Байден готовий до переговорів з Москвою: що пише світова преса

Перші шпальти світових змі про війну росії в Україні.

Італія «La Repubblica» — «Рука, простягнута Путіну»

«Саміт США-Франція, Байден: «Готовий до переговорів з Москвою, якщо вона виявить волю до припинення війни» 

• Макрон анонсує міжнародну конференцію в Парижі та перезапускає план Києва щодо припинення конфлікту

  <

  Відео дня
  /li>

• Таджані: «Настав час справедливого світу для України»

• «Гросі, МАГАТЕ: «Найближче рішення щодо забезпечення безпеки Запоріжжя»

«Сorriere della sera» — «Указом затверджено: військова допомога Україні на весь 2023 рік»

• Гіпотеза постачання протидронових систем

• Зброя для Києва, від уряду

• Байден на зустрічі з Макроном: «Я розмовлятиму з Путіним, якщо він хоче миру».

• Москва звинувачує НАТО

Іспанія «El Pais» — «Росія попереджає Захід про «величезний» ядерний ризик»

Байден не виключає розмови з Путіним, якщо той прагнутиме миру і домовиться з НАТО.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що західна допомога Україні може перевести конфлікт у набагато небезпечніший вимір. «Ризик переростання в ядерну війну величезний», — заявив він на пресконференції.

Лавров виправдав атаки на енергетичні інфраструктури України тим, що вони «забезпечують бойовий потенціал» армії та що «від цих мереж залежить доставка великої кількості зброї, якою Захід обсипає Україну». Він заявив, що переговори зі США можливі на основі вимог, висунутих Москвою перед вторгненням.

Американський президент Джо Байден зазначив, що на даний момент не планує говорити з Володимиром Путіним, але не виключає, що це станеться, якщо російський лідер виявить зацікавленість у припиненні війни. Принаймні, сказав він, ця розмова відбудеться після консультації з союзниками по НАТО.

 Після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном Байден вважав «немислимим», що Росія може перемогти в Україні.

Уряд та дипломати отримують листи з вибухівкою

Національний суд розслідує, хто відправив шість конвертів з піротехнічними матеріалами проти президента Педро Санчеса, міністра Маргарита Роблес, посольства України та США в Мадриді, збройової компанії Instalaza та супутникового центру на авіабазі Торрехон. Тільки один із пристроїв вибухнув і поранив працівника українського представництва в Мадриді. Постачання були з Іспанії.

Бельгія «De Standaard» —  «Російська група Вагнер імпортувала алмази до Бельгії»

Російська наймана армія Вагнера торгує алмазами по всьому світу через компанію в Центральноафриканській Республіці. 

У 2019 році алмази навіть експортувалися безпосередньо до Бельгії, згідно з дослідженням De Standaard та міжнародних партнерів.

Вагнер та Diamville нібито продають алмази із зон, на які поширюється міжнародне ембарго.

«Контроль має гарантувати, що бельгійська торгівля алмазами не сприяє фінансуванню конфлікту. Є великі питання, які потрібно поставити», Науково-дослідний інститут Ipis

Скандальну групу Вагнера підозрюють у військових злочинах, сексуальних домаганнях та масових вбивствах у зонах бойових дій у всьому світі. На фронті в Україні їхні найманці відомі як найжорстокіші серед росіян. Менш відомо, що група Вагнера також має добре розвинену економічну галузь, що займається, зокрема, продажем дорогоцінного каміння з Африки.

З 2019 року Вагнер займається торгівлею алмазами із Центральноафриканської Республіки (ЦАР). Згідно з дослідженням European Investigative Collaborations (EIC), частиною якого є De Standaard, для цього використовується компанія Diamville.

Більшість цієї торгівлі залишається підпільною: значна частина алмазів з ЦАР контрабандним шляхом вивозиться з країни через сусідні Камерун та Судан. Але частина також йде офіційними каналами, з експортними ліцензіями.

