і всі були дуже раді.

Андрій Тихий, спортивний журналіст

- Не дарма кажуть, що футбол це не тільки гра, але і стиль життя. В цій грі є все: боротьба, емоції, радість, розпач, видовище. Хоча зараз футбол все більше комерціалізується і часто втрачається сам дух гри. В дитинстві кумиром був Андрій Шевченко. Зараз як такого кумира немає. Але завжди приємно спостерігати за такими зірками як Роналду чи Ібрагімович. Вони лише завдяки своїй праці змогли досягнути вершин. Хоча їм вже за 30, але це не заважає показувати високий рівень. Українському футболу бракує грошей. Відповідно, через їх брак страждає і відсутність інфраструктури для занять футболом. Незабутні відвідини матчів збірної України за кордоном, а саме в Молдові і Білорусі.

Роман Кирилів, ведучий

- Люблю футбол, бо це гра мільйонів , і кращого командного спорту ще не придумали. Кумир - Олівер Кан. Це німецький воротар 90-х і початку 00-х. Зараз, як на мене, нашому футболу не вистачає хорошої школи і кваліфікованих дитячих тренерів. Найприємніший спогад, пов’язаний з футболом, досить свіжий. Я з вагою 110 кг є чемпіоном 2-ї ліги Тернопільського району 2016 . Відіграв у сезоні 29 повних матчів. Ніхто не думав, що я так можу.

Назар Миколишин, футболіст-аматор

- Чому я люблю футбол?  Бо це, насамперед, емоції, адреналін, такий своєрідний наркотик. Друге - це футбольні фанати (ультрас), їхня піротехніка, пісні, вони роблять футбол ще яскравішим і без них не було б  тих емоцій і адреналіну. Кумир - якщо брати українських гравців це Мар’ян Швед, Руслан Ротань. Якщо орієнтуватись на Європейську арену - Аарон Ремзі. Зараз нам бракує клубів з відповідною інфраструктурою, зі своїми стадіонами і стабільною фінансовою стороною. Бракує також вболівальників на стадіонах. Хочеться щоб було так, як в 13-14 роках, щоб чемпіонат був цікавішим. Щодо спогадів, то, мабуть, можна згадати такий собі курйозний поєдинок на одному турнірі. Це був фінальний матч збірної студентів КПБА проти Військовослужбовців частини 3030 у Києві. І перший тайм ми програвали 10-0, навіть у порожні ворота не могли забити. Другий тайм ми відіграли 9-ть м’ячів, хоча виграти нам не дав пан суддя, без яких у нашому футболі також не обійтись.

Роман Пирожишин, історик

- Я люблю футбол за хорошу гру та емоції. Подобаються атакувальні команди, які більшість часу проводять в атаках. Також подобаються команди, що грають у дрібний та середній пас, наприклад, Барселона та Манчестер Сіті Гвардіоли.
Моїм кумиром є Андрій Шевченко, ідеальний нападник. Удар з обох ніг, настирливість, швидкість, гольове чуття - все в нього присутнє. Головне, що він боровся за м'ячі і не симулював. Нашому футболу бракує системності. Критерієм виходу в УПЛ є наявність академії, це абсурд. Академії мають бути і у першій лізі. Саме відсутність системи у вихованні футболістів є проблемою. Також клуби, такі, як Шахтар та Динамо, не надто довіряють вихованцям, віддаючи їх в оренди, інколи гравці усю свою кар'єру катаються по орендах, так і не вийшовши на серйозний рівень. Прикладом хорошої системності у нас є Німеччина. Прикладом хорошого переходу з академії в основну команду є Ла Масія та Барселона, Мессі, Хаві, Іньєста, Бускетс, Сержі Роберто - приклади таких гравців, яким дали шанс. Найкращий мій спогад про цю гру датується 2006 роком, коли збірна України на мундіалі в Німеччині дійшла до 1/4 фіналу. Саме з цього моменту я почав захоплюватись футболом.

Володимир Савчук, футболіст-аматор

- Футбол люблю тому, що отримую багато емоцій під час кожної гри. мій кумир - бразилець Дані Алвес. Менше корупції і миру в Україні - от чого бракує футболу в Україні на мою думку. Яскравих спогадів багато. Кожної гри є щось незабутнє і прикольне, бо то ж футбол.

Роман, футболіст-аматор

- Футбол – це спорт жорсткий, безкомпромісний та частенько з боротьбою. Чоловіки в цьому бачать своєрідний виховний процес для себе та своїх дітей, тобто ти повинен бути мужнім, не розпускати «нюні». Частенько можна почути «футбол це тобі не балет», тобто все потрібно вміти стерпіти. Дівчата ж до синяків та подряпин ставляться дещо по-іншому, а точніше негативно, адже це ж заважає їм виглядати красиво. Мої кумири - це Мессі, Марк-Андре тер Штеген Зараз нашому футболу бракує дійсно гарного футболу, який не грає на кантори. Також потрібне фінансування для багатьох команд , ну і самого фанатичного ставлення гравця до цієї гри. Найяскравіші спогади - це травми. Про них швидко не забудеш. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.