«Принцеса+принцеса»: скандальний дитячий комікс про ЛГБТ. А що ви про це думаєте?

• Казкою про принцес нині навряд когось здивуєш, однак київському видавництву «Рідна мова» таки вдалося це зробити. Там надрукували дитячий комікс «Принцеса+принцеса», що відразу викликав шквал негативу і критики в Україні, та й Тернополі також.

• Книжка письменниці Кейті О’Нілл розповідає про пригоди двох дівчат-принцес, які закінчуються їхнім весіллям. Комікс, за словами деяких батьків, присвячений темі одностатевого кохання і підриває інститут сім’ї в Україні. Та чи це насправді так?

• Чи є скандальне дитяче видання у Файному? Що думають батьки маленьких тернополян про книгу ? Чи шкодить дітям читання такої літератури, у якій є натяки на гомосексуальні стосунки, коли починати розмову із малюками на «ці» теми? 

Анотація до книжки виглядає ось так: «Коли звитяжна принцеса Аміра порятувала добросердну принцесу Сейді з вежі, жодна з них не чекала, що здобуде при цьому справжню подругу. У ході мандрів королівством і незліченних пригод вони розуміють, що допомагають одна одній стати кращими. Якщо вони об’єднають зусилля і знання, то завдяки своїм доброті та відвазі здолають найзапеклішого ворога: заздру чарівницю, яка точить зуб на Сейді».

Здавалось би, банальна дитяча казка. Та чим книга Кейті О’Нілл так не вгодила?

Історія із «Принцеса+принцеса» розпочалася у 2019 році, коли  Міністерство культури та Державна установа «Український інститут книги» закупили 1240 примірників видання у «Рідної мови». Перший наклад коміксу маловідомої авторки Кейті О’Нілл швидко розлетівся по книгозбірнях України.

Упродовж уже чотирьох років існування книги у вітчизняних бібліотеках та магазинах, хвиля обурення і протестів щодо її заборони торкнулася Чернігова, Одеси, Луцька та інших міст. Один із найбільших скандалів вибухнув у серпні 2021 року на Івано-Франківщині, де облдержадміністрація пообіцяла ліквідувати 46 примірників коміксу з усіх місцевих бібліотек після звернень представників християнських спільнот.  

Обурені батьки, члени громадських організацій та різних конфесій в один голос твердили – «Принцеса+принцеса» підриває інститут сім’ї в Україні, бо концепція одностатевих стосунків суперечить Сімейному законодавству та Конституції. Тому недопустимо, аби ця книжка потрапляла до рук дітей.

Однак є і чимало прихильників коміксу, які щиро захоплюються підходом молодої письменниці до розкриття наболілих сучасних проблем, у тому числі й теми ЛГБТ. Ці люди вважають, що у «Принцеса+принцеса» немає бодай найменшого натяку на якісь «збочення» чи пропаганду гомосексуальних стосунків. На їхню думку, комікс розповідає про те, як досягнути своєї цілі, свого «довго і щасливо», натхненно працюючи і зустрівши на шляху вірних друзів, а то й кохання. 

Для того, аби дізнатися, яке ставлення у Тернополі до скандальної книги, ми заздалегідь провели опитування у групі «Тернопільські мамусі». У ньому взяли участь 247 людей. Ось які результати ми отримали:

Більшість (173 особи) проголосували за те, що вони категорично проти такої дитячої літератури. Значно менша частина людей (38 голосів) «за» подібні книги, бо вони розкривають сучасні наболілі проблеми, про які треба говорити з дітьми. Дехто з тернополян (36 голосів) проголосували за варіант «Такі книги мають право на існування, але лише якщо у них не пропагують гомосексуалізм». 

