Юна тернополянка здобула грант на навчання у США

В народі поширена думка, що знання, дані в Україні, не цінуються. Потрапити на навчання в найпрестижніші заклади світу, начебто, неможливо.  Однак є люди, які власним прикладом доводять протилежне. 16-річна студентка Технічного коледжу ТНТУ, фіналістка програми Ukraine Global Scholars, блискучий математик Антоніна Закорчемна здолала усі перешкоди на шляху до своєї мрії  - здобути освіту в США. Вона отримала грант розміром 103 тис доларів на навчання в одній із кращих американських шкіл – Fryeburg Academy.  

 - Звідки у вас взялося захоплення математикою?

 - Мої батьки дуже мудрі і вони змалку виховували мене в дусі прихильності до науки. Це дало мені поштовх навчатися та працювати. Попри те, математику я обрала сама. Я любила працювати з числами, перетворювати формули, креслити геометричні фігури, любила завжди шукати нестандартні методи вирішення задач. Пізніше  значний внесок  у мої успіхи зробила вчителька математики із школи №29, Лариса Петрівна Ботюк. Вона побачила в мені запал, палке бажання займатися математикою. Саме під її керівництвом я розв’язувала свої перші олімпіадні задачі, опрацьовувала сотні сторінок додаткової літератури, вигравала перші конкурси.

 - Яких успіхів в улюбленому занятті ви встигли добитись?

 - Коли я програла олімпіаду з математики у шостому класі, мене сильно зачепило те, що я не змогла досягти максимального результату у науці, що люблю. Я сприйняла це як особистий виклик, тому наступного літо самостійно вивчала математику по 8 годин в день. Це дало свої плоди – уже через рік я перемагала на обласній олімпіаді, а у старших класах представляла Тернопільську область на Всеукраїнському рівні. Кілька тижнів тому, представляючи Технічний коледж, виграла 1 місце на обласній олімпіади з математики серед студентів коледжів (особливо дякую Зіновії Іванівні Кметь за підготовку). Також написала наукове дослідження у Малій академії наук про полярну систему координат, яке здобуло головну нагороду в математичній секції МАН. З науковою працею цього річ я отримала 3 місце на Всеукраїнському рівні відбору на Міжнародну конференцію молодих науковців.

 - Ви цікавитеся також громадською діяльністю?

 - Я з дитинства активно шукала все нові можливості для розвитку, і першим проектом, в якому я взяла участь, була «Школа Успіху» для молодих лідерів. Мене так це захопило, що відтоді у мене ніколи не бракувало мотивації займатися громадською діяльністю. З того часу в моєму послужному списку молодіжний обмін у Польщі з питань громадської активності молоді, волонтерська діяльність, збір коштів для бійців АТО, робота в місцевому осередку „Пласту”, створення навчальних матеріалів на соціально-важливі теми. Лише кілька днів тому я повернулася з регіональної сесії Європейського молодіжного парламенту, де разом із командою міжнародних делегатів працювала над темою реалізації Права інтелектуальної власності в Україні.

- Ви були організатором міжнародної благодійної фотовиставки. Наскільки результативною вона виявилась?

 - Я з моїм другом Романом Калушкою хотіли допомогти дітям-сиротам, тому вирішили організувати соціальний проект. Двоє, під кураторством Тетяни Богушевської, ми спланували всі деталі  заходу, починаючи з критеріїв підбору фотографій, закінчуючи кінцевою співпрацею з благодійними фондами. За менше, ніж місяць, нам вдалося залучити фотографій-професіоналів та аматорів зі всіх куточків України, а також з Польщі, Естонії, США, Великобританії. Безпосередньо для показу під час виставки ми обирали ті фото, що відзначалися сильним емоційним впливом на глядачів і високим мистецьким рівнем. Організатори фестивалю «Вуличний ринок» безкоштовно надали нам місце для показу нашої підбірки. За час акції виставку відвідало півтисячі людей, завдяки чому нам вдалося зібрати значну суму для тернопільського фонду «Майбутнє сиріт». Ми продовжуємо підтримувати цей проект і нещодавно зробили виставки у школі №28 і у Технічному коледжі.

- Вам легко дається поєднання математики і громадської активності?

 - Я вважаю неправильним поділ на виключно гуманітаріїв, технарів або тих, хто займається організаторською діяльністю. У мені гармонійно поєднується і захоплення науками, і любов до творчості, і бажання займатися волонтерством.

 - Ви отримали грант завдяки участі у програмі Ukraine Global Scholars. Розкажіть, як можна стати учасником цієї програми?

 - Особисто мені про Ukraine Global Scholars розповів Сергій, хороший друг із “Школи Успіху». Півроку тривав відбір, а я старанно писала есе, готувалася до співбесід та тестувань. У червні мені прийшов лист, що я стала фіналістом програми – чи могла я тоді уявити, як сильно він змінить моє життя?

