В інтернеті можна знайти безліч інформації на цю тему. Вона розсіяна та хаотична. Ми ж зібрали найкращі думки експертів в одному матеріалі, що може бути корисним для вас.

«Постійно ниє чи підкорює силою»

Для початку попросили людей, які знаходяться у нашому оточенні, розповісти про свій досвід і поділитися історіями зі свого життя. Так-от, кожен, із них зізнався – серед знайомих були чи є люди, після спілкування із якими почуваєшся не ахті.

- Є в мене така подруга, яка постійно ниє про свою роботу, чоловіка, родичів. Здається, що в житті у неї все просто трагедія, хоча вона досить успішна, має дітей та власне житло. Скільки я не переконувала її подивитися на світ іншими очима, це не допомагає, - розповідає домогосподарка Леся.

Інша співрозмовниця Оксана розповіла, що токсичною людиною для неї був колишній чоловік.

- Він постійно мене контролював. Я повинна була робити все так, як він хоче. Ні з подружками поговорити, ні вийти кудись. Вдома – як за гратами. Ревнував до кожного стовпа, - говорить вона. – До декрету я ще працювала, спілкувалась із колегами. А коли народилась донька, тільки й сиділа в чотирьох стінах. Я просто задихалася. Потім почалися конфлікти. А одного разу, коли я відмовилася виконувати його вказівки, він підняв на мене руку. Потім вибачався, але згодом це повторилося. Ми розійшлися. Зараз я одна виховую доньку, але маю власний бізнес – роблю випічку на замовлення і почуваюся щасливою.

Як би це не було сумно усвідомлювати, але такі особи можуть зустрічатися навіть серед рідних.

- Я маю серйозне захворювання із юних років. Відтоді не дуже спілкуюся з людьми, особливо жінками. Коли знайомився з дівчатами на онлайн-сайтах, мама відмовляла мене, казала, що кому я буду потрібний із такою хворобою, - розповідає Андрій. – Час від часу я їздив на підробітки у сусідні райони, але не міг далеко відлучитися через маму, бо вона завжди хвора. Вона постійно скаржиться, що не зможе сама. Я думав, що вже так і залишусь сам. Але в 38 я познайомився із Оленою. У нас вже є дитина. Живемо окремо, але мама продовжує наполягати, щоб ми переїхали до неї.

Хто такі «пестициди»?

Насправді, як кажуть психологи, у кожної людини знайдеться в оточенні той, хто свідомо чи ні завдає більше шкоди, ніж приносить користі. Мова не йде про підлість, фізичну шкоду. Це може бути на моральному рівні.

Як вирізнити зі свого оточення людей-«пестицидів»? Є кілька ознак токсичних людей. Наприклад, психолог, автор багатьох книжок, ведучий телепрограм, який неодноразово читав лекції і для тернополянок, пропонує влаштувати невеличкий тест. Перш за все, треба проаналізувати, чи живе ця людина так, які вона хоче (робота, дім, квартира, сім’я). Якщо не в неї не все добре, а людина постійно хоче давати вам поради, виникає питання: Чи можна довіряти тому, хто живе чужим, а не своїм життям? Другий момент – не чекати поради, а попросити її. Реакція у такої людина не буде спланованою. Наступний крок – відслідковувати реакцію людини, коли ви дієте так, як вона хоче, і коли навпаки. У своїй книзі «Жінки керують світом» Володимир Науменко взагалі радить прислухатися лише до тих людей, які викликають у вас гордість і повагу.

Хто може стати токсичним?

Назвемо кілька «симптомів», за якими можна визначити токсичних людей. Вони «заражають» вас негативом, вас лякає факт спілкування із ними, ви почуваєтесь винними, людина постійно всіх обговорює і критикує, у всіх нещастях звинувачує інших, контролює вас та змушує виконувати її вказівки – це лишень кілька із ознак. Більше – у графіці.

Причина токсичності, на думку психотерапевта і сексолога Ігоря Федорка, завжди особистісна. Вона, як правило,  іде з дитинства.

- Якщо дитина змалечку бачить, що тато звинувачує маму у всіх гріхах, то вона зчитує модель агресивності та звинувачень і переносить це вже у свої стосунки. Також причина токсичності може з’явитися в дорослому віці, коли один з партнерів не вчиться домовлятися, а маніпулює іншим і намагається змінити його під зручну для себе форму, - каже він. – Основна причина одна − незадоволеність потреб. Якщо моя незадоволеність зростає, а відповідальність за неї я брати не хочу, мені простіше спихнути її на близьку людину.

