Чим загрожує вода із крана

Лише половину потрібних аналізів води із Верхньо-Івачівського водозабору проводить водоканал, дізналася «RIA плюс». І це, незважаючи на потрапляння стоків із солями важких металів та іншими токсинами від Малашівецького звалища до водоносних шарів.

Стоки, або ж фільтрати – рідина, що утворюється на сміттєвому полігоні при захороненні твердих побутових відходів. Про їх просочування свідчать дані звіту науково-дослідної роботи, проведеної ще у 2009 році київським Інститутом гігієни та медичної екології ім. Марзеєва. У звіті також вказано, що з часом цей вплив стає все суттєвішим. Дослідження провели на основі даних, зібраних проектним інститутом ПрАТ «Тернопільводпроект» у 1997-2009 роках.

Більше того, найближчим часом тарифи на водопостачання і водовідведення зростуть для мешканців багатоповерхівок до 11,48 грн (вода – 4,79 грн та каналізація – 6,69 грн) замість 8,98 грн., а приватного сектору – 10,64 грн (4,44 грн та 6,2 грн) замість 8,26 грн. Влада уже повідомляє про це, а міський голова – про інвесторів, які нібито готові переробляти відходи, але недоговорює про якість води.

Ще 100 років заражатиме

• Малашівецьке звалище – велика екокатаcтрофа, що нависла над Тернополем, – розповідає завідуючий лабораторією гігієни ґрунтів та відходів, Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзеєва Валерій Станкевич. – Оскільки зібрані дані за період з 1997 по 2008 роки засвідчують, що фільтрат зі сміттєзвалища проникає у водоносні шари, і як він себе завтра проявить, сказати важко.

За словами фахівця, структура порід Зборівського району така, що існують гідравлічні умови для переливу води між земними пластами і потрапляння фільтрату зі звалища – з алювіального та неогенового пласту – у верхньокрейдовий, який використовують на питні потреби Тернополя.

До прикладу, навколо Малашівецького звалища «Тернопільводпроект» у 1997 році розмістив 11 спостережних свердловин для постійного моніторингу підземних вод на предмет зараження фільтратом зі звалища. За даними того ж звіту, у воді з неогенових та девонських відкладів з наглядових свердловин в районі звалища є аномально високий вміст ряду хімічних елементів. У воду надходить значна кількість продуктів розкладання органічних речовин.

Аналізи води в місці розташування Верхньо-Івачівського водозабору також свідчать про те, що у пробах води з питного водозабору, відібраних на той час, виражена тенденція зростання концентрації у воді важких металів та інших речовин.

• Якщо сьогодні припинити вивіз сміття, та просто пересипати його відсівом чи піском, Малашівське звалище ще мінімум 100 років буде заражати як підземні води, так і ґрунти, – продовжує завлабораторією.

Фахівці інституту при обстеженні звалища відібрали проби ґрунту, рослин, рідини та встановили, що в радіусі понад 2 км навколо сміттєзвалища вміст важких металів у відібраних ґрунтах перевищує санітарні норми у понад 10 разів. У звіті також зазначено, що вплив звалища на ґрунти прилеглої території, все суттєвіший.

За словами фахівця, це звалище важко довести до екологічних норм, оскільки сміття там гниє і накопичує газ майже 40 років. Тож говорити, що його без проблем можна вибирати та сортувати, дещо неправильно.

Газовидобувний завод
Нещодавно міський голова Сергій Надал заявив, що на Малашівецькому звалищі вже готовий працювати американський інвестор. Мовляв, урегулювання бюрократичних норм щодо закріплення за містом території полігону дасть юридичну можливість Тернополю споруджувати там сміттєпереробні й газові заводи. Фахівець Івано-Франківського національного техуніверситету нафти і газу Марія Орфанова не погоджується з цією думкою.

• На старому звалищі газовидобувний завод технологічно неможливо змонтувати, – каже вона. – Будівництво заводу такого типу потрібно планувати заздалегідь, на новій території. Адже для того, аби отримати максимум газу, мають бути дотримані строгі технічні норми будівництва. В іншому випадку це просто фінансово недоцільно.

Науковець каже, що наскільки їй відомо, подібних технологій в Україні ще не застосовували.

Немає коштів на моніторинг
За словами директора «Тернопільводпроекту» Леоніда Сидоренка, їхній інститут з 1997 року по 2013 рік проводив моніторинг впливу Малашівського полігону на підземні водоносні шари Івачівського водозабору.

• Наскільки мені відомо, на місці сміттєзвалища був кар'єр, – каже пан Сидоренко. – Видобуток каміння закінчився лиш тоді, коли робітники дійшли до рівня води, тобто до неогенових відкладів. В районні сміттєзвалища це приблизно 20-25 м від поверхні.

Навколо звалища вибили 11 спостережних свердловин для моніторингу за підземними водами. Наразі діючими є сім із них.

• Усі аналізи води нам робила лабораторія держекоінспекції в Тернопільській області, – каже він. – Причина, чому нам не роблять ці аналізи зараз, доволі банальна – лабораторії екоінспекції заборонили надавати платні послуги.

Проби води фахівці водпроекту брали навіть з девонських відкладів, це понад 90 метрів від поверхні. Як каже пан Сидоренко, стан забруднення водоносних шарів циклічний і залежить від опадів.

• Якщо є дощі, йде більше води і концентрат речовин, які, можливо, потрапляють зі звалища у воду менший. Якщо засуха, то їх більше, оскільки води менше.

