Водночас селищний голова переконує що резонансу немає, екологи - що збитки мізерні, а міліція - що провадження закрили через замалу, як для криміналу, шкоду.
Але факт - природі завдали збитків і місцина, де відпочивають багато людей, стала не такою привабливою, як була. Наразі керівництво ГЕС оштрафували на 374 грн і зобов'язали сплатити 10 тис 577 грн 52 копійки компенсації за завдані збитки. Представник фірми, яка, за словами сільського голови, насправді втілювала бажання громади про хорошу дорогу для корів і людей, відмовляється від коментарів.
- А хто вам дав дозвіл про це писати? - пролунало у слухавку як відповідь на питання про те, чи були усі дозволи на знесення схилу над Серетом від представника ГЕС.
Чоловік відмовився назватися і пояснив, що жодних коментарів узагалі не надасть. Коли ж ми почали цікавитися, кому належить ТОВ «Акванова Інвестмент», що орендує споруди ГЕС в обленерго і паралельно взялася добудовувати нові потужності, то з'ясувалося, що її засновники - дві кіпрські компанії. Громадські волонтери, які й зафіксували порушення, вимагають повторного розгляду справи.
Скарга волонтерів
- Ще декілька місяців тому в Рибоохорону та Держекоінспекцію зверталися люди з ГЕС, щоб отримати погодження на розширення електростанції. Очевидно, що подібні роботи мають бути погоджені... І ось приблизно два місяці тому приїжджає наш активіст Дмитро Мушинський вночі на риболовлю, а коли розвиднюється, бачить, що частину схилу знесли і на місці працює екскаватор, - розповідає громадський активіст Андрій Об'єщик. - Він зняв усе на відео, викликав міліцію. Але її співробітники навіть не допитали тракториста - дали йому втекти.
Як з'ясували активісти, схил зруйнували, не отримавши на те дозволів. Борщівські правоохоронці, наголошує пан Об'єщик, не хотіли відкривати кримінальне провадження.
- Два тижні минуло від нашої скарги, а справа не рушала з місця. Тоді я пішов до начальника обласної міліції Василя Облещука, розказав, показав докази і провадження порушили, - продовжує він.
Волонтерів у даному випадку обурює те, як зухвало нищать природу. Причому місцеві правоохоронці не поспішали захищати закон, каже пан Об'єщик.
Справді, рішення відкрити кримінальне провадження приймали не у Борщеві, а в Тернополі.
Кажуть, замалі збитки
- Було звернення громадських активістів. Я особисто дав вказівку порушити кримінальне провадження №30712014210050000307 за частиною першою статті 239.1 Кримінального кодексу України. Ми витребували всі документи у цієї фірми і селищної ради. За їхніми даними, 4 квітня в селищній раді були проведені слухання щодо будівництва ГЕС, - коментує тимчасово виконуючий обов'язки начальника УМВС в Тернопільській області, перший заступник начальника слідчого управління Олександр Богомол. - Згідно з сьомим пунктом протоколу засідання, сільрада звернулася з проханням розчистити дорогу. Підприємство зробило це, використавши частину землі для відведення води.
Воду ж відводили, аби отримати технічну змогу додати потужностей для ГЕС. 15 жовтня з міліції спрямували лист в Держекоінспекцію про виділення спеціаліста для перевірки і визначення збитків. А оскільки збитки визначили на 10 тис. 577 грн 42 копійки, це виявилося недостатнім для кримінальної відповідальності, аргументує Олександр Богомол.
У своїй аргументації правоохоронець посилається на доручення МВС України №1095/Дв від 21 січня 2014 р. «Про кваліфікацію викрадення чужого майна». Мовляв, для кримінальної відповідальності потрібно зафіксувати певні розміри збитків. За його словами, це має бути 60900 грн, тобто 100 «неоподаткованих мінімумів».
Справді, у документі йдеться, що неоподаткований мінімум доходів громадян у 2014 р. вказаний як 609 грн - половину від прожиткового мінімуму. Проте й це посилання не знімає питання до правоохоронців.
За тим же дорученням, «викрадення чужого майна з 01.01.2014 є кримінально караним діянням, якщо його сума становить більше 121 грн 80 коп». До того ж, стаття 239.1 взагалі не говорить про розміри збитків.
«Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння", - читаємо у Кримінальному кодексі.
Тож просимо правоохоронців таки звернути на це увагу.
- Підстав сумніватися не було - з приводу всіх питань, що пов'язані з кримінальними провадженнями щодо довкілля, ми звертаємося в Держекоінспекцію, - каже тимчасово виконуючий обов'язки начальника УМВС.
Обійшлося штрафом екологів
Уже після закриття провадження екоінспекція, як говорить уже заступник її начальника Юрій Рослий, відкрила адміністративне провадження.
- Відповідальна особа притягнена до адмінвідповідальності на суму 374 грн згідно зі статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - говорить він. - За зняття верхнього шару ґрунту у прибережній смузі річки Серет на площі 0,2241 га обраховано та визначено збитки на суму 10 тис. 577 грн 52 коп. У постанові пред'явили добровільно сплатити штраф на вказану суму. Якщо штраф не сплатять, претензія буде виставлена до суду.
Стаття 53 Кодексу України про адмінправопорушення справді передбачає меншу відповідальність, аніж стаття 239.1 Кримінального кодексу.
«Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», - йдеться у ній.
«Село просило дорогу»
Вартою уваги є і позиція місцевого селищного голови Галини Огородник.
- Там колись була дорога, але обсипалася. Далі є поля, на які люди гонять пасти худобу через цю ділянку і було незручно. Тому 4 квітня 2014 року були громадські слухання щодо ГЕС і люди звернулися, щоб підприємство зробило дорогу, - каже посадовець.
До слова, ці слухання були вже другими, бо на перші, 3 березня, люди не зібралися, пояснює пані Огородник.
- Вони (ГЕС - прим. авт.) в нас орендують ділянку 1,24 га. У місяць громада отримує 2092 грн від цього, у рік - приблизно 25 тис. грн. Це для нас великі гроші, - продовжує вона. Власник будівель - обленерго. А це приватне підприємство орендує з 2011 ділянку. Також вони допомогли дитсадку - встановили п'ять вікон.
Ми порахували ціну оренди однієї сотки у місяць - вийшло 16,8 грн. Сільський голова запевняє, що землі описаного схилу - у межах населеного пункту. Водночас визнає, що рішення сільради із дозволом для ГЕС знімати там ґрунт не приймали.
Отож у справедливості вигоди для сільської громади від такої співпраці з ГЕС дехто може засумніватися. А втім, такий випадок не одиничний в Україні.
«Село отримало інвестиційний внесок як компенсацію за втручання в екологічну систему – дві лампи-прожектори в клуб. Всі їх можуть побачити над головами", - так описує Ірина Гещук на Zik ситуацію зі зведенням ГЕС у селі Бистрець Верховинського району на Івано-Франківщині.
До слова, ГЕС у селі Бистрець взялося будувати ТзОВ «Бистрецька ГЕС». І серед засновників однієї з фірм, які заснували це товариство - також компанія з Кіпру. Цим разом - «Дерівейшен інвестментс лімітед», йдеться у публічному «Єдиному державному реєстрі». Вочевидь, кіпрські компанії дуже цікавлять українські гідроресурси. Як пишуть численні ЗМІ, за багатьма кіпрськими інвесторами стоять насправді українські олігархи.
- Очевидно, що у справі Більче-Золотецької ГЕС дуже багато питань і темних місць, - каже пан Об'єщик. - Ми не бачимо прозорості. Зрештою, державні установи не спрацьовують. А тому ми будемо домагатися перегляду справи.
На жаль, нам не вдалося знайти в Інтернеті інформації про екологічну стратегію ані ТзОВ «Акванова інвестмент», ані її компаній-«сестер». Волонтери сподіваються, що інцидент зі знесенням схилу у Більчі-Золотому не матиме продовження. Адже вони готові захищати природу і домагатися її захисту людьми, які отримують за це зарплати від держави.
«Донька» кіпрських фірм
ТОВ «Акванова інвестмент» зареєстроване на вул. Васильківській, 1, як і ще п'ять інших товариств, з яких у йменні ще чотирьох є слово «Акванова».