У коментарях до опитування небайдужі мами пишуть:

Для Тернополя комікс про принцес – рідкість…

У Тернополі натрапити на книгу «Принцеса+принцеса» важко. Один чи два примірники є у наявності в Тернопільській обласній бібліотеці для дітей, що на вулиці Коперника, 17. На момент відвідин книгозбірні, комікси були відсутні, їх якраз читали. Працівниця ТОДБ відмовляється називати своє ім’я, але говорить, що цю книгу батьки беруть часто, особливо для діток у 3-4 класі, тобто для 9-10-річного віку. Цей комікс якраз і розрахований на таку вікову категорію, згідно з описом. Жінка запевняє, що жодних скарг чи обурень у сторону ні книжки, ні бібліотеки не було. Навпаки, «Принцеса+принцеса» відвідувачам подобається, і вони схвально про неї відгукуються.

«Особисто я у коміксі нічого страшного не помітила. В принципі, як там і пише в анотації, так все і є. Ніякого прихованого змісту!» – розповідає бібліотекарка.

Натомість у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці «Принцеса+принцеса» не популярна взагалі. Працівниці книгозбірні говорять, що мають у наявності лише один екземпляр, але і той не брали жодного разу.

Пошукати резонансне дитяче видання можна у місцевих книжкових магазинах. У книгарні «Є» (вулиця Валова, 7-9) комікс «Принцеса+принцеса» був, однак весь наклад розкупили раніше. Але, радять консультанти, придбати його можна на офіційному сайті «Є» в інтернеті. У філії мережі «Дім книги» (вулиця Йосипа Сліпого, 1) кажуть, що видання «Принцеса+принцеса» у них ніколи не було. У книгарні «Ярослав Мудрий» (вулиця Руська, 19) від видавництва «Підручники і посібники» такої книги не замовляли ні разу, та й узагалі не спеціалізуються на графічних романах. Аналогічно ніколи книги Кейті О’Нілл не було у «Книжковій хаті», що на вулиці Чорновола, 18.

Як бачимо, навіть якби хотіли прикупити своїй дитині резонансну книжку «про принцес» – у Тернополі її не знайдете, хіба можна замовити онлайн.

Що думають батьки маленьких тернополян

Вже майже чотири роки у соцмережах та медіа ведуться дискусії щодо права книги Кейті О’Нілл «Принцеса+принцеса» на існування, і взагалі про допустимість дитячої літератури подібного ідейного навантаження на українському ринку. Ми дізнались, що думають мами юних читачів у Тернополі.

«Батькам пропонують взяти цю книгу…», – Наталія Драган-Іванець, 35 років, мама двох дітей

Пані Наталія розповідає, що вперше побачила комікс Кейті О’Нілл в Тернопільській обласній дитячій бібліотеці, де їй запропонували його взяти. Жінка каже – переглянувши книжку, була здивована і зрозуміла, що відбувається насаджування якихось інтересів і загалом непотрібних речей для дітей.

– Маю дванадцятирічного сина і дев’ятирічну доньку, дбаю про їхнє виховання і також турбуюся про те, що вони читають. Я традиційної орієнтації і, звісно, хотіла б, аби моя малеча була такою ж. Може, це не зовсім толерантно звучить, але вважаю, що толерувати слід, передусім, з християнськими і моральними цінностями. Комікс я прочитала сама, бо критично мислю, а дитині – не дозволила. Хоча донька чула моє обурення у бібліотеці і зрозуміла, що щось не так буває навіть із книжками, – ділиться пані Наталія.

Тернополянка переконана, що завдання кожної мами – забезпечити розвиток дитини у здорових умовах, тому малечі у віці 9-12 років ще точно зарано розповідати про одностатеві стосунки, адже психіка у них не до кінця сформована. Пані Наталія думає – не слід взагалі говорити дітям, що подібні речі можливі.

– Я думаю, що є сім’я, є хлопчик і дівчинка, і нормально спілкуватись із особами своєї статі у межах дружби. Дитина сама рано чи пізно дізнається про одностатеві відносини. А якщо і говорити із малечею про такі теми, робити це слід, коли вона пройде етап статевого дозрівання, тобто у 13-15 років. Моєму синові, наприклад, дванадцять, і він ще абсолютно далекий від розмов про статеву орієнтацію. 

