Квітковий бізнес має сезони, каже підприємець з Тернопільщини

Людям, які теж зацікавляться квітникарством, підприємець радить: спершу думайте про квіти, а вже потім - як будете продавати цей товар.

Повернувшись із заробітків, козівчанка Оксана Прийдун вклала гроші не в хату чи автомобіль, а у власну справу. Розведення квітів відтоді стало сімейним бізнесом.
За освітою жінка – економіст. Спочатку працювала за спеціальністю на великому тваринницькому підприємстві. Коли залишилася без роботи, поїхала в Польщу.
— Я працювала у німецько-польській фірмі. Там були теплиці, гуртовня квітів. До того ж фірма проводила виставки декоративних рослин, - пригадує бізнесвумен. — Там я й навчилася доглядати за квітами, готувати їх до виставки. І що цікаво, така робота мені сподобалася.
Відтак, коли в сім’ї постало питання: їхати з дітьми до чоловіка в Португалію (він там був на заробітках) чи повертатися додому, козівчанка вибрала другий варіант. Зароблене вклала у справу, якої навчилася за кордоном.
- Дуже корисними тоді були знання з економіки, - розповідає пані Прийдун. - Зрештою, я ніколи не думала, що саме квіти будуть приносити мені дохід.

Працює в Інтернет
Оксана Прийдун стала приватним підприємцем чотири роки тому. Відразу взяла одноразову допомогу на започаткування власної справи в Центрі зайнятості. Дві теплиці для квітів будувала "з нуля”.
- Коли привозила сюди землю, люди дивувалися. Навіть сусідів у нас тоді ще не було. Поруч - самі будівництва, — пригадує жінка. - А я, замість того, щоб робити ремонт у будинку, почала зводити теплиці, прокладати комунікації до них, купувала землю і горщики... А тепер ми з того живемо. Квіти — наш сімейний бізнес.
До початку кризи жінка навіть працівників наймала. Бо самій поратися у двох великих теплицях було важко. Згодом довелося людей звільнити. Добре, що підросли діти - тепер вони допомагають із обробітком квітів.
— Провели додому Інтернет. Тепер спілкуємося через мережу з клієнтами, шукаємо інформацію про виставки квітів, - продовжує підприємець. - Зрештою, багато дізнаємося про самі квіти, догляд за ними.
Попит на квіти, за словами жінки, спершу вона сама й формувала. Адже раніше люди знали лише кілька видів декоративних грядкових квітів, як от петунію, сурфінію.
— Я показувала рослини, які були популярними в Європі, - розповідає вона. – І вже наступного року люди приходили саме за тими видами квітів. Зрештою, українці, які були за кордоном на заробітках чи в подорожах, почали звикати до квітів на грядках і балконах. Тепер самі вирощують таку красу. Тому там, де ще кілька років тому під вікнами хат росли цибуля, часник і капуста, тепер – квіти. Тобто наш товар має все ширший попит.

Бізнес має сезони
Тож вирощування квітів, хоча збитків іноді й не уникнути, все-таки стає прибутковим бізнесом. Єдине – праці він справді вимагає дуже багато, зізнається пані Прийдун.
Причому квітникарство – бізнес сезонний. Так, спочатку жінка вирощує квіти для висаджування на балконах і клумбах.
— Паросткам, які ми висаджуємо після різдвяних свят, треба багато тепла – не менше 15 градусів. Така зима, як цього року, - справжнє випробування для квітникарів, - розповідає підприємиця. – А для того, щоб квітка виросла великою, потрібно хоча б три місяці.
Крім тепла, як каже вона, квіти потребують хорошого ґрунту, регулярного поливу, підживлення. Усе це разом із невтомною людською працею врешті дає результат.
- Після весняних квітів, зосереджуюся на літньому "асортименті” - бегоніях, бальзаміні, іншому. Пізніше настає сезон хризантем. Черешки цих квітів ми вже висадили.
Квіти підприємиця збуває в Україні. Раніше ввозила партії навіть із-за кордону. Але відмовилася від цього. Каже, що митні збори та бюрократія загалом не дозволяють заробити на ввезенні подібного товару. Серед постійних клієнтів - і оптовики, які згодом реалізують квіти на ринках нашої та інших областей, і роздрібні покупці.

Витрати значні
Вирощування квітів – ризикований бізнес, стверджує жінка. Адже справу доводиться мати із дуже ніжним товаром.
- Треба враховувати, що квітникарство – витратна справа, - зізнається Оксана Прийдун. - Потрібно придбати хороший ґрунт, горщики. А ще – добрива, опалення теплиць. Нині ми обігріваємо квіти, спалюючи дрова у печах. Мріємо реконструювати їх наступного року. Замість чотирьох буде одна, що забезпечуватиме теплом обидві теплиці.
Окрім того, успіх у такому бізнесі, за словами жінки, залежить від якісного посадкового матеріалу та догляду за молодими рослинами. Адже з неба нічого не падає. І не буває такого, щоб весь товар продався. Тому, щоб робити такий бізнес, треба його любити.
- Доводиться вчитися на помилках. Я - не біолог, тому квітникарство освоюю самотужки. Щоправда, як економісту, мені легше впоратися з калькуванням. Я сама планую витрати і доходи, ношу звіти в податкову, - додає Оксана Прийдун. - Людям, які зацікавляться таким бізнесом, раджу: спершу треба думати про квіти, а вже потім - як продати цей товар. Звісно, легше, стояти на ринку з купленими десь оптом квітами. Але мені більше до вподоби вирощувати їх.
Попит мають модні квіти
Улюблена квітка пані Прийдун - бегонія семперфлорес. Вона росте як на вулиці, так і в приміщенні, цвіте цілий рік.

Наразі підприємиця вирощує балконні та городні квіти: петунії, сурфінії, пеларгонії, бегонії, фуксії, лобелії, ангелонії. Також вона має декоративні жоржини, гвоздички, сальвію низьку. У планах – багаторічні рослини, хвойні, навіть троянди.
— Хочемо вирощувати багаторічники. Тобто рослини, які не треба викопували на зиму, - розповідає Оксана Прийдун. – Такі квіти - в моді, а отже, мають попит. Їх садять на альпійських гірках, клумбах тощо.
Аби виростити троянди, потрібен тривалий період – хоча б три роки. Жінка вже висадила черешки. Наступного року буде їх "очкувати”. Продавати троянди зможе аж через рік.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.