Через джерела в Міністерстві гірничодобувної промисловості Центральноафриканської Республіки De Standaard та її партнери отримали доступ до детальних даних про експорт Diamville. Бельгія фігурує у даних за листопад 2019 року. У тому ж місяці 296 каратів діамантів вартістю 132 000 євро було відправлено з Діамвіля до нашої країни. Що трапилося з діамантами згодом, залишається незрозумілим. Вихідні дані із ЦАР не містять жодної інформації про це.

Дані щодо експорту точно відповідають даним про імпорт від Євростату, статистичного управління Європейського Союзу. За його даними за листопад 2019 року, ці 296-каратні алмази повертаються до Бельгії з ЦАР.

Майже весь імпорт алмазів до Європейського Союзу проходить через Антверпен чи закінчується там. Лобістська асоціація Antwerp World Diamond Center (AWDC) заявляє, що їй нічого не відомо про імпорт алмазів Diamville. AWDC також, схоже, не знає про зв'язок між Diamville та групою Вагнера.

"Diamville не є частиною торгового середовища Антверпена, і само собою зрозуміло, що можливі зв'язки компанії (з групою Вагнера, прим. ред.) не перебувають в нашому полі зору, - говорить Том Нейс з AWDC. - Імпорт із ЦАР становить менше 1 відсотка від загального обсягу імпорту алмазів до Антверпена. Наскільки нам відомо, Diamville торгує виключно із Дубаєм».

Більшість відстежуваного експорту Diamville проходить через країни Перської затоки. На питання, чи надходили алмази Wagner до Бельгії через Дубай, AWDC відповідає, що це дуже малоймовірно. «Якщо тільки Дубай не дотримувався процедур належним чином». AWDC також відмовився коментувати конкретні дані Євростату.

"Існують перевірки, щоб переконатися, що торгівля бельгійськими алмазами не сприяє фінансуванню конфлікту, - заявив дослідницький інститут Ipis, що спеціалізується на правах людини. - Є серйозні питання, які потрібно поставити про ці перевірки, тепер, коли здається, що компанія, яка тісно пов'язана з групою Вагнера, може офіційно торгувати на ринку Антверпена».

Торгівля російськими алмазами – дуже делікатне питання в нашій країні. Після російського вторгнення в Україну в лютому з Європи надійшло кілька пакетів санкцій. Бельгія знову і знову лобіювала, щоб російські алмази не потрапляли туди, щоб не скомпрометувати антверпенську торгівлю.

Місяці досліджень EIC та проєкту «Всі погляди на Вагнера» виводять із тіні економічну діяльність російської армії найманців. Співробітники Wagner заснували компанію Diamville у Центральноафриканській Республіці у 2019 році для торгівлі діамантами на світовому ринку. Сьогодні Diamville входить до четвірки найбільших експортерів алмазів у країні, згідно з дослідниками американського агентства співпраці з метою розвитку USAID.

П'ять джерел із алмазного сектору столиці Центральноафриканської Республіки Бангі підтверджують, що Diamville є прикриттям для Вагнера. Алмазна компанія також була заснована того ж дня, що Буа-Руж. Як повідомив цього літа De Standaard, Wagner торгує деревиною тропічних порід через цю компанію.

16 січня цього року незадовго до полудня важкоозброєні найманці з групи Вагнера залишили свою базу на південному заході Центральноафриканської Республіки (ЦАР). Вони на повній швидкості поїхали до села Айгбадо. Там були помічені повстанці з l'Union pour la paix. Коли вони прибули до села, повстанці вже пішли. Проте росіяни відкрили вогонь по селянах. Вони підпалили десяток будинків і поїхали до інших сіл, де творили такі ж звірства. За два дні було вбито 65 мирних мешканців.

Дослідження, проведене De Standaard, медіамережею European Investigative Collaborations (EIC) та проєктом «Всі погляди на Вагнера», показує, як ці найманці отримують у свої руки частину африканської торгівлі алмазами. В обмін на військову підтримку уряду ЦАР російська група Вагнера отримує доступ до дорогоцінної сировини. З 2021 року і директор Вагнера Євген Пригожин, і армія найманців потрапили під санкції Європейського Союзу. Санкції США вже були у 2016 році. Щоб доставити сировину на світовий ринок, потрібні складні конструкції.

