Ірина БЕЛЯКОВА - Всі Статті (4037)

Він був доброю людиною і патріотом – не був байдужим до того, що ворог ступив на його рідну землю. І в перші дні мобілізації став на захист України. Донедавна с. Града було одним з небагатьох, де не було жодного загиблого в російсько-українській війні. Тепер на цвинтарі у с. Града, вперше від 2014 року, ховають Героя війни.

Власної сім’ї Андрій створити не встиг. Це діти мають ховати батьків, а не навпаки, горюють односельці. Натомість старенькі батьки проводжатимуть свого Андрійка в останню путь. На сільському цвинтарі у Борсуках під жовто-синіми стягами спочиватимуть два Героя із цього села. Мама Олега Андрощука була класною керівничкою і в Андрія…

Добрий, світлий і щирий. Допомогти комусь – він перший. А в знанні історії йому не було рівних — це була ходяча енциклопедія, пригадує сестра. Куди не подивишся – всюди його рука прикладена. Насадив винограду. Все сміявся, що буде тепер тут у нас свій Шампань… Мав п’ятьох похресників і понад усе любив свого племінника Віталія. А вони всі тепер оплакують рідну людину…

Щойно заговорили про війну, прийшов у селищну раду. «Дайте знати, коли все почнеться. Я готовий йти воювати…» Рідний брат Петро став за захист України в один день із Ярославом. А найстарший із братів Михайло – ліквідатор аварії на ЧАЕС. Усі брати патріоти України не на словах, а на ділі, кажуть у Коропці.  

Він відсвяткував свій день народження за день до повномасштабного вторгнення. І вже невдовзі став на захист рідної землі і нас із вами. Раніше працював водієм у колгоспі, а останнім часом — кермувальником у Золочівському коледжі. Спокійний, розсудливий, щирий і робітний. Такиим його пам’ятатимуть односельці.

Якою не була б ситуація, ти завжди був на позитиві… Веселий, ввічливий, привітний, смішний і душа компанії. Господар, вихований син, люблячий чоловік, хороший батько, приклад для усіх. Людина з великої букви, мужній та відважний. Ти назавжди таким для нас і залишишся...

Чоловік після поранень та лікування у госпіталях приїхав додому. Казав односельцям, що зараз на реабілітації. Зранку його тіло виявив на закинутій фермі місцевий мешканець і повідомив про це старосту. Чоловіка не було серед живих вже щонайменше кілька годин…

Після теракту в Оленівці мати побачила сина у списках поранених. Не вірила, доки не впізнала Арсена на відео з лікарні. 28-річний майор полку «Азов» сильно схуднув, змарнів і мав понад десяток осколкових поранень шиї й голови. Він був в Оленівці… Молодший із синів — Микола —  теж азовець. Ще навесні він потрапив до списків зниклих безвісти. «Він живий, я це відчуваю. І дочекаюсь обов’язково!», — запевняє мама.

Батько Романа – Дмитро, — теж воює на сході України… А Ромчик завжди був таким позитивним,так любив життя, Оксану, синів… Велика втрата, співчуття батькам, дружині, синам і нам всім, хто тебе знав...  Василь — із Маріуполя. У Чорткові зараз проживає його рідна сестра із дітьми, які утекли від війни, а мама й досі під окупацією. Поховають Василя у Чорткові на Алеї Героїв.  

Тарас загинув в боях за Київщину ще в березні. Досі був у списках зниклих безвісти. Тепер юний Герой повертається додому назавжди… Сміливий і талановитий військовий, який у 2021 році перебував у гарячій точці під Луганськом, неймовірний друг, перспективний і життєрадісний хлопець, в якого усе життя БУЛО попереду, — друзі не можуть оговтатись від звістки, що Тараса вже немає…

keyboard_arrow_up