На календарі – 16 квітня – Великдень: історія, звичаї і традиції свята

• Великдень пов'язують із жертвою, яку приніс Христос за гріхи людей.
• Маємо цікаву добірку історичних фактів, звичаїв та традицій, пов’язаних з Великоднем.

Історія свята

Наші предки здавна святкували Великдень – це був день пробудження природи, і відзначався він 22 березня у день весняного рівнодення. Сучасного смислового наповнення свято набуло тільки після запровадження християнства.

Уявіть тільки, християнський Великдень, як стверджують дослідники, не пов’язаний із єврейським святом Пасхи. Ця назва походить від слова «pesach» («оминання» з івриту) та означає спасіння народу іудейського від гніву древнього бога Ягве – він наказав євреям помітити свої будинки, та оминув їх, не знищив. У християнській традиції у цей день Христос воскрес із мертвих для спасіння людей.

Ще й до наших днів у деяких регіонах зберіглася давня традиція запалювати великі вогнища як символи очищення, оновлення. Їх влаштовували біля церков, на пагорбах, біля річок та на площах і розводили обов’язково із «живого» вогню – тобто тертям з сухого дерева. У таких вогнищах спалювали старі і непотрібні речі, а сам вогонь використовувався для приготування усіх великодніх смаколиків.

Давня традиція стверджує, що у ніч перед Великоднем не можна спати. Навіть якщо не йдете у церкву на Всеношну – казали, хто засне у цю ніч у того весь рік буде сонним! Старі люди, які не могли піти до церкви, святили страви першим промінням сонця.

Великдень. Яйця та паски

Головні символи Великодня – яйця і паски мають також давню, цікаву історію (до речі, одним із найважливіших символів католицької великодньої традиції є кролик – саме він, як вірять європейські дітлахи, приносить цукерки та солодощі до будинку).

Яйця споконвіку символізували нове життя та розбивалися, адже старе має дати дорогу новому. Є безліч версій походження традиції крашанок. Найсміливіші стверджують, що аж від римського імператора Марка Аврелія. Начебто курка його матері знесла яйце із червоними крапками, що символізувало народження правителя, і після того римляни стали надсилали фарбовані яйця як подарунки та привітання. Ще одна легенда розповідає, що першою придумала фарбувати яйця Діва Марія, яка таким чином забавляла маленького Ісуса.

Та все ж найбільш реальна версія походження кольорових яєць полягає у історичній здогадці: оскільки під час сорокаденного посту не можна їсти яйця, а кури про це нічого не знали. Для зберігання цінного продукту та щоб відрізняти від сирих, наші предки яйця варили, фарбували та потім виставляли на великодній стіл.

Цікаво: якщо традиція фарбувати яйця є і у інших народів, то розписують їх тільки українці. Традиції і особливі способи виготовлення писанок різнилися від села до села – кожен майстер намагався створити свій неповторний шедевр.

Писанка грала велику роль у великодніх ритуалах, зокрема як частина шлюбної традиції – дівчата дарували хлопцям писанки, і найкрасивіші – тим, кого кохали. Для наших предків це був один із способів висловити свої почуття!

Ще більше звичаїв стосуються головного частування Великодня – паски. Вважалося, що господиня має бути сама під час їх приготування, аби уникнути чужих поглядів, а також мати чисті і світлі думки під час замішування тіста. Освяченою паскою українці годували дітей перед основною їжею – для здоров’я, та птахів, котрі сідали на вікно – це був знак багатства і удачі для господарів. Верх паски зрізали і давали корові – аби добре телилася, скибки освяченого хліба вважалися охороною від злих духів.

Церква та освячена їжа

Українці дуже шанували освячену їжу – турботливо підбирали кожен шматочок, що впав на підлогу під час великоднього сніданку. Вважалося, що миші, які з’їдять таку чудодійну їжу, перетворяться на кажанів та мучитимуть незграбу, що її впустив. Залишки такої їжі заборонялось викидати – їх зберігали для використання у обрядах або ж закопували – аби родила нива і не було бур’янів.