Алмази на Facebook

На сторінці Lanadiamanter у Facebook (нині видалений) якась «Лана» із січня 2020 року пропонує «природні алмази» із «серця Африки». «За певну плату всі вони можуть стати вашими, — написала вона над фотографіями мерехтливого каміння. — Не соромтеся звертатися до нас».  У той же час Лана опублікувала фотографії свого особистого життя. Вона пишалася своїм гаптуванням і вишивкою і позувала для селфі. Не було жодних ознак того, що вона була обличчям російських найманих армій в Африці.

Повне ім'я Лани – Світлана Троїцька. Згідно з її резюме (тепер теж відален), вона інженер-фізик алмазів. Викладає у Російському державному геологорозвідувальному університеті. З 2018 до 2021 року працювала над «бізнес-проєктом» між «Росією та Африкою». Вона допомогла «запустити міжнародну компанію», але її імені не називають. Вона відповідала за «пошук, оцінку та обробку необроблених алмазів» та «імпорт і експорт».

На сторінці Lanadiamanter Троїцька розкриває особу компанії в одному повідомленні. «Все, про що ви мрієте, можна знайти в Diamville», — підписала вона фотографію у своєму офісі, на якій зображено близько 40 діамантів. Це, згідно з нашим розслідуванням, є підставною компанією групи Вагнера.

Ім'я Діамвіль маловідоме у столиці Центральноафрикапнської Республіки Банґі. Ніде ви не побачите реклами або вивісок, що кричать. Є тільки офіс, між іншими компаніями близько 200 вілл. І організація також обережна на папері. Як і інші африканські компанії в бізнес-імперії Вагнера, Diamville управляється громадянином ЦАР: Б'єнвеню Бонгенде радник президента.

Насправді Бонгенде не менеджер алмазної компанії, а водій Дмитра Сітія, відомого росіянина в ЦАР. Сітій є видатним членом групи Вагнера та радником президента ЦАР Фостена-Арканжа Туадери. Коли ми зателефонували Бонгенді, він не підтвердив і не спростував, що він директор Diamville. Він просить передзвонити наступного дня і не бере слухавку. Те, що Бонгенде працює водієм Сітія, підтверджується

Від уряду Банґі компанія Diamville, пов'язана із групою Вагнера, отримує законні ліцензії на експорт алмазів.

Ці дані були проаналізовані дослідницьким проєктом «Центр «Досьє» та передано до EIC. Організація «Центр «Досьє» фінансується російським опозиціонером Михайлом Ходорковським. Трьох журналістів, які працювали на нього, було вбито в липні 2018 року в Центральноафриканській Республіці під час розслідування діяльності Вагнера в країні.

Документи «Центру «Досьє» показують ще більше зв'язків між Diamville, інженером Троїцькою та ключовими фігурами групи Вагнера. На фотографіях з офіційних церемоній у столиці ЦАР Банґі Троїцька із Сітієм. Її ім'я фігурує у бухгалтерських документах M Finance, компанії, яка у 2020 році потрапила під санкції Міністерства фінансів США за зв'язки з групою Вагнер Євгена Пригожина.

На прохання пояснити цю складну конструкцію ніхто із учасників не хоче відповідати. Diamville, Троїцька, Ситій та Пригожин, ніхто не відповідають на наші запитання.

Центральноафриканська Республіка — одна з найбідніших країн світу. Тривала битва між урядовими військами та повстанцями призвела до переміщення близько 700 000 осіб та загибелі десятків тисяч мирних жителів. Таким чином, міжнародний Кімберлійський процес наклав ембарго на більшу частину ЦАР. Алмази із цих «червоних зон» продавати не можна.

Журналісти-розслідувачі Mediapart дізналися, що Вагнер та Diamville продають діаманти із червоних зон. За словами EIC, гірничодобувна компанія, пов'язана з Вагнером, веде активну діяльність у червоній зоні. Наші джерела також говорять про здирство, ухилення від сплати податків та порушення прав людини. 

