Бережани мають своє метро і запасне вікно в Європу

Ірина ПРОКОПЕНКО

Бережани, Тернопільськаа область. Фото Олега Кулай-Кулайчука

Бережанське метро – одне з найдавніших у Європі: про нього тут мріють ще з 1893 року. Широко відомий за межами державних кордонів і Бережанський металургійний комбінат - провідне підприємство галузі. Саме в Бережанах Петро I облаштував запасне вікно в Європу. А обласному центру відтак залишається називатися хіба що «Тернопіль, поблизу Бережан».

Таким побачив райцентр на Тернопільщині київський художник Олег Кулай-Кулайчук. Кілька десятків яскравих фото та не менш яскравих підписів до них з’явились у його профілі на Facebook наприкінці травня після гостювання у нашому невеличкому містечку. Саме тоді тут вчетверте відбувалась мистецька акція «Європейська ніч у музеї».

- У 1982-83 я майже рік працював у Тернополі, об'їздив майже всю область, зверху вниз і зліва направо, - розповідає художник. - Але мало що пам'ятаю, хіба що там, де спинявся на де-який час - Кременець, Почаїв, Теребовлянську фортецю пам'ятаю, Микулинці... Так шо можна вважати, що Бережани побачив вперше, хоча й був готовий до побаченого.

Попри всі принади невеличких міст, столиці пан Кулай-Кулайчук зраджувати не збирається.

- Розум мені, звичайно, підказує, що жити й працювати краще в невеликому місті максимум розміром з Каунас, - продовжує він. Але я в шостому поколінні - киянин, і цим усе сказане. Комфортніше ніж у себе в майстерні, а це центр міста (Хрещатик - за 50 метрів), я ніде себе не почуваю. Знову ж - в чім перевага життя в мегаполісі? В тім, шо 90 відсотків того мегаполісу ти майже ніколи не бачиш.

Загалом же у творчості пан Олег тримається думки, що перейматися тим, чи подобаєшся ти комусь, чи ні, - смішно.

- Колись, звичайно, переймався, - визнає. - А зараз - пізно вже…

Пропонуємо читачам найцікавіші, на нашу думку, фото Бережан та Тернополя, зроблені київським художником.