Я волів би там лишитись замість тих дітей: суд вирішує долю водія автобуса, що перекинувся і загинули люди

• Міру запобіжного заходу обрали у Тернопільському міськрайонному суді водієві, що був за кермом автобуса і скоїв ДТП, в якому загинули троє студентів ЗУНУ.
• У цей же день і навіть приблизно в той самий час у Підволочиську та на Франківщині поховали двох студентів, які загинули в ДТП.  
• У суді перебувала журналістка «20 хвилин». 

— Як батьки і рідні цих дітей колись знайдуть сили мене простити... — голос Андрія О., водія автобуса, що  перекинувся на трасі неподалік Тернополя кілька днів тому, тремтить. Очі повні сліз, — я сам батько 4 дітей. Прошу Бога, аби дав їм сили це горе пережити. Я волів би там лишитись замість тих дітей...

У залі судового засідання того дня обирали міру запобіжного заходу водієві. Прокурор просила тримання під вартою. Адвокат чоловіка наполягав, що впливати на свідків чи тікати з країни його підзахисний наміру не має. 

Андрій Петрович О. — і водій, і підприємець. Народився 29 листопада 1968 року у Тернополі. У нього є дружина, 4 повнолітніх дітей та старенька мама, яка хворіє. Проживає у Тернополі, на «Східному». Автобус, на якому група поверталась в той фатальний вечір, теж належить йому за правом власності. Понад 30 років водійського стажу, 25 років за кермом автобуса. Донедавна жодного ДТП, жодного «криміналу» чи порушення правил. А ще —  стоси грамот за бездоганну роботу та подяк — саме він надавав автобус та евакуював в час війни понад 2 тисячі осіб із Бахмута, Харкова, Запоріжжя, Києва, Херсонщини…  

— Ви вибачте, я в шоці, я не дуже можу говорити, — журналістка підійшла до скляної «клітки», де перебував чоловік, у перерві судового засідання. Голос чоловіка тремтів, слова ледь-ледь було чути, — я не знаю, як то сталось. Я не знаю, як я живу і як далі житиму з цим. Я не знаю, як просити Господа, аби поміг рідним пережити ту біль втрати. Це їхні діти загинули… Я сам батько чотирьох дітей. Краще б я сам там лишився на тій дорозі. Краще… Тільки б ті діти жили…  

Чоловік раз за разом просив пробачення. Не голосно, майже шепотів. І на нього теж було боляче дивитись. Просив пробачення у рідних загиблих дітей. Просив у Бога. Просив...  

Врешті суд вирішив залишити під вартою на 60 діб з правом внесення застави у розмірі 402 тис. грн. 

Нагадаємо, аварія трапилась 19 лютого близько 22:30 на автодорозі «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль» при в’їзді в село Стара Брикуля, Микулинецької територіальної громади. Там перекинувся автобус, який здійснював нерегулярні перевезення «Буковель-Тернопіль». За попередньою інформацією, водій автобуса на слизькій дорозі не впорався з керуванням, з'їхав у кювет і там перекинувся. Про це повідомив речник головного управління Нацполіції в області Сергій Крета. 

За словами начальника ГУНП в Тернопільській області Олександра Богомола, на момент ДТП в транспортному засобі перебували 34 пасажири. Хоча рятувальники давали інформацію про 39 (!). Троє з них загинули. Чотирьох з забоями, переломами та іншими тілесними ушкодженнями госпіталізували до лікарні. Одна людина у важкому стані.  

Даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до частини 3 статті 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель кількох осіб) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

За нашою інформацією, автобусом повертались додому до Тернополя люди, які працюють в ІТ-компанії.

Одного з трьох студентів — майбутнього юриста Олега Рачука 21 лютого вже провели в останню путь. Олег був першокурсником магістратури юридичного. Він не був працівником компанії, але поїхав у подорож зі своєю дівчиною, яка була працівницею.

Олега Максиміва в останню путь провели 22 лютого у Підволочиську. Він навчався на 4 курсі факультету комп’ютерних інформаційних технологій, але вже був крутим ІТ-шником, об’їздив пів світу і друзі кажуть, що без перебільшення  йому все вдавалося одразу добре.

Мар’ян Мисак  навчався на 1 курсі магістратури у ЗУНУ. У вересні йому виповнилось 23, і він родом з Калуського району Івано-Франківської області, де з ним прощалися 22 лютого. Його життєвим кредом було: «Все, що ти бачиш у світі, є результатом з твоїх власних поглядів».

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.