Незалежні слідчі повідомляють «De Standaard», що їх заарештували російськомовні військові та відправили назад до Бангу. «Посилання зрозуміле: ніяких розслідувань».

Diamville одержує законні експортні ліцензії від уряду Банґі.

Група Вагнера не бореться проти уряду і, за визначенням Кімберлійського процесу,  не розпалює конфлікт. Відомо, що Diamville може легально вивозити алмази із ЦАР, із зелених зон. 

Але дані щодо експорту, які ми змогли подивитися, дуже низькі. Насправді, за словами місцевих джерел, експорт алмазів солдатами Вагнера набагато вищий. Вони вказують на контрабанду в Судан та Камерун, яка продовжує процвітати.

«De Morgen» — «У місті Бахмуті справжня бойня: Сотні смертей на день, вони просто кидаються вперед зі своєю зброєю»

США «The New York Times» — «Байден хоче поговорити із Путіним. З умовами взаємодії з Францією»

Каже, що не наполягатиме на жодній угоді, яку Україна вважає неприйнятною.

Вашингтон. Стоячи поряд із французьким лідером, який відстоював необхідність діалогу з Москвою, президент Байден сказав, що поговорить із президентом Володимиром Путіним, але тільки після консультації з союзниками по НАТО і лише в тому випадку, якщо російський лідер дасть зрозуміти, що він шукає спосіб покласти край війні.

Публічне висловлювання Байденом обумовленої готовності поговорити з Путіним порадувало французьких офіційних осіб і несподівано підтримало ініціативу президента Еммануеля Макрона. Пан Байден зазначив, що Путін ще не виявив інтересу до припинення свого вторгнення, але сказав, що якщо це зміниться то «він буде готовий зустрітися з Путіним, щоб дізнатися, що він має на увазі».

Очевидно, союзники вирішили виступити єдиним фронтом під час пресконференції в Білому домі.

«The Wall Street Journal» — «Кораблі, пов'язані з російським трейдером, перевозили вкрадене українське зерно»

Згідно з розслідуванням The Wall Street Journal, судна, пов’язані з найбільшим російським зернотрейдером, відправляли тисячі тонн вкраденого українського зерна світовим покупцям, використовуючи складну систему фідерних суден і плавучих кранів.

Згідно з корпоративними та юридичними документами, розглянутими журналом, кораблі пов’язані або через їх управління, або через власність з компаніями, контрольованими російським бізнесменом Петром Ходикіним, який, у свою чергу, володіє ТОВ «Торговий дім «РИФ», і є найбільшим експортером зерна в країні.

WSJ раніше повідомляв про масові розкрадання зерна та землі на окупованій Росією Україні, зокрема докладно описував складну систему, за допомогою якої контрабандисти вивозили велику кількість вкраденого зерна з нещодавно окупованих ферм на сході України до Криму, який Росія анексувала у 2014 році.

Наступний крок у процесі контрабанди: переміщення вкраденого українського зерна з Криму до покупців. Згідно з розслідуванням WSJ, флот малих суден переправляє контрабандне зерно, як правило, з кримського порту Севастополь, на більші вантажні судна, що очікують у морі, де вони перевантажують свій вантаж за допомогою суден, оснащених кранами. Потім ці більші кораблі вирушають у далекі порти.

Такі морські перевезення можуть приховати справжнє походження суден, яких покупці можуть уникати, якщо запідозрять, що зерно надходить із окупованої Росією східної України. Пересадки дозволяють великим контейнеровозам, які легко розпізнати в порту або на супутникових знімках, не заходити до Севастополя. Іноді вкрадене українське зерно змішують із російським зерном, щоб ще більше приховати походження вантажу.

«Це відмивання пшениці, — сказав Йорук Ісік, голова стамбульської Bosphorus Observer, незалежної консалтингової фірми з відстеження суден. — Вони дуже ускладнили відстеження».