Чому стаємо жертвами?

Токсичні стосунки з близькими людьми, які приносять лише страждання; патологічна залежність від думки оточуючих, сусідів, знайомих; нездатність сказати «Ні» та відстояти свої психологічні кордони; невпевненість та зневіра у власних силах, здібностях, потенціалі; постійне знецінення себе. Чому ми стаємо залежними від тих, хто робить наше життя гіршим?

А першопричиною найчастіше є несформована самоцінність в людини, вважає психолог Світлана Гліган.

- Самоцінність – це базова потреба людини відчувати себе цінним, значимим в цьому світі. Якщо в ранньому дитинстві в малятка сформувалась самоцінність, знайшовши підтвердження в близькому оточенні, вона може стати міцним фундаментом для подальшого розвитку маленької особистості! Якщо ж у дитинстві батьки знецінювали дитину та її успіхи, вішали «ярлики», мало хвалили й підтримували та багато карали і демонстрували незадоволеність нею, якщо було присутнє фізичне та моральне насилля, якщо не приймали індивідуальні особливості характеру дитини, її почуття, бажання, потреби, - самоцінність не формувалась належним чином… І от уже доросла людина не може ніяк зрозуміти, чому їй так важко повірити в себе, віднайти власні цінності, - говорить вона.

Якщо шкодять рідні

"Токсичні" люди серед найрідніших ранять найсильніше, продовжує пані Світлана. Але це лише якщо ви не вмієте помічати прихований вплив цих людей на вас і не вмієте захищати себе та свої психологічні кордони.

- Часто люди не здатні до самозахисту в токсичних стосунках з мамою, наприклад.. але, насправді, це можливо! Є способи змінити стосунки та своє сприйняття ситуації, що дозволить Жити своє життя без почуття Провини перед мамою, яка вас "не чує"!.. Іноді токсичними стосунки є з партнером.. Над власною Самоцінністю можна і треба працювати! Вона починається з усвідомлення своїх труднощів, визнання своєї незадоволеності та бажання змінити таке положення речей.

Кожна жінка повинна навчитися казати: «Ні»

Здатність вчасно сказати "НІ" - дуже корисна звичка, яка ніколи не дозволить будь-кому - чи то чоловікові, чи то родичам, друзям, начальникам зробити з тебе ганчірку, сісти на голову і ніжки звісити, переконує сімейний психолог Наталія Гаєвська.

- Припини без кінця і краю, при потребі і без говорити «вибачте», весь час почуваючись винною мало не перед цілим світом і почни говорити «не перебивайте мене». Припини нарешті виправдовувати кожен свій крок, пояснюючи доцільність своїх вчинків і почни говорити «тому що я так сказала», «тому що я так вирішила». Припини миритися з тим, що твої межі порушують, почни говорити «ні» і «не твоя справа», - радить вона.

Психолог радить бути яскравою і шумною, саркастичною і в'їдливою, носити одяг, який подобається тобі, зробити нарешті ту зачіску, яку давно хотіла, перефарбувати волосся у всі відтінки веселки, бути жіночною або навпаки мужньою, займати стільки простору і часу, скільки необхідно - кращого моменту ніж зараз не буде...

- Життя занадто швидко проходить, щоб відставляти в бік свої потреби та комфорт заради задоволення чужого его, - наголошує Наталія Гаєвська.

Ознаки «токсичних» людей:

• Завжди ставить себе на перше місце: постійно зациклений тільки на собі, це ніколи не змінити.
• Партнер перекидає свою провину на вас.
• Розвинені подвійні стандарти: для них партнер — не людина, а річ, яка не має права на почуття і емоції.
• Не поважають ваші особисті кордони: змушуватимуть вас робити те, чого ви не хочете, ламати вас і підпорядковувати собі, поки ваша гордість і самоповага не випаруються.
• Коли вам погано — їм добре: їм подобається знущатися на тими, хто їх любить.
• Вони брешуть: топчуть довіру.
• Схиблені на контролі: вони контролюють не тільки вас, але і всі сфери вашого життя.
• Ніколи не йдуть на компроміс: вони ніколи не погоджуються з чужими думками, і бажають, щоб все було так, як хочеться їм. Спочатку це потішно і розчулює, але довго витримувати таке неможливо.

ЩО робити:

• Здорова позиція – проводити ревізію свого життя, якщо я хронічно не отримую необхідної ніжності, уваги й турботи, то питання в тому, чи справді мені потрібні ці стосунки.
• Навчитися казати «ні» тоді, коли це насправді «ні» − без маніпуляцій.