В експозиції представлені пейзажі, натюрморти та портрети. Усього 46 полотен.

• Картини художника позначені характерним почерком, холодною кольоровою гамою, наповнені світлом і повітрям і, водночас, – тихим смутком, – зазначив директор Тернопільського обласного художнього музею, мистецтвознавець Ігор Дуда. – Попри те, що Андрій Петрик не мав спеціальної освіти, але для Тернополя він був великим художником. Його творчість наскрізь пройнята імпресіонізмом та постімпресіонізмом. Саме це різнило його з-поміж інших митців. А ще він був досить хорошим вчителем і мав багатьох учнів.

Гості вернісажу – художники, які добре знали Андрія Петрика, поділилися спогадами про нього та його життя.

• Андрій Петрик був скромною, талановитою і висококультурною людиною, - підкреслив заслужений майстер народної творчості Антон Гриб. – Коли ми з ним були на етюдах на Волині, то він не лише писав картини, а й допомагав молодим художникам порадами. Про його надзвичайну працьовитість красномовно свідчить такий факт. У лютому 1981 року в Києві запланували виставку, присвячену Тарасу Шевченку. Потрібно було відобразити шевченківські місця на Тернопіллі.  Не вагаючись, Андрій Іванович серед зими поїхав у Вишнівець, Кременець та Почаїв і намалював потрібні картини. Ці твори експонували в Києві, а згодом музей Тараса Шевченка закупив їх. Творче кредо Андрія Петрика – показати людям красу життя.

Виставку можна оглянути до 30 жовтня.

Довідка

Андрій Петрик народився 15 жовтня 1919 року в с. Кутищі, нині Любарського району Житомирської області. Малюванням захопився дуже рано. Його картини ще в шкільні роки виставляли на районних олімпіадах. У 1938 році він закінчив середню школу в м. Любарі, згодом навчався на республіканському семінарі самодіяльних художників у м. Києві, де здобув теоретичні й практичні знання. На Тернопіллі Андрій Петрик жив у Мельниці-Подільській, Збаражі, Теребовлі. Викладав образотворче мистецтво в Теребовлянському культурно-освітньому училищі. Роботи  експонувалися в Тернополі, Києві. Персональні виставки проходили в Теребовлі (1980), Тернополі (1983), Кременці, Монастириськах (1986).

Помер А. Петрик 17 травня 1990 року в смт Микулинцях Теребовлянського району. У 1991-1992 роках виставки пам’яті А. Петрика відбулися в Тернопільському обласному художньому музеї та м. Почаєві Кременецького району. З 24 березня по 17 квітня 2011 року в Київській мистецькій галереї Nebo Art Gallery діяла виставка живопису «Андрій Іванович Петрик. Щиру ніжність впізнаєш». Творчі роботи художника зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні та за кордоном.