Як пережити кризові періоди в шлюбі

Кожна сімейна пара переживає кризові періоди у стосунках. Щоб зберегти своє родинне гніздо, психологи радять навчитися слухати, чути та розуміти один одного. Якщо є бажання, то будь-які гори можна осилити.

Як пережити кризові періоди в шлюбі

Прожити подружжю довге та щасливе життя – то не річку перейти. На шляху може бути безліч випробувань, непорозумінь та проблем. Але разом усе можна здолати та пережити.

Найчастіше фатальними для пари стають перші три роки подружнього життя. Крім того, є ще і інші кризові періоди у стосунках. На думку психологів, сімейні кризи – це цілком закономірний процес, і кожна родина їх переживаємо по-своєму. Ці етапи можуть зміцнити сім’ю або завдати їй руйнівного впливу.

Одним з початкових етапів кризи є звичайні побутові сварки, які переростають у щоденні, з'ясування стосунків, і як наслідок - втрата спілкування, комунікації між партнерами, відсутність інтиму. Виникає відчуття нерозуміння, безвиході, марності зусиль. Небажання змінюватися, підлаштовуватися, досягати консенсусу закінчується для подружжя фатально - розлученням. Однак всі неприємності можна подолати, якщо є прагнення змінити своє життя на краще.

Закохався у голос

Теорія – теорією, а на практиці – у кожного своя любовна історія.

Тернополянин Володимир Долинний прожив у шлюбі зі своєю коханою дружиною Любою вже 41 рік. Обертаючись на довгі роки спільного життя, пара може немало розказати про те, як навчитися любити один одного з кожним роком все більше.

Познайомились чоловік та жінка в гуртожитку в Івано-Франківську, ще будучи студентами.

- Жили по сусідству, часто збирались вечорами, хлопці жартували, а дівчатка співали пісні, - розказує він. – Я вже закінчив перший курс, коли Люба вступила в університет. Вона з першого дня знайомства вразила мене своє неймовірною вродою. Та ще більше сколихнув її голос. Коли співає, то просто заворожує душу. Спочатку Люба не дуже звертала на мене увагу, бо, казала, що я був надто серйозний – староста групи, входив до складу профкому. Але мені таки вдалось завоювати її серце.

Тоді ще студент відкладав гроші зі стипендії, аби порадувати свою кохану половинку. У далекому 1973 році він вперше зробив цінний подарунок для своєї майбутньої дружини – купив лаковані туфлі. Тоді вони були дуже модні. А згодом подарував красиву каблучку з рубіном.

За словами пана Володимира, його дружина – родом з Тернополя, а він – із Заліщиків.

- Одного разу я привіз її знайомитися з моєю родиною. Коли рідні почули Любин голос, то сказали мені, що буду дурнем, якщо не одружуся з нею. І я виріши не бути дурнем (сміється – прим авт.). Ми одружились ще будучи студентами. Згодом у нас народилась донечка.

Ледь не розлучилися

Подружнє життя родини Долинних не було безхмарним. Доходила справа і до розлучення.

- Перші роки в шлюбі ми жили з батьками дружини, тоді в нас було найбільше сварок, - говорить він. – Ми дуже конфліктували, адже тоді в мене не було ніяких перспектив ні на окреме житло, ні на якусь високооплачувану роботу. Побутові сварки з’їдали почуття. Ми хотіли розлучитися. Дякую батькові, коли сказав, як погано бути сиротою та жити в самотності. Дякую Богові, що вистачило сил і розуму зберегти сім’ю.

Після десятиліть подружнього життя, за словами героя публікації, приходить мудрість. Люди вчаться розуміти та поважати один одного, прагнуть в усіх питаннях знаходити компроміс.

- Ми взяли собі за звичку завжди відпочивати разом – якщо не з дітьми, то, принаймні, удвох. Спільні мандрівки зближують та дарують приємні спогади. Не буває таких сварок, щоб ми не розмовляли один з одним більше одного дня. Я не можу йти на роботу, коли зранку були якісь непорозуміння з дружиною. Дзвоню і прошу вибачення, як би там не було. Їй, як жінці, звичайно, важко визнати свою неправоту, але і вона зізнається, що часом робить помилки, - каже співрозмовник.

Щасливим – у всьому

Наступний герой публікації – Андрій Лазарєв – організатор системи тренінгів та автор книг, які сприяють покращенню особистого життя. Про те, як бути щасливим, він може розказати не лише, як теоретик, а і практик. Адже сам пан Андрій у шлюбі вже 23 роки і при цьому вважає себе щасливою людиною.

- В особистому житті настільки все індивідуально, що просто неможливо знайти один рецепт щастя для всіх, - говорить він. – Загалом існує кілька сфер у житті людини: любовні стосунки, улюблена робота, духовний розвиток, здоров’я. Якщо особа щаслива лише в одній із цих галузей, то навряд може почуватися щасливою. Адже не можна відчувати щастя наполовину чи на третину.

Але кожна зі всіх сфер так чи інакше залежить від основної – міцної та щасливою родини. І для того, щоб її збудувати, пан Андрій радить весь час вдосконалювати свої цінності.