Із церкви наші предки верталися ледь не бігом – за народним повір’ям, якщо прийдеш з церкви раніше сусіда, то буде тобі щастити, будеш довго жити. За стіл сідали усією родиною, аби і наступного року триматися купи. Найстарший член родини ділить на всіх присутніх свячені яйце та паску, тільки після цього можна було приступати до трапези.

А ще наші пращури вірили – як проведеш Великдень, так і весь рік. Нап’єшся – будеш рік у напівсні, сумуватимеш – весь рік буде сумно.

Великдень. Традиції

Після святкового сніданку влаштовувалися гучні гуляння (гаївки), що не стихали аж три дні. Ігри, хороводи, гойдалки – Велике свято відзначали із розмахом. До речі, гойдання мало і ритуальний сенс – вважалося, що гойдання, як і будь-яка інша дія, що зображує підйом, допомагає родючим силам – врожаю, потомству. Саме тому найбільше згадувань гойдалок припадає на весну – час росту хлібів і формування шлюбних союзів.

У православній традиції під час Великодніх свят важливу роль відіграють і церкви. У Страсний тиждень передбачається часте відвідування служб, а Великодня субота останній строк для сповіді. Вважається, що без цього не досягти повноти свята, адже не правильно сідати до великоднього столу із неочищеними вустами і серцем. А ще, кожен охочий міг вдарити у дзвін, а постоявши під церковним дзвоном – не хворіти увесь рік.

А знаєте який цікавий звичай гаївок дійшов до нас із давнини? У дні після Великодня хлопці та дівчата влаштовували Обливаний понеділок – обливали один одного водою. Вода спрадавна вважається символом очищення і оновлення, так само як дощ – символ родючості. Весела забава для молоді була водночас частиною ритуалу залицяння – хлопці в першу чергу обливали тих дівчат, які їм подобались, та із ким хотіли вступити у шлюб. Ця традиція і досі існує у деяких регіонах України.

Що не можна робити

1. Не можна бути жадібними 

Ще з самої давнини на Великдень прийнято було ділитися їжею з бідняками та нужденними. Саме тому на Великдень заборонено бути жадібними та скупими. Це стосується не тільки грошей або їжі - даруєте свою посмішку всім, хто вас оточує, даруєте прощення всім, хто його у вас просить.

2. Не можна лаятися, сумувати та вдаватися до смутку

Всі сім днів потрібно бути максимально добрими, щоб не затьмарювати іншим світле свято. 

3. Не можна напиватися та вдаватися до надмірностей

Все повинно бути в міру – їжа, алкоголь. Священики кажуть, що краще в цей період з алкоголю пити тільки вино, залишивши горілку для інших періодів.

4. Не можна працювати в збиток свята

Якщо у вас робочий час за розкладом, то тут нічого страшного немає. Але без великої потреби, краще присвятити цей час спілкуванню з друзями та близькими. Церква не забороняє в цей день працювати, але священнослужителі рекомендують відкласти домашні справи на інший день.

5. Не можна проводити прибирання

Але теж є нюанси: не варто прибиратися в повному сенсі цього слова, присвячуючи півдня миттю підлог та витиранню пилу. Звичайно, це не стосується дрібних побутових питань. Хоча, якщо це не заважає вам перебувати в святковому настрої, то все в порядку. У будь-якому випадку, це, скоріше, не заборона, моральний рада.

6. Не можна їздити на кладовище

Церква забороняє на цьому тижні проводити панахиди та сумувати про померлих. Так як скорбота суперечить духу свята - радості з нагоди Воскресіння з мертвих Христа.

До великоднього кошика не можна класти ножі, алкогольні напої, овочі та фрукти, матеріальні цінності, страви з крові тварин.

Та як би ви не святкували Великдень, бажаємо вам справжнього духу свята, тісного родинного кола, усміхненого, святкового настрою та потужної весняної енергії – енергії життя. Тож смачної вам паски! Нехай цей день буде світлим, тихим та мирним для вас і вашої родини!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.