Окрім «Акванова інвестмент», ще три з цих ТОВ мають у засновниках кіпрські компанії або компанії, у засновниках яких є ці кіпрські компанії. Усі шість фірм з Васильківської, 1 мають за документами ті ж види діяльності - за Кодами КВЕД (класифікації видів економічної діяльності): 42.99 - Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.99 - Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 35.11 - Виробництво електроенергії (основний); 35.12 - Передача електроенергії; 35.13 - Розподілення електроенергії; а п'ять із них - ще й 35.14 - Торгівля електроенергією.
Директором ТзОВ «Акванова інвестмент», згідно з «Єдиним державним реєстром», є Анна Олександрівна Агулова. Засновники цього ТзОВ - компанія з обмеженою відповідальністю "Кінстар трейдинг лімітед" та "Салансан холдингс лімітед".
Адреса першої - 3 Έκτορος, Latsia, Nicosia, Κύπρος:
Адреса другої - другої - 1 Panteli Psillou, Litrodondas, Nicosia, Κύπρος:
Що цікаво, ці ж фірми заснували ТОВ «Акванова», також зареєстровану на на Васильківській, 1. Директором цього підприємства є Ігор Владиславович Тинний.
«Останнього називають приятелем Дмитра Фірташа – співвласника компанії Centragas Holding AG, якій належить половина «РосУкренерго». Ігор Тинний був партнером по бізнесу і другого співвласника Centragas Holding AG Івана Фурсіна, який був учасником багатьох бізнес-проектів», - подає Ірина Гещук у згаданій статті.
За даними «Єдиного державного реєстру», Ігор Владиславович Тинний - керівник ТзОВ «Акванова гідроресурс», де спільно з Іваном Васильовичем Мацьківим та Володимиром Васильовичем Ткаченком співзасновником компанії є Владислав Францович Тинний. Ігор Тинний також - директор ТОВ «Акванова», де, як ми згадували, засновниками є ті ж компанії з Кіпру, що й «Акванова інвестмент». Ще Ігор Владиславович Тинний - спільно з «Істенерджи холдинг СА" зі швейцарського міста Лугано- засновник ТОВ «Акванова енерго". Керівник останнього Олена Володимирівна Пермякова. Вона ж - керівник «Акванова девелопмент", де співзасновниками є «Ідроенерго С.Р.Л." з італійського Костільоле Д'асті та «Акванова гідроресурс". В останньому ж, нагадаємо, Ігор Владиславович Тинний є керівником.
Ігор Тинний
Київський бізнесмен Ігор Тинний є власником компанії «Закарпаттяобленерго", яке приватизувала група VS Energy, а потім перепродала. Він купив компанію заради будівництва малих і міні-ГЕС. Навесні 2012 року він увійшов до ради «Закарпаттяобленерго» «лужніковської» групи авторитетного російського бізнесмена Олександра Бабакова VS Energy international. Водночас з цим поворотом у кар'єрі Тинного керівник Держагенства з інвестицій Владислав Каськів повідомив про наступне діяння президента - Віктор Янукович доручив держагенству зайнятися ще одним «національним проектом» «Енергія природи», що передбачає зведення низки ГЕС.
Як пише Forbes.ua, 37-річний підприємець відомий як власник декількох столичних ресторанів (наприклад, «Прага» на Академіка Глушкова та рибний ресторан в «Океан-плаза» на Либідській). Його бізнес-партнером по «Першій взуттєвій фабриці «Київ» був Іван Фурсін, один з найближчих бізнес-партнерів Дмитра Фірташа. При цьому Тинний тісно займається енергетикою - його групі компаній «Акванова" належить півтора десятка малих ГЕС загальною потужністю 25 МВт на Закарпатті. До складу «Закарпаттяобленерго" також входять малі ГЕС загальною потужністю 32 МВт - Теребля-Ріцька, Ужгородська і Оноківська. Завдяки поглиненню на долю Тинного припадає більше половини генерації малих ГЕС в Україні. Партнерами у бізнесі в Тинного виступають, зокрема, сім'я екс-голови Тернопільської обладміністрації Юрія Чижмаря і депутат Закарпатськогї облради від «Фронту змін" Богдан Кинів.
За інф.
https://politrada.com/dossier/persone/id/6777
https://nashigroshi.org/2012/12/25/kaskyv-2022/
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
хай вже буде в нас якась мінімальна екологічна електростанція. єдине питання: "За чий рахунок це і кому в кінцевому результаті належатиме?"