Українська влада, а також аналітики морського та зернового ринку визначили Севастополь як ключовий перевалочний пункт для вкраденого зерна, що доставляється автомобільним чи залізничним транспортом зі східної України. За даними женевського дослідника AgFlow, з початку березня до жовтня Севастополь відвантажив близько 848 400 тонн зерна, такого як пшениця та ячмінь, що майже в 15 разів більше, ніж за той же період минулого року.

Під час однієї морської перевалки вантажів, що прибувають з порту цього літа, кранове судно, що керується і належить компаніям, пов'язаним з Ходикіним, завантажило вантажне судно, що керується і належить тим же компаніям, зерном недалеко від Керченської протоки, вузького водного шляху, що з'єднує Чорне та Азовське моря, згідно з повідомленнями української розвідки, супутниковими знімками, даними судноплавства та морськими аналітиками.

Bosphorus Observer пана Ісіка допоміг ідентифікувати деякі судна, які займалися контрабандою в Керченській протоці, зіставивши перевірені фотографії та відео з супутниковими знімками, використовуючи такі характеристики, як розміщення кранів та люків на кораблях. Ініціатива щодо вивчення російського піратства, вашингтонська група дослідників та колишніх американських чиновників, що фінансується українською промисловою групою, надала дані про відстеження суден та корпоративну документацію. Дані та документи були підтверджені журналом.

Зв'язатися з паном Ходикіним для коментарів не вдалося. РІФ заявив, що не має жодного стосунку до крадіжки українського зерна. "Ми цінуємо свою репутацію, дотримуємося законодавства Російської Федерації і виконуємо всі міжнародні правила", - йдеться у повідомленні компанії. РІФ заявив, що ретельно перевіряє походження всіх своїх вантажів. Російські офіційні особи спростували факт розкрадання українського зерна.

За даними головного зерноторгового органу країни, РІФ, що базується у місті Ростові-на-Дону на Азовському морі, є найбільшим російським експортером зерна. Згідно з російськими корпоративними документами, датованими квітнем цього року, пан Ходикін є власником РІФ.

За даними AgFlow, з квітня по вересень Севастополь відвантажив 662 тисячі тонн зерна в порівнянні з 36 тисячами тонн роком раніше. За даними дослідників ISRP, компанії, які контролюються або отримують вигоду від Ходикіна, були залучені приблизно до третини надлишкового експорту цього року. Ця оцінка враховувала балкери, буксири, крани та інші допоміжні судна, що належать або керовані компаніями, пов'язаними з Ходикіним, які доставляли зерно або допомагали в перевалці.

Наприклад, 14 червня до району Керченської протоки прибуло невелике фідерне судно «М. Андрєєв» під російським прапором, завантажене ячменем із Севастополя, згідно з документом української розвідки. За даними Spire Global, біля протоки воно перебувало разом із судном Emmakris II під панамським прапором, яке прибуло раніше цього місяця.

Судноплавство Emmakris II з 2020 року перебуває під управлінням дубайської компанії MCF Shipping DMCC, згідно з базою даних судноплавства Equasis. Він вказаний як MCF Shipping, що належить афілійованій особі. MCF Shipping, у свою чергу, має одного власника реєстрації та адміністратора корпоративного веб-сайту з GTCS Trading DMCC, ще однією дубайською компанією, яка в документі Московського арбітражного суду від 2019 року ідентифікована як бенефіціарна власність Ходикіна з РІФ. Компанія також входить до складу GTCS Trading JLT.

MCF Shipping розташована в офісній будівлі в Дубаї поряд із GTCS Trading. Співробітники двох компаній повідомляють у своїх профілях на LinkedIn, що вони працюють в обох компаніях. Один із співробітників GTCS, з яким по телефону зв'язався журнал, сказав, що це дві однакові компанії. Згідно з базою даних, в якій зібрано інформацію про російські компанії, GTCS був основним власником РІФ до квітня, коли право власності перейшло до Ходикіна.