«Цей мальопис кращий у всіх смислах, ніж половина дитячих видань», – Марія Овчаренко, 37 років, мама 7-річної дівчинки

Тернополянка Марія належить до прихильників коміксу нідерландської письменниці. Ми дізнались про неї, прочитавши її схвальний відгук про «Принцеса+принцеса» у Facebook, на офіційній сторінці дистриб’ютора книги – видавництва «Рідна мова». Жінка розповідає, що має всі чотири комікси Кейті О’Нілл, які видані в Україні. Марія ділиться, що це справді якісні дитячі видання з хорошим малюнком, леттерінгом і майже без одруків.

Тернополянка не розуміє хайпу стосовно коміксу «Принцеса+принцеса», бо в першу чергу він присвячений темі вільного вибору професії і життєвого шляху, а також тому, як досягнути щастя. Але, жартує Марія, схоже, що далі палітурки мало хто читає, перш ніж починати кричати про ЛГБТ.

– Принцеса+принцеса» про відповідальність за свій вибір, і саме про це йдеться у тому нещасному п’ятому розділі книги із шлюбом. Там прямим текстом написано про відповідальність. Фактично, це генерал (-ка) присягає своєму королю (королеві) на довічну службу, і саме у такому ключі діти і сприймають сюжет коміксу. Звичайно, якщо не нагодились «добрі» дорослі і не повідали 6-7-річним про особливості статевих стосунків лесбійських пар, – відгукується про книгу Марія.

Жінка каже, що комікс Кейті О’Нілл – один із багатьох книг на полиці її доньки, і сумнівається, що він хоч якось впливає на її самоідентифікацію чи поведінку. Пані Марія запевняє, що якщо під час якихось дитячих розваг її доньку змушують грати за принца (адже деяким подругам хочеться більше «принцесності» в житті), то вона відмовляється і залишає гру, бо їй ця роль не комфортна і це її власний вибір. До одностатевих стосунків тернополянка ставиться нейтрально, вважає, що кожен має право жити так, як хоче.

Діти не розрізняють, що добре, а що погано

Чимало батьків, які виступають за заборону і вилучення книжки «Принцеса+принцеса» із книгозбірень та магазинів, аргументують свою позицію тим, що комікс, мовляв, впливає на психіку та сексуальну орієнтацію дитини, нав’язує їй якусь певну модель поведінки, у неправильному руслі описує персонажів казок.

У видавництві «Рідна мова» про витвір Кейті О’Нілл говорять так: «Комікс дуже обережно торкається тем романтичних стосунків і терпимості різних моделей гендерної поведінки. Жодних відвертих сцен там немає й бути не може».

Чи можуть подібні книги зашкодити дитині? Як їх варто читати – малюкам самостійно чи разом із батьками? Як привчити свою дитину адекватно ставитися до людей нетрадиційної орієнтації? Про це ми запитали Галину Гончаровську, кандидата психологічних наук, викладачку кафедри психології розвитку і консультування ТНПУ імені В. Гнатюка, психологиню-консультантку Тернопільського обласного центру соціальних служб із десятирічним стажем у сфері психології.

– Науковці та практики у галузі психології вважають, що статева орієнтація формується в кілька етапів:  

1) формування статевої самосвідомості, статева ідентифікація, тобто усвідомлення належності дитини до певної статі. 

Упродовж перших шести років дітки дізнаються про своє тіло, у них вже у ранньому віці з'являються сексуальні відчуття. У 2-3 роки малеча дізнається про фізичні відмінності між чоловіками та жінками. У цей період вони починають пізнавати своє тіло і також можуть намагатися досліджувати тіла своїх друзів (гра в лікаря). Спілкуючись з іншими, дитина отримує перші уявлення про свою статеву приналежність, а у процесі гри починає засвоювати статеву роль.

2) формування стереотипу статеворольової поведінки – публічного вираження статевої ідентичності, тобто того, як інші люди бачитимуть належність дитини до певної статі. 

