Спочивайте з Богом, Тренере і Вчителю! На Тернопільщині у ДТП загинув відомий тренер Роман Мерещак

• 26 жовтня його поховали у рідному Золочеві. Травми, отримані під колесами, виявились несумісними із життям.  
• «Такі люди, як Григорович, — дуже потрібні! Вони не роблять космічних відкриттів, не ведуть батальойни в бій і не кричать з високих трибун. Але саме вони на містечковому рівні кують майбутні долі дуже багатьох маленьких людей», поділився один з вихованців, наш колега-журналіст.

• Він був добрим моїм знайомим, Тренером і Вчителем — так, все саме з великої літери, — до журналістки написав наш колега Андрій Янович, який зараз проживає на іншому кінці континенту. — Не вкладається в голові, як таке могло статися… Його більше немає. Я радий, що встиг йому сказати все, що хотів. Висловити мою подяку і шану за все, що він зробив для нас, тодішніх пацанів. Бо сьогодні було б вже запізно. Спочивай в мирі, Тренере!

Летально завершилася автопригода неподалік Зборова 23 жовтня для Президента тенісного клубу «Олімп» Романа Мерещака.  

• На трасі Тернопіль-Львів-Рава-Руська водій автомобіля Mazda 23 жовтня близько 19:05 збив велосипедиста, 1958 року народження, жителя Львівської області, — повідомили у відділі комунікації головного управління Нацполіції в Тернопільській області. — Травми чоловіка виявилися несумісними із життям. Він помер ще до приїзду лікарів. 

Понад 30 років розвивав великий теніс

Донька Романа Мерещака Ірина на його сторінці залишила повідомлення для вихованців, друзів і знайомих.

• Мій тато Роман Мерещак трагічно загинув ввечері 23 жовтня, — написала Iryna Miraz Mereshchak. — Похорон у вівторок, 26 жовтня, о 13:00 у Золочеві.

Роман Мерещак понад тридцять років розвивав великий теніс на Золочівщині. Виховав цілу плеяду тенісистів, роками добивався спорудження сучасного тенісного корту, але чиновники його “не чули”. Не судилося … Не стало доброго чоловіка, тата, дідуся, тренера, прекрасної людини…. Маємо надію, що його справу буде продовжено, йдеться на сайті https://zolochiv.net.

«Не вистачає слів, щоб передати смуток, який чорним крилом торкнувся сім’ї, залишивши сльози та смуток. Облилося серце кров’ю кожного – свого й чужого, кого не обминула лиха звістка, — щирі слова співчуття висловлюють учні та всі, хто знав Романа Мерещака. — Спільнота тенісистів, ГО “Золочів.нет”, ГО “Шанувальників боксу Золочівщини” висловлюють найщиріші свої співчуття з приводу непоправної втрати рідним та близьким. Золочівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3 висловлює щирі співчуття вчителю математики Мерещак Ганні Іванівні з приводу трагічної смерті її чоловіка Романа Григоровича Мерещака. Роман Григорович назавжди залишиться в нашій пам’яті енергійним, добрим та щирим».

• Він точно однин з тих, чий вплив на моє та і на купу інших дітисьок важко переоцінити, — поділився Андрій Янович. — Все почалося з того, що якось в шостому класі до мене подзвонив мій друг Павло Мудрик і сказав: йдем грати теніс. Роман Григорович в той час звільнився, чи то його скоротили з картонажної фабрики, і вирішив здійснити нечувану затію: відкрити в райцентрі тенісний клуб.

То був кінець 90-их і більшість людей в той час займалася виживанням, а про виховання дітей мало хто думав, згадує Андрій Янович.

Такі люди, як Григорович, — дуже потрібні!

—  Ну, а йому хотілося. Ми почали в маленькому залі школи№ 3, де підлога була з кривих дощок. Деревяні ракетки, лисі мячі, — пригадує Андрій Янович. — Але що нам, малим, треба більше? І то було класно! А ще було класно, що теніс — то було місце, де кожен був собою. Де не було крутих пацанів і другого ешалону. Це була завжди атмосфера - в якій хотілося бути.

Роман Григорович завжди залишався таким собі типажем інтелігента з райцентру. Добрий вчитель. Містечковий філософ, пригадують вихованці. Який добряче запалювався на тенісному корті.

• Такі люди, як Григорович, — дуже потрібні! І це все я йому писав ще за життя, — поділився Андрій Янович. — Вони не роблять космічних відкриттів, не ведуть батальойни в бій і не кричать з високих трибун. Але саме вони на містечковому рівні кують майбутні долі дуже багатьох маленьких людей.

«Теніс завдяки Тренеру став для мене тим чарівним пійлом, яке витягувало мене з рутини, принесло дружбу з крутими людьми і супроводжує мене вже в третій країні за останні 5 років! — написав Andrew Oleksiy. — Теніс фактично відчинив мені двері до теперішньої компанії на іншому континенті — і це без перебільшень! Тому, Романе Григоровичу, напевне, не вдасться мені віддячити Вам сповна за такий інструмент. Хоча обіцяю старатися і нести цей крутий вид спорту за собою, де б мене не швирнуло».

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття родині Романа Мерещака, його вихованцям, друзям, колегам та землякам. Царство небесне вам, Тренере…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.