15 червня обидва судна - «Еммакріс II» і «М. Андрєєв» — з'явилися на судноплавних майданчиках поряд один з одним разом із ще одним судном із встановленим краном. Згідно з даними стеження за суднами та документом української розвідки, три судна стояли разом понад сім годин, згідно з даними української розвідки, в яких йдеться, що в цей момент «М. Андрєєв» вивантажив зерно.

Судно-кран Petra II управляється дубайською компанією MCF Shipping, пов'язаною з Ходикіним, згідно з базою даних судноплавства Equasis. Він належить філії MCF.

До флотилії приєдналися ще два фідерні судна, які цього разу прибули з Росії. Згідно з супутниковими знімками Planet Labs PBC, які були розглянуті WSJ, вони пришвартувалися поряд із Emmakris II.

Українські чиновники кажуть, що Росія змішує російське зерно зі вкраденим українським, щоб його було важче відстежити.

Потім "Еммакріс II" вирушив у дорогу, рухаючись спочатку в Чорне море, а потім через Босфор 10 липня, згідно з даними відстеження судів Spire Global, і далі попрямував до Перської затоки, де він виключив транспондер стеження і припинив передачу сигналу про місцезнаходження, зробивши його невидимим для кораблів стеження. Коли корабель знову з'явився 4 вересня, він вказав на пункт призначення як Умм-Каср, Ірак. Судно ніколи не реєструвало заходи до порту Іраку, згідно з даними відстеження суден. Його кінцевий пункт призначення у цій подорожі визначити не вдалося.

За даними стеження за судном, з вересня «Еммакріс II» здійснив ще два рейси Чорним морем до Керченської протоки. Корабель повернувся до Перської затоки до першого з цих рейсів. Корабель знову залишив Чорне море раніше у листопаді і пройшов Суецький канал на шляху до Червоного моря.

«ЄС просить членів обмежити ціну російську нафту на рівні 60 доларів»

Цей крок має на меті перешкодити здатності Москви вести війну, утримуючи ціни на стабільному рівні.

Виконавчий орган Європейського Союзу попросив 27 країн-членів обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів, повідомили офіційні особи та дипломати, які брали участь у дискусіях.

Цей план, який використовує вплив страхової та судноплавної індустрії ЄС, є частиною зусиль Заходу, спрямованих на обмеження здатності Москви вести війну в Україні, утримуючи при цьому світові ціни на нафту стабільними.

Але чи вдасться реалізувати цей план, залежить від відповіді Польщі. Усі 27 країн ЄС повинні підписати пропозицію для того, щоб вона рухалася вперед, як планувалося, у понеділок — жоден інший член блоку не висунув заперечень проти плану у четвер. Польща попросила додатковий час для розгляду, польські та інші офіційні особи ЄС сказали. Рішення від Польщі не прийде раніше п’ятниці, сказали вони.

Обмеження ціни є ключовою частиною спроби Заходу скоротити доходи Кремля від нафти, зберігаючи при цьому стабільність глобальних поставок і уникаючи підвищення цін. Це було розроблено як спосіб дозволити Росії, найбільшому світовому експортеру нафти, постачати на ринки без того, щоб Москва отримала повну вигоду від її продажу.

Якщо ЄС домовиться про максимальну ціну, країни Великої сімки — Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Сполучене Королівство та США — повинні будуть підписати. G-7 і Австралія прагнуть запровадити безпрецедентні санкції до того моменту, коли після вихідних почнеться європейське ембарго на морський імпорт російської нафти.

Вибір рівня обмеження ціни вимагав від США та їхніх союзників спроби збалансувати дві цілі плану. Українські та східноєвропейські чиновники виступали за нижчу межу, щоб скоротити більше доходів Росії. Адміністрація Байдена, нафтотрейдери та фінансисти прагнули встановити вищий ліміт, який би спонукав Росію продавати свою нафту за лімітованою ціною.

Протягом останніх 10 днів Польща була в центрі тривалих переговорів у Брюсселі про те, чи погоджуватися на обмеження ціни. Хоча польські офіційні особи чітко дали зрозуміти, що вони підтримують план і не хочуть спричиняти затримку впровадження механізму, вони наполягали на тому, щоб ліміт ціни був значно нижчим від ціни, за якою продається російська нафта.

