Він був старшим оператором гранатометника, бійцем 3-го батальйону 51-ї механізованої бригади артилерійського  самохідного  дивізіону.
Сиротами залишилися двоє маленьких діток Дениса.
"Старший син вчора пішов до першого класу, - повідомляють його знайомі в соцмережах. - Коли на першому дзвонику вшановували пам'ять героя, люди не стримували сліз..."

 

У жалобі від 30 серпня все село Росохач, що у Чортківському районі, звідки добровольцем у зону АТО пішов батько двох дітей, 27-річний Денис Громовий.

-       Він на війні був близько 4 місяців, тільки два тижні тому приїжджав додому у відпустку, - сусідка родини не стримує сліз. – Побув днів 10, потішився своїми дітками і жінкою і знову пішов. Біда яка. Зовсім молодий.

Денис Громовий загинув у Великоновосілківському районі Донецької області. Він служив старшим оператором гранатометника, бійцем 3-го батальйону 51-ї механізованої бригади артилерійського самохідного дивізіону.

-       Звістку про загибель Дениса спершу отримала родина від його друга-військового, - розповів сільський голова Росохацької сільради Віктор Басістий. – Той розповів, що Дениса тяжко поранили і відвезли до лікарні за 40 км. Там його прооперували і до ранку він не дожив. Я уточнював у воєнкома, тому що в прізвищі була якась помилка.

Із Донеччини зв’язувались з родиною та питали про якісь прикмети – родимки, наколки. За ними бійця остаточно опізнали, хоча у селі до останнього мали надію, що це не Денис.

-       Дзвонили щойно з Донеччини, звідти волонтери мають доправити тіло Дениса до Чорткова, - каже пан Віктор. – Думаємо, що його привезуть до ранку 3 вересня. Ховатимемо на сільському цвинтарі. Для цього вже все підготували. Витрати на поховання бере на себе Чортківська держадміністрація.  

У загиблого Дениса залишились двоє діток – 3-річний Дмитрик та 6-річний Максимко. Старшого сина у 1 клас повела тітка, бо мама, кажуть односельці, не в змозі. 25-річна дружина Галина досі не може прийти до тями та дуже зле почувається.

Шкільне свято 1 вересня перетворилось на День жалоби, каже сільський голова. Там лише зазвучав гімн та хвилиною мовчання пом’янули загиблого односельця. Все село – у траурі.

Денис Громовий родом з Кіровоградщини, а на Тернопільщині був у зятях. Перед початком АТО їздив на заробітки, аби прогодувати родину. У перші дні війни пішов добровольцем.

-       Дуже доброю дитиною був - спокійний, безвідмовний, людяний, тільки добрі слова можемо за нього сказати, бо він на них завартував, - стверджують односельці. – Біда родині. Та й подивіться, як люди в селі за ним плачуть. Хіба ще треба щось додавати?  

Редакція висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого... Герої не вмирають!