Для майбутньої експозиції ще у 1990-х роках законсервували близько 20 найбільш придатних для показу захоронень. Серед них є і два так званих «князівських». Загалом розкопали 300 поховань. Крім того в експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею задіяні матеріали лише кількох поховань, а все інше  зберігається у фондах. Саме фондові матеріали, – а це близько 2000 оригінальних експонатів, будуть виставлені в майбутньому археологічному музеї. Таким чином будуть показані всі знахідки одного з найбільш досліджених некрополів черняхівської культури разом із найцікавішими похованнями. Це результати майже тридцятирічних археологічних досліджень.

Перші етапи зі створення музею вже пройдені. Байковецька громада підготувала проєкт «Створення музею-скансену черняхівської культури. Перші кроки» і подала його на конкурс Міністерства культури України «Малі міста – великі враження». Ініціатива отримала підтримку конкурсної комісії. Наступним стане проведення міжнародного форуму археологів, який відбудеться вже 9-11 жовтня. Це дозволить привернути увагу не лише науковців, а й меценатів, адже проєкт досить дорогий – понад 40 мільйонів гривень. На форумі презентують макет музею.

Про зроблену роботу і подальші етапи створення музею розповіли учасники пресконференції, що відбулася у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля», – заступник Байковецького сільського голови Віктор Пулька, археолог, учень Ігоря Герети, уродженець села Чернелів-Руський  Богдан Строцень, начальник відділу промоції і туризму Байковецької сільської ради Михайло Лисевич і представник Тернопільської кінокомісії, один з авторів документального фільму про Чернелево-Руське поховання готів Володимир Ханас.

• На початку 2019 року село Чернелів-Руський разом із селом Соборне увійшли до складу Байковецької територіальної громади, – каже Віктор Пулька. – До нас звернувся Богдан Строцень, який колись разом з Ігорем Геретою відкрили могильник черняхівської культуриі проводили там розкопки. Цей об’єкт нас зацікавив першу чергу як туристичний. Зрозуміло, що для археологів – це потужна наукова праця, а для простого громадянина – це цікава історія, яка була у давнину.

Ініціатори сподіваються залучити меценатів, адже мають багато цікавих задумів. Хочуть застосувати 3D технології та продовжити розкопки. До речі, даний музей буде унікальним, адже в Україні є лише етнографічні музеї просто неба. Для місцевої громади це чудова можливість привабити сюди великий і постійний потік туристів, розбудувати відповідну інфраструктуру, створити додаткові робочі місця.

• Це має бути не просто музей, де зайшов, подивився експонати, послухав екскурсію і пішов, треба, щоб за допомогою цих експонатів, технічних засобів і працівників можна було б поринути в дух того часу, – каже Богдан Строцень. – Має відбутися своєрідна мандрівка в часі.

З першого вересня триває робота над документальним фільмом «Музей-скансен черняхівської культури». Тернопільська кінокомісія презентує його вже цієї осені.

Довідка

Площа земельної ділянки, необхідної для комплексу, – 1,018 га. Під забудову має піти 1380 кв. м. У музеї буде зона транзиту з виставками предметів побуту черняхівської культури, зал із похованнями звичайних людей, зал із князівськими похованнями і відтворення могил під відкритим небом. Музей стоятиме на горі. Окрім експозицій передбачені оглядові майданчики, кафе, центр археології з лабораторіями, конференц-залом, залом імені Ігоря Герети. На території музею архітектори запланували навіть відтворення календаря черняхівської культури за зразком того, що був знайдений на ритуальній чаші у селі Лепесівка на Волині. У музеї календар зобразять у вигляді колової доріжки у зоні відпочинку.