Щоб залучити Варшаву, Європейська комісія представила новий текст у четвер, який містив обіцянку переглядати ліміт ціни кожні два місяці, починаючи з січня, і прагнути підтримувати ліміт ціни щонайменше на 5% нижче від ціни, за якою Росія експортує сиру нафту. . Комісія також прагне прискорити підготовку до нових санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну, до чого закликає Варшава.

У четвер ввечері європейські чиновники залишалися впевненими, що план може бути підписаний у п’ятницю, але були стурбовані тим, що партнери G-7, включаючи Японію, матимуть достатньо часу, щоб розпочати підготовку до обмеження до вихідних. У п'ятницю офіційні особи G-7 готувалися оголосити про угоду на рівні 60 доларів за барель. Цей рівень призведе до того, що ціни на російську нафту будуть значно нижчими за міжнародний орієнтир Brent, який у четвер торгувався на рівні близько 87 доларів за барель.

Представники адміністрації Байдена, які очолили підвищення ціни, заявили, що вони підтримують встановлення обмеження на рівні 60 доларів за барель. Воллі Адейемо, заступник міністра фінансів, заявив у четвер, що США підтримують перегляд ціни кожні два місяці.

Російська нафта торгується зі значним дисконтом до марки Brent, але оскільки багато покупців взагалі її уникають, прозорість цін стає важчою. У деяких випадках російська нафта коштувала значно нижче 60 доларів за барель. За даними Argus Media, які оцінюють ціни на товарних ринках, російська нафта марки Urals у середу коштувала 48 доларів за барель при експорті з балтійського порту Приморськ.

Представники США стверджували, що індивідуальні оцінки цін вводять в оману через непрозорість ринку, кажучи, що вони вважають, що російська нафта зараз торгується вище 60 доларів за барель.

Відповідно до системи обмеження цін, компанії, які постачають російську нафту за межі Європи, зможуть отримати доступ до страхових і брокерських послуг ЄС, лише якщо вони продають нафту за 60 доларів або менше.

Окрім запропонованого обмеження, у понеділок набуває чинності окреме ембарго ЄС на імпорт сирої нафти, що прямує до Росії. Офіційні особи США хвилювалися, що ембарго в поєднанні з загрозою припинення страхування ЄС та інших послуг для суден, які перевозять російську нафту, може призвести до підвищення цін, створюючи новий дохід для військових зусиль Кремля. Вони розробили обмеження ціни, щоб послабити початковий план ЄС щодо повної заборони фінансування та страхування поставок російської нафти.

Росія погрожувала відмовитися від продажу своєї нафти за цінами, нижчими від обмеження, що може призвести до зняття значної частини поставок з ринку та підвищення цін у всьому світі. Але минулого тижня речник Кремля Дмитро Пєсков дав зрозуміти, що в погрозах Москви може бути простір для маневру.

«Таке відчуття, що вони просто намагаються прийняти рішення заради рішення. Поки що ми виходимо з директиви президента Путіна, що ми не будемо постачати нафту і газ тим державам, які запровадять і приєднаються до стелі. Звичайно, ми повинні все проаналізувати, перш ніж сформулювати позицію», – сказав Пєсков.

Багато російських продажів нафти, ймовірно, зможуть продовжуватися без дотримання нового обмеження ціни, якщо Росія та її покупці в Азії та інших країнах будуть використовувати судна, страхувати та фінансувати за межами юрисдикції G-7.

Представники адміністрації Байдена заявили, що їх влаштовує продаж Росії нафти за межами обмеження. За їхніми словами, користування незахідними транспортними, страховими та банківськими послугами, швидше за все, обійдеться Росії дорожче.

Тим не менш, після понеділка Москва не зможе продавати всю свою морську нафту в Європу. Трейдери кажуть, що є ознаки того, що Росія намагається знайти покупців на понад мільйон барелів сирої нафти щодня, які зараз продаються в ЄС.

Автор Сергій Чернявський

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.