Директор інституту також каже, що останні два роки було дуже мало опадів. Тож можна очікувати, що цього року вміст шкідливих речовин у воді буде більший. Як показують нам аналізи попередніх років, все в межах допустимих норм, але що буде далі - ніхто не знає.

• Моя думка як гідтротехніка така, що ймовірність забруднення водоносних шарів з яких ведуть водозабір для Тернополя, 50/50, – каже він.

За словами керівника водпроекту, моніторинг проводять за бажанням від замовника, тобто управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології міськради. Зараз фахівці проектного інституту намагаються відновити ці роботи. Керівництво «Тернопільводпроекту» зверталося із відповідним запитом у КП «Тернопільводоканал» та Держсанепідслужбу як міста так і області.

• У водоканалі нам відповіли, що не можуть зробити повний аналіз води, – продовжує пан Сидоренко, – Мовляв наразі вони не мають відповідного обладнання, бо саме проводять модернізацію. Не дивлячись на це, вартість аналізу лише за 15 показниками з 30 коштує понад 800 грн.

Щодо санстанцій, то «Тернопільводпроекту» відповіли, що міська санстанція також не має відповідного обладнання, проте воно є в обласній.

• Фахівці обласної санепідслужби готові робити аналізи лише 22 показників з 30 необхідних. Щоправда цей аналіз коштує понад 600 грн, – каже він.

Вода не артезіанська
Якість питної води, яку подають споживачам з Верхньо-Івачівського водозабору, контролює лабораторія КП «Тернопільводоканал» щоденно та один раз в місяць проводять паралельний аналіз взірців води спільно з Тернопільською міською санстанцією, повідомляють редакцію «RIA плюс» у водоканалі. Щоправда, у лабораторії міської санстанції редакції сказали, що не проводять аналізу на токсичність води, а водоканал проводить аналіз лише половини необхідних показників. Тож про який контроль якості води водоканал веде мову?

У водоканалі кажуть, що до Верхньо-Івачівського забору належить 16 артезіанських свердловин по 43-50 м, а шар має напірний характер. У «Тернопільводпроекті» говорять, що прийнято вважати артезіанською воду, що йде з девонських відкладів понад 90 м глибини під тиском.

У «Тернопільводпроекті» кажуть, що робили проби води з девонських відкладів, але цей водоносний шар почав пересихати. Тож про тиск у водоносних пластах не може бути мови. У водпроекті кажуть, що структура порід під водозабором така, що 70% води, яка потрапляє у свердловини Івачівського забору беруть з Івачівського озера. Це поверхневі води. Тож лише 30% води йде з верхньокрейдових відкладів. Там же коментують, що вищі шарии є простим підземним водозабором. І для того, аби отримати з нього воду, застосовують глибинні насоси – це приблизно 25-50 м. Тож виникають сумніви, що саме артезінаську воду дає водоканал для тернополян.

Також у водоканалі повідомили, що згідно з пунктом 4.16 ДСанПіН 2.2.4-171-10, повний виробничий контроль безпечності якості води, що включає визначення токсикологічних показників якості води, здійснюється двічі на рік. Згідно з результатами проведенних останніх аналізів відхилень не виявленно.

Чому така чиста вода
Звернулися ми і до структур міськради. Але відповідь начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології при міській раді Миколи Лесіва відносно впливу Малашівецького сміттєзвалища на Івачівський водозабір була досить проста.

• Вода, що постачається у Тернопіль, одна з кращих в Україні, – каже пан Лесів. – У свій час ми проводили спільно з фахівцями «Тернопільводпроекту» й інституту гігієни та медичної екології ім. Марзеєва дослідження, чому вода, яку беруть поблизу сміттєзвалища, така чиста.

Чому саме вона «така чиста», чиновник так і не відповів.

Призведе до онкологічних захворювань

• Ураження нервової системи, печінки, нирок, кровотворної системи можуть виникнути у людей, котрі тривалий час споживатимуть воду, в яку надходять фільтрати зі сміттєзвалищ, - розповідає завкафедрою фізіології Тернопільського медуніверситету ім. Горбачевського, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техіки Степан Вадзюк.

Як каже фахівець, у першу чергу, це все призведе до онкологічних, хронічних та інфекційних захворювань.

• Особлива небезпека полягає в тому, що це будуть масові отруєння людей, також у тому, що водоканали та санстанція в Україні проводять, умовно, лише десяту частину потрібних аналізів, які б змогли виявити забруднення води фільтратом. Але для виявлення небезпеки потрібні масштабні дослідження, - каже Степан Вадзюк.

Довідка
Малашівецьке звалище твердих побутових відходів влаштоване у відпрацьованому кам’яному кар’єрі у 1977 р. Неогенові відклади кар’єру частково зруйновані за рахунок підривних робіт, які проводили під час експлуатації кар’єру. Тобто в породі є багато тріщин. Водонепроникний екран під звалищем не влаштували. Все це сприяє проникненню фільтрату звалища у всі водоносні шари. За оцінками тернопільських експертів, глибина звалища 15-25 м. Івачівський водозабір почав діяльність у 1975 р. Однак моніторингом впливу фільтарату на підземні води почали лише 1997 р. Воду з цього забору споживають 80% тернополян. Інші 20% споживають воду з Тернопільського водозабору, що розташований за течією.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.