- До одруження ми з дружиною три роки жили в «цивільному» шлюбі і ніби все добре було, - продовжує він. – А коли одружились, то стосунки одразу погіршились, орієнтовно на 30%. Я в душі ще почувався вільним, а дружина ставила переді мною, як мені тоді здавалось, занадто високі вимоги. Було відчуття дискомфорту. Але найголовніше, що вдалось зрозуміти за більше, ніж 20 років спільного життя, - потрібно навчитися пробачати. Звісно, це не можливо зробити, коли в серці немає любові.

Переймають позитивні звички

Шлюб, з одного боку, - рутинність і повсякденні проблеми але, з іншого, - і самовдосконалення, і розвиток, і пізнання чогось нового.

- Завдяки дружині я кинув палити, і от уже без шкідливої звички – більше 20 років, - наголошує пан Андрій. – Минулого року я повністю відмовився від спиртного. І допомогла мені в цьому саме дружина. З роками і чоловік, і жінка переймають звички,  вчаться розділяти інтереси та бажання один одного. Дружина любить шити, і коли вона зайнята роботою, я намагаюся не заважати їй у цьому, даю можливість зосередитися. У свою чергу, кохана спокійно сприймає моє захоплення футболом.

Значний важіль, який може допомогти зміцнити стосунки, - це спільні подорожі.

- Ми постійно відпочиваємо лише разом, не розумію, для чого потрібна сім’я, якщо чи чоловік, чи жінка прагнуть поїхати кудись окремо, - каже він. – Нам з дружиною цікаво і весело.

Щасливі подружні стосунки – це готовність постійно знаходити компроміси. Щоб щось мати, потрібно щодня докладатися та працювати на благо родині. Як не крути, але автор багатьох книг із саморозвитку Андрєй Лазарєв визнає, що саме жінка пильнує родинне вогнище.

Найважливіше - любов

- Чоловіки більш грубі та прагматичні, а жінки – ніжніші і мудріші, - говорить він. – На щастя, у мене вистачило розуму по заслугам оцінити жіночу працю. Якщо порахувати, скільки реально жінка вкладає у сім’ю, яку роботу вдома вона виконує, скільки енергії та власних сил віддає чоловікові та дітям, то не вистачить ніяких грошей з не розрахуватися. Тому потрібно жінок цінувати і головне – визнавати їхню працю.

Наостанок Андрій Лазарєв додає, що як би в людей не складалось життя, які обставини не виникали б, усе можна зробити і змінити, якщо є сильне прагнення до чогось.

- Людина повинна гармонійно розвиватися в усіх сферах, але ніколи не ставити матеріальне благополуччя вище за сім’ю, - акцентує фахівець. – Краще менше заробляти і менше витрачати, ніж постійно прагнути до матеріального і втратити родину.

 

Коментар експерта:

Антоніна БОГАЧУК, психолог:

- Сімейні кризи наступають завжди, незалежно від вашого попереднього досвіду, стилю життя, професії, статусу тощо. Вони завжди приходять у той самий час – перший, третій і п’ятий роки спільного життя. Їх неможливо уникнути, але до них можна бути готовими. Отож, якщо сімейні кризи є закономірними, то марно шукати винних, звинувачувати партнера у чомусь чи докоряти йому. Найчастіше саме з цих причин кризи переживаються важко. Якщо у стосунках є взаєморозуміння, повага, вміння поставити себе на місце партнера, тоді сімейні кризи переживаються значно легше. Також у будинку для кожного з пари повинна бути своя зона, власний простір, де людина може побути наодинці з собою, щоб не було потреби йти з дому для того, щоб усамітнитись. Як це не дивно прозвучить, але одним з каталізаторів криз є стабільність. Тому робіть все для того, щоб урізноманітнити подружнє життя: сюрпризи, спонтанні поїздки, зміна обстановки, нове спільне хобі. Все – у ваших руках!

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:00 Смачна кава і випічка до неї. Доброволець мріє відкрити "Veterano кафе" у центрі Бережан 20:00 На Майдані Волі діти вчились техніці валяння з вовни 19:00 У чемпіонаті з регбіліг тернополяни протистоятимуть львівським "тиграм" 18:00 “Ліки від раку крові можуть бути у кожному з нас”: презентували перший в Україні реєстр донорів кісткового мозку. Від читача 22:38 CHERNOBYLING 2018: перший постапокаліпсис фестиваль urbex, музики та мистецтв вже у Києві 17:25 На Кременеччині перекинувся автобус з паломниками photo_camera 17:00 Картини двох тернополян є на поштових марках 16:00 Тернопільський футболіст став віце-чемпіоном Європи у Стокгольмі 15:00 “Я собі сама так смачно не приготую”: у Тернополі оновили соціальну їдальню 14:00 Зошитів та ручок тепер у перший клас непотрібно 13:00 Скільки коштує зібрати першокласника: зарплати не вистачить 12:15 На Ломоносова вкрали TOYOTA YARIS 12:00 Працівників яких професій потребують роботодавці на Тернопіллі 11:00 Тернополянка своїм захопленням допомагає людям 10:00 Лікують текстом з магнітофона 09:00 Готуємо пасту "Карбонара" photo_camera 08:00 Сьогодні, 18 серпня: Всесвітній день бездомних тварин play_circle_filled 07:01 Погода у Тернополі: 18 серпня, ясно, +26°
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up