Отож, UGS - це програма, створена українцями, що стали випускниками найпрестижніших університетів світу – Гарварду, Єлю, Пенсильванії. Метою проекту є знайти талановитих учнів, лідерів з великим потенціалом для розвитку. Після здобуття найкращої освіти, фіналісти повертаються на Батьківщину, щоб  успішно перенести засвоєний досвід на місцевий грунт і розвивати Україну. Особливістю програми є те, що команда допомагає не просто вступити  в США, але й отримати гранти, які повністю покривають вартість навчання. Таким чином, обдаровані дати навіть із найменших містечок і сіл матимуть можливості навчатися у Гарварді.

Після обрання фіналістів, команда Ukraine Global Scholars забезпечує всім необхідним, аби вступити в США. Фіналісти беруть участь в 6-тижневому курсі по підготовці до стандартних тестів і в 12-денному таборі, де організатори UGS інформаційно покривають всі деталі процесу поступлення в Америку. З вересня по січень за кожним з фіналістів закріплюється член команди в якості ментора.

Щоб потрапити у UGS, потрібно мати сильну базу – хороші оцінки у школі, знання англійської, академічні, позашкільні, творчі або спортивні досягнення. Пишучи есе або розповідаючи свою історію під час інтерв’ю, потрібно розкрити себе як особистість. І не менш важливим фактором є бажання апліканта після отримання престижної освіти повернутися і розвивати Україну.

- Розкажіть про табір Ukraine Global Scholars.

У серпні фіналісти проходять інтенсивний 12-денний табір. Зранку ментори проводять 5-годинні лекції, розповідаючи про систему освіти в США, процес заповнення заявок, навчають писати есе, розробляють з кожним індивідуально стратегію вступу та готують до співбесід. А друга частина дня – найцікавіша: фіналісти виконують домашнє завдання. Це було написання есе, заповнення форм, відповіді на відкриті питання. Дедлайн – о 2 ночі. Потрібно знайти тихе місце, зібратися з думками, обдумати послідовність подій, а потім писати, писати і ще раз писати. З написаних 100 слів обираємо лише 10, видаляємо все лишнє, доводимо есе до стану, коли кожне слово настільки важливе, що забрати його просто неможливо. Наступного дня - зворотній зв’язок від менторів, які пояснювали, що написано правильно, а що варто змінити. І процес починається знову. Тож за 12 днів ми отримали безцінні знання, які інші отримують впродовж років.

- Окрім вас фіналістом Ukraine Global Scholars стала ще одна тернополянка?

 - Так, ще одним фіналістом із Тернополя стала Соломія Прокопів.  Соломія жила зі мною в одній кімнаті, ми з нею потоваришували за час перебування в таборі. Насправді, до програми ми не були знайомі, але за кілька днів стали хорошими друзями. Соломія захоплюється лінгвістикою, знає шість іноземних мов, включно із латиною. Вона також навчатиметься у США.

- Чому для навчання ви обрали саме Fryeburg Academy?

- Я опиралася на два критерії. По-перше, спроможність школи дати грант для навчання. По-друге, наскільки сильно поставлено викладання математики та комп’ютерних наук. Fryeburg Academy пропонує чудові курси, також школа має багато лабораторій, які дозволяють вивчати науки на високому рівні. У FA я хотіла б написати наукове дослідження з математики, що в США називається academic research. Це робота на роки.

 - Який проект ви мрієте втілити в майбутньому?

 - Я вважаю, що Україна має людей із неймовірно високим потенціалом, який не завжди є можливість повністю реалізувати. Тому я хочу створити організацію, цілу мережу, де за кожним учнем, який проявляє інтерес в якій-небудь  галузі, закріплювався б досвідчений наставник. В його обов’язки входило б  направляти школяра, сприяти його розвитку, допомагати проводити експерименти тощо. Таким шляхом ми зможемо виростити покоління талановитих винахідників, вчених, творців, які своїми працями прославлятимуть Україну на міжнародній арені.  

- Уявіть, що ви самі є ментором. Які б поради ви б дали школярам, які хочуть пройти вашим шляхом?

 - Перш за все слід визначити для себе ціль і добре усвідомити, чого ви насправді хочете. Певне завдання, вершина, планка, якої хочете досягнути - це має стати путівною зіркою, яка вас вестиме.

По-друге, важливо зрозуміти, що за мрію потрібно боротися. Навіть поставивши собі ціль, без роботи нічого не вдасться. На шляху до успіху ескалатора немає – потрібно скористатися сходами. Варто щодня працювати над собою, вдосконалюватися, відпрацьовувати навіть найменші деталі, давати собі виклики і долати їх. І не лінуватися, бо зона комфорту - не платформа для розвитку. Якщо у вас є вільна година, коли є вибір: подивитися телепередачу або додатково повчитися, вибирайте друге. Завжди вибирайте друге!

І останнє –  важливо зрозуміти, що помилка – це не кінець, а лише нова можливість набратися досвіду. З кожної помилки можна сформулювати висновки, проаналізувати, що зробив не так, і наступного разу зробити краще! Томас Едісон зробив тисячу невдалих спроб, перед тим як винайшов лампу розжарювання. Не помиляється лише той, хто нічого не робить!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.