Герої п’єси сучасного українського драматурга Олександра Гавроша, обтяжені буденними бажаннями, потрапляючи у дивовижні комедійні ситуації, так і залишаються безкрилими. Лише віра чистої дитячої душі творить диво.

• Коли мені до рук потрапила п’єса письменника з Ужгорода Олександра Гавроша, вона мене страшенно зачепила, бо в ній є душа, – каже режисер-постановник, народний артист України Олег Мосійчук. –  Драматург узяв матеріал у Маркеса «Старигань з великими крилами» і переніс героїв на Прикарпаття, до нас сьогоднішніх, із нашими проблемами і болями. А ці проблеми тільки від того, що ми так живемо.

У притчі-комедії гарно виписані різні суспільні прошарки – представники сучасної влади, медицини, культури тощо. Дуже яскраво окреслені характери, цікавий сюжет. Тут все настільки геніально і просто, що глядачі впізнають і себе в тих персонажах.

• Мені хотілося, щоб був зоровий ряд вистави, – додає режисер-постановник. – У старому занедбаному млині поселилися головні герої. Жорна вже давно не мололи і цей ангел, який впав на сільське подвір’я, змусив крутитися світ, змусив міняти світогляд тих персонажів, які з ним зустрічалися. А ще я дуже прагнув, щоб на сцені була стовідсоткова життєва правда. В образі головного героя Івана, роль якого виконує артист Микола Бажанов, є та людина, в якої обрубані крила.

У виставі задіяний практично весь творчий склад театру. Над постановкою працювали два місяці. До того займалися сценографією, музичним оформленням, пластичним вирішенням.

• Янгол – це віра, – каже Олег Мосійчук. – Тому це вистава про стовідсоткову віру. Якщо вона є, значить у світі творяться дива. Янгол в нас дуже світлий. Йому протистоїть суспільний ряд персонажів, ворожка Моргіта, яка входить у конфлікт із ним.

Роль невідомого з крилами грає актор театру Євген Лацік. Його персонаж говорить «небесною мовою». Янголу важко збагнути, де він, хто ті люди, які його оточують, для чого він потрапив у їхнє середовище.

• Ми всі віримо в диво, – каже Євген Лацік. – Моя роль є у виставі проявом того чуда. Янгол спонукає всіх інших персонажів замислитися над тим, що відбувається навколо, над їхнім життям, змінити щось у собі, повірити в диво.

На сцені поруч із Євгеном Лаціком грає колишня його студентка Оксана Яцишин.

• Я дуже тішуся, що маю таку роль, – каже молода актриса. – Переживаю її всередині себе. Моя героїня Христинка – це дівчинка на інвалідному візку, яка одна-єдина з усіх щиро вірить ангелу від початку і до кінця. Вона мріє ходити, але понад усе прагне, щоб ангел полетів.

До речі, рік тому першу постановку вистави «Вуйцьо з крилами» здійснив Закарпатський театр. На прем’єру до Тернополя завітає автор п’єси Олександр Гаврош.