«Виїхати неможливо, машина просто застрягла»: тернополянка показала нерозчищену дорогу в парку Нацвідродження
Тернополяни скаржаться на нерозчищену дорогу до парковки в парку «Національного відродження». З їхніх слів, через груду снігу автомобіль застряг і не міг рушити з місця. Журналісти «20 хвилин» звернулися до керівництва парку та запитали, як часто там розчищають дороги.
Тернополянка надіслала до редакції відео, на якому видно, що дорога нерозчищена: багато снігу та лише вкатані сліди від автівок.
– Ось це парк «Національного відродження». Виїхати неможливо, машина просто застрягла, – прокоментувала на відео дівчина.
Натомість комунальники запевняють журналістів, що все прибирають. Тротуари та алеї у всіх парках Тернополя розчищають і посипають протиожеледними засобами систематично, прокоментував для «20 хвилин» директор комунального підприємства «Об’єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» Микола Ткач.
– Щодня наші робітники працюють на території парків, і «Національного відродження» – не виняток. Парковки на території цього парку немає, а найближча розташована з вулиці Павла Чубинського, біля «Співочого поля». Дорогу до цієї парковки ми не обслуговуємо, як і саму парковку, адже вона не перебуває в межах нашого парку. Також на території парку є заклади харчування. До них доїжджають і сміттєвоз, і служби доставки. Скарги від підприємців чи водіїв щодо нерозчищених доріг не надходили, – каже Микола Ткач.
Нагадаємо, раніше містяни скаржилися на нерозчищені вулиці та тротуари біля багатоповерхівок, а також на постійну ожеледицю. Натомість у міськраді повідомили, що на протиожеледні засоби витратили понад 4 000 000 гривень.
Важливо! Про нерозчищені та критичні ділянки повідомляйте на гарячу лінію міської ради: 1580, +380674472919, 0800303522 або надсилайте фото у Viber муніципальної поліції за номером 067 447 32 78.
Читайте також:
Сніговий колапс у Тернополі: місто знову засипає снігом — яка ситуація на дорогах
Штормове попередження оголосили на Тернопільщині через ожеледицю
Не видно берега. Тернопільський став накрив густий туман
Подякуй журналістці гривнею
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
1 дн.
·
Електроенергія для військових потреб перестала бути ресурсом виживання і стала джерелом надприбутків. Війна стала прикриттям для відмивання мільйонів
Війна суттєво звузила можливості суспільного контролю за оборонними
закупівлями, оскільки значна частина процесів була виведена з публічного поля під приводом безпеки та оперативної необхідності. Саме в цій зоні зниженої прозорості електроенергія для військової інфраструктури перестала бути звичайною послугою і перетворилася на прогнозований фінансовий інструмент. На відміну від озброєння чи матеріально-технічних ресурсів, електроенергія не залишає фізичних слідів і не потребує складної логістики. Усі ключові рішення зосереджені в цифрах договорів і додаткових угод. Ці цифри формуються не під ринок, а під заздалегідь визначений результат. Саме тому така схема майже не привертає уваги, але приносить стабільний дохід.
Функціонування цієї моделі неможливе без участі посадовців, які перебувають на перетині оборонних і енергетичних рішень. Денис Шмигаль — колишній Міністр оборони та чинний Міністр енергетики — має безпосередній вплив на формування політики у сфері енергозабезпечення та бюджетного фінансування. Володимир Карпенко — командувач Сил логістики Збройних сил України — контролює тилову інфраструктуру, через яку проходять договори, обсяги постачання та платежі. Саме логістичний блок визначає практичну реалізацію рішень і розподіл ресурсів. Максим Головня — директор квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир — підписує договори та забезпечує їх фактичне виконання. У сукупності ці ролі формують замкнений управлінський контур, у якому рішення не є випадковими.
Результатом роботи цього контуру стала закупівля електричної енергії для КЕВ м. Житомир. Переможцем торгів стало ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», яке виявилося єдиним учасником процедури. Очікувана вартість закупівлі склала майже 283 мільйони гривень, що автоматично відносить її до найбільших у своєму сегменті. Відсутність конкуренції не була наслідком браку постачальників на ринку. Ринок електроенергії в Україні є насиченим і конкурентним. Проблема полягала у штучно створених бар’єрах для участі.
Тендерні вимоги були сформульовані таким чином, щоб відповідати параметрам одного конкретного суб’єкта господарювання. Фінансові критерії встановлювали поріг, який автоматично відсікав більшість потенційних учасників. Додаткові вимоги до досвіду та звітності створювали формальні підстави для відхилення небажаних пропозицій. При цьому жодне з обмежень не було об’єктивно необхідним для якісного постачання електроенергії. Процедура зберігала вигляд відкритої конкуренції. Фактично ж результат був визначений ще до оголошення торгів.
Ключовим елементом цієї закупівлі стали умови договору, а не сама процедура. Угода передбачає фіксовану торгівельну надбавку на рівні близько 23 копійок за кожну кВт/год без ПДВ. Ця надбавка не залежить від коливань цін на ринку «на добу наперед». Вона не переглядається у бік зменшення навіть за сприятливих ринкових умов. Усі ризики перекладені на бюджетного замовника. Постачальник натомість отримує гарантований фінансовий результат.
https://www.facebook.com/share/p/1BwF7Duejr/
Фінансово-господарський профіль ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» лише підсилює питання до цієї закупівлі. Компанія з відносно невеликим штатом працівників оперує контрактами на сотні мільйонів гривень. Динаміка зростання доходів не корелює з розширенням виробничих чи операційних можливостей. Така модель характерна для компаній-посередників, які виконують функцію фінансового хабу. Основна цінність у цій схемі полягає не в постачанні енергії, а в доступі до бюджетних потоків. Саме цей доступ і є ключовим активом.
✅ Нами подано скаргу до контролюючих і правоохоронних органів із чіткими вимогами, а саме: провести комплексну перевірку використання бюджетних коштів квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир у межах договорів, укладених із ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», з оцінкою обґрунтованості вартості електроенергії, відповідності заявлених цін реальним ринковим показникам та фактичному обсягу наданих послуг, здійснити перевірку всіх тендерних процедур за участі цієї компанії на предмет дотримання Закону України «Про публічні закупівлі», виявлення ознак узгоджених дій, штучного обмеження конкуренції та завищення маржі.
Коли оборонні закупівлі перетворюються на зручний фінансовий механізм, держава втрачає не лише гроші, а й контроль над власними рішеннями, адже конкуренція зникає ще на рівні умов, ціна перестає бути предметом боротьби, договори починають гарантувати прибуток незалежно від ринку, а відповідальність розчиняється між кабінетами; у такій системі тил більше не працює на фронт, він починає працювати сам на себе, і поки одні ризикують життям, інші навчаються заробляти в тиші, де формально все виглядає правильно, але насправді саме так і зникає довіра — повільно, без гучних скандалів, зате системно і безкарно.
Офіс Генерального прокурора Державне бюро розслідувань Національна поліція України Служба безпеки України НАБУ