Війна – це страх, біль, сльози та паніка. А як цю війну зустріли ті, хто не бачить і не чує? Як зібрати себе і вберегти, коли навкруги суцільна темрява або тиша?
«20 хвилин» розповідає історії тернополян з вадами слуху та зору, як вони пристосувалися до війни, що відчували 24 лютого і як рятувалися.
Війна – це страх, біль, сльози та паніка. А як цю війну зустріли ті, хто не бачить і не чує? Як зібрати себе і вберегти, коли навкруги суцільна темрява або тиша? «20 хвилин» розповідає історії тернополян з вадами слуху та зору, як вони пристосувалися до війни, що відчували 24 лютого і як рятувалися.
Бажаєте безкоштовно проконсультуватись з юристом чи адвокатом, проте не можете дістатись найближчої точки доступу і скористатись онлайн-сервісами? Саме для таких випадків центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги запустили послугу адресної підтримки. Як жителі Тернопільщини можуть отримати адресну правову допомогу, куди звертатись, та які документи подавати розібралися журналісти видання «20 хвилин».
Підставою для такої виплати є висновок медико-соціальної експертної комісії та видаткова накладна (товарний чек) про придбання засобу реабілітації.
Людям з інвалідністю під час дії воєнного стану не потрібно повторно проходити медико-соціальну експертизу, щоб продовжити довідку про інвалідність.
У Гусятині жінка подала позов на селищну раду. Вона вимагає облаштувати в її будинку спеціальний підйомник для інвалідного візка та компенсувати завдану моральну шкоду. Через хворобу вона не може самостійно покидати свою квартиру, адже живе на третьому поверсі. Що розповідають у сільраді та які вимоги жінки вважають безпідставними – про це у матеріалі.
Музика допомогла Радиму Скіпу, в якого аутизм, спілкуватись з людьми, що поряд. Саме завдяки здібності до гри на різних інструментах хлопчик зумів показати неабиякий прогрес у реабілітації. Ми розпочинаємо цикл публікацій про талановитих дітей, які проходять реабілітацію в Чортківському «Домі милосердя».
За десять років існування це місце стало єдиним шансом на щасливе життя для сотень дітей з всієї області. Тут надають допомогу та реабілітацію дітям з різними вадами розвитку. Засновниця Тетяна Дубина маєвласну історію боротьби за майбутнє дітей з інвалідністю. Вона — мама дитини, якої аутизм. Тому й зважлись допомагати іншим. Саме завдяки її рішенню уже десять років залад робить сотні дітей щасливими.
Віра Омельчук з Шумщини доглядає за домашнім господарством, вирощує вазони, вишиває, виховує двох дітей та навіть встановила рекорд України з допомогою... ніг. Історія особливої жінки, яка своїм приладом надихнула сотні людей. Головне: вірити в себе, каже вона.
Сестри Оля та Марія Загребельні з Теребовлянщини від народження хворіють ДЦП, проте це ніяк не заважає дівчатам реалізовувати себе у творчості. Марія створює неймовірні в'язані іграшки, а її сестра — унікальні алмазні картини. Дівчата розповідають, що ці заняття стали віддушиною для них, а спілкування з людьми, для яких створюють свої вироби, приносить море задоволення.
Понад 50 років тернополянка Євгенія Чехонова абсолютно нічого не бачить. Жінка втратила зір ще під час навчання. День абетки Брайля відзначають 4 січня.