Зі Слов’янська у Тернопіль: як евакуювали підприємство під обстрілами. Кому пропонують роботу?

Зі Слов’янська у Тернопіль: як евакуювали підприємство під обстрілами. Кому пропонують роботу?

З початком повномасштабного вторгнення росії до України багато підприємств із регіонів, де були активні бойові дії, намагаючись врятувати виробництво, переїхали в більш безпечні міста України. «20 хвилин» розкажуть про ті з них, які продовжать свою роботу на Тернопільщині

«Спецторг трейд» — це компанія, виробничі потужності якої розташовувалися у місті Слов’янськ на Донеччині. Займалися виробництвом спецодягу, який використовували на різноманітних підприємствах: від залізниці та водоканалів до газових, нафтових та промислових підприємств.

— Лінія фронту проходить дуже поруч від Слов’янська, одразу з кількох сторін постійні обстріли. Ми ще деякий час працювали, але коли у наших співробітників не стало домівок — вирішили переїжджати, — розповідає один з засновників підприємства, заступник директора Олександр Ширина.

Хто зміг, ті виїхали

Місцем релокація обрали Тернопіль, оскільки саме сюди евакуювалися керівники компанії. Тут вдалося знайти потужності, на яких можна заново налагоджувати роботу. У Слов’янську виробництвом спецодягу на підприємстві займалися приблизно 60 працівників. Частина з них переїхали за своїм робочим місцем.

— Переїзд людей — це завжди важке рішення. Тут завжди є соціальний бік. Бабусі, дідусі, діти. З усім цим потрібно рахуватися. Хто зміг, ті виїхали. У кожного своя ситуація, тут не йде мова, що не захотіли. Не можуть когось залишити, не можуть покинути територію. Зараз уже семеро людей працюють на Тернопільщині. Це саме технічний персонал, не рахуючи керівництва, — каже Ширина.
 

Перестали виробляти спецодяг у Слов’янську та почали переїжджати 7-го квітня. Але працівники ще виходили на роботу і після того, оскільки саме воно допомагали організовувати переїзд. Ще одне важке завдання, яке постало перед компанією у зв’язку з релокацією, — знайти транспорт, адже далеко не всі водії наважуються на такі подорожі, бо це дійсно небезпечно.

— Поїхали у нас дві машини. Одна з них потрапила під обстріл, водій отримав поранення ноги. Станом на 6 червня, вже дев’ять машин перевезли на Тернопільщину. Все, звісно, не вдасться вивезти. