«Легко любити далеких, але не так уже легко полюбити близьких»: історія життя Матері Терези з Калькутти

Сьогодні, 5 вересня, Церква згадує в Літургії жінку, чиє ім’я сміливо можна назвати одним із найвідоміших у ХХ столітті.

Сьогодні, 5 вересня, 25 років після смерті святої Матері Терези з Калькутти.

Ім'я Матері Терези знають сотні мільйонів, якщо не мільярди, людей в усьому світі. А її заслуги перед усією світовою спільнотою відзначені Нобелівською премією миру за 1979 рік.

Її ім’я пов’язане з місцем, де вона здійснила своє подвижництво, — містом Калькуттою в Індії, тій країні, з якою вона міцно зв’язала своє життя, віддаючи саму себе на служіння Господу. Але народилась вона за тисячі кілометрів від Калькутти — в Македонії, в заможній родині албанського підприємця.

Аньєза (Агнес) Гондже Бояджіу — таким було її світське ім’я — була в сім’ї наймолодшою дитиною. після смерті батька сім’я жила в крайній бідності. Тим не менш, згадуючи ті часи, Мати Тереза казала: «У мене було щасливе дитинство».

Коли дівчині виповнилось 18 років, вона залишила домівку з наміром стати черницею. В 1937 році сестра Тереза склала довічні обіти, а далі працювала вчителькою в монастирській школі у Калькутті.

Пізніше вона відчула «покликанням у покликанні». Згадуючи той момент, Мати Тереза писала: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало би зраду віри».

У 1948 році, змінивши чернечий габіт на біле з синіми смугами вбрання, яке згодом стане одягом заснованого нею чернечого згромадження, сестра Тереза почала працювати серед бідних. Спочатку вона заснувала школу в Мотіджіглі, потім почала піклуватися про голодних, хворих, покинутих.

У своєму щоденнику Тереза писала, що перший рік був надзвичайно важким. Не маючи власних коштів, вона була змушена вижебрувати продукти і матеріали. Її мучили сумніви, часто приходила спокуса залишити вулиці Калькутти й повернутись у затишну прохолоду монастирських мурів.

Зусилля Терези не залишились непоміченими. Першими на них звернула увагу індійська влада. Подяку сестрі Терезі висловив особисто прем’єр-міністр. А в жовтні 1950 року вона отримала дозвіл із Ватикану заснувати згромадження, яке, за її словами, мало піклуватись «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються».

Початком Згромадження Сестер Місіонерок Любові (така його офіційна назва, ще його називають згромадженням Сестер Матері Терези, або, в просторіччі ,— сестри-калькутки) стали 13 черниць у самій Калькутті. А коли його засновниця відходила до неба, в його 610 осередках у 123 країнах світу працювало понад чотири тисячі сестер і триста братів, яким допомагали понад сто тисяч(!) волонтерів. Крім допомоги знедоленим, про яких згадано вище, вони опікувалися хворими на СНІД, а також тими, хто стали жертвами епідемій, стихійних лих, техногенних катастроф і збройних конфліктів.

1952 року Мати Тереза відкрила в Калькутті притулок для помираючих. Для цього влада віддала їй покинутий індуїстський храм. Ті, хто туди потрапляв, отримували безоплатну медичну допомогу (може, вперше в житті) й могли з гідністю померти, з дотриманням відповідних обрядів їхніх релігій: мусульманам читали Коран, індусам приносили воду з Гангу, християни приймали таїнство Єлеопомазання. Мати Тереза казала, що для тих, хто був позбавлений можливості жити як люди, найкраща смерть — це померти з гідністю, оточеними любов’ю та піклуванням.

Невдовзі згромадження відкрило притулок для хворих на проказу, пізніше — ще кілька лікувальних закладів, які забезпечувало медикаментами і харчами. 1955 року було відкрито Дитячий будинок Непорочного Серця для безпритульних дітей.

Діяльність згромадження притягнула увагу небайдужих: багато людей допомагали калькуткам як волонтери, інші робили щедрі грошові пожертвування. Своєю жертовністю і щирим бажанням служити тим, хто не просто займає найнижчий щабель суспільства — тим, хто викинутий з нього,— Мати Тереза зуміла доторкнутися сердець багатих і сильних цього світу. Усе це дало змогу поширити діяльність Сестер Місіонерок Любові за межі Індії.

Засновниця згромадження звернулася з відповідним клопотанням до Апостольської Столиці. Святіший Отець Павло ІV дав на це згоду 1965 року. Того ж року відкрився перший притулок за межами Індії — у Венесуелі. Через три роки місії згромадження вже діяли в Італії, Танзанії та Австрії, у 70-х роках його діяльність поширилась на численні країни Азії, Африки, Європи й Америки, а з падінням «залізної завіси» — і на посткомуністичні країни. Мати Тереза привозила допомогу постраждалим від Чорнобильської катастрофи і землетрусу в Спітаку (Вірменія).

Раніше, у 1982 році, під час облоги Бейрута ізраїльською армією, вона разом зі співробітниками Червоного Хреста, ризикуючи життям, урятувала 37 дітей, які не могли вийти зі шпиталю, що опинився на лінії зіткнення ізраїльських військ і палестинських повстанців.

1991 року, вперше за 63 роки, Мати Тереза побувала на батьківщині, де відкрила Братський будинок місії доброчинності в столиці Албанії. На цей момент вона вже пережила два серцевих напади, але продовжувала працювати. У 1996 році після перенесеної травми стан її здоров’я різко погіршився. 13 березня Мати Тереза залишила керівництво згромадженням, а 5 вересня, через сім днів після 87-го дня народження, відійшла у вічність.

19 жовтня 2003 року св. Йоан Павло ІІ проголосив Мати Терезу блаженною, а 4 вересня 2016 року Папа Франциск канонізував її як святу Терезу з Калькутти.

Свята Мати Тереза з Калькутти говорила:

Людина — нерозсудлива, нелогічна, егоцентрична. Це не має значення — люби її.

Якщо ти робитимеш добро, ти будеш звинувачений в егоїстичних намірах. Це не має значення — роби добро.

Якщо ти будеш здійснювати свої мрії, то знайдеш фальшивих друзів і справжніх ворогів. Це не має значення — здійснюй їх.

Добро, яке ти робиш, буде забуте завтра. Це не має значення — роби добро.

Чесність і щирість зроблять тебе вразливим. Це не має значення — будь чесним і щирим.

Усе, що ти будував роками, може бути зруйноване за одну секунду. Це не має значення — будуй.

Якщо ти будеш допомагати людям, вони відкинуть тебе, відкинуть це. Це не має значення — допомагай їм.

Віддай світові все найкраще, і світ ударить тебе. Це не має значення — віддай усе найкраще.

Джерело: Мати Тереза з Калькутти

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.