Цей етап триває упродовж підліткового віку. Навички і стиль статеворольової поведінки формуються в іграх та у побуті. Хлопчик засвоює чоловічий тип поведінки, а дівчинка – жіночий. Це засвоєння відбувається через виховання в сім’ї, розподіл ролей матері та батька.

3) формування сексуального потягу, вибір об'єкта потягу, реалізація цього потягу. 

У формуванні сексуального потягу беруть участь як гормональний фон (ступінь статевої зрілості), гени, інстинкти, так і відповідний рівень психічної та соціальної зрілості (особливо моральної), сексуальне виховання, що дитині забезпечили батьки.

Найкращий спосіб розвіяти міфи та фантазії навколо гендеру й орієнтації – це звичайне спілкування з дитиною. Спостереження психологів вказують на те, що діти починають використовувати слово «гей» чи «лесбійка» як лайку, тому що вони почули, як це роблять інші. Можна запитати дитину: «Як ти думаєш, що означає це слово?». Вірогідно, ви почуєте, що дитина думає, ніби так можна називати когось, хто не вписується в колектив, або відрізняється своєю поведінкою від інших.

Таку інформацію дитина отримує із середовища, у якому перебуває, тобто найчастіше від своїх батьків і однолітків, які теж у свій час дізналися схожі речі від «значущих» дорослих. Діти не розрізняють, що добре, а що погано, поки їх цьому не навчать. Це звичайна ланцюгова реакція.

Наведу вам приклад. Нідерланди та Німеччина – країни, у яких сексуальна освіта розпочинається з дошкільних закладів. Можливо, це і є той сприятливий період, коли дитина, враховуючи її вікові особливості: допитливість, дитячу безпосередність, наївність, чутливість, адекватно сприйме інформацію про «інакшість» кожної особи, засвоїть правила толерантної поведінки та закладе основи поваги до вибору інших.

Щодо формату подачі інформації про будь які стосунки (не тільки гомосексуальні) – це ігрова форма, оскільки так найзручніше і найлегше знайти контакт із дітьми. Діти дошкільного (від 3 до 6 років) та молодшого шкільного віку (від 6 до 9 р.) пізнають світ через гру, тому дієвим способом показати, які різні бувають сім'ї, може бути сценка або казка з персонажами, яких втілюють іграшки дитини. 

Перегляд фільмів, коміксів, книг (не тільки із відображенням гомосексуальних стосунків, але і звичне читання української народної казки) має супроводжуватися поясненням їх змісту дорослим, обговоренням та аналізом того, як зрозуміла дитина прочитане і побачене. Не варто дорослим боятися (чи соромитися) ставити запитання дитині, спонукати до висловлення її власної думки. І не забувайте про формування толерантного ставлення та поваги до інших! Це і буде основним заходом до уникнення в майбутньому булінгу щодо осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.

Зараз з'являється багато літератури, яка допоможе розповісти дітям про гомосексуальні сім’ї тоном толерантності. Із книг можу порекомендувати видання «Мая та її мами» Лариси Денисенко, «Принцеса + принцеса: довго й щасливо» Кейті О'Нілл, «Історію Харві Мілка» Карі Кракова, «Король і король» Лінди де Хаан та Стерна Нейланда.

Через те, що батьки часто не знають, коли і як розповісти дітям про інтимну близькість, вони дізнаються про неї із джерел, які подають ці теми у некоректній, незрозумілій для їх сприйняття формі. Тоді і виникають проблеми. У спілкуванні з дітьми батькам варто донести, що приниження кого-небудь – не найкращий спосіб підвищити й захистити свій статус, а бути в меншості – не означає бути гіршим. Подаючи дитині приклад толерантності, ви даєте їй зрозуміти, що відчувати себе цінною, доброю й достатньою можна без пригноблення тих, хто більш вразливий. Це стосується не тільки сексуальної орієнтації дитини, але й її поглядів.

 

Яка ваша думка щодо коміксу Кейті О'Нілл «Принцеса + принцеса»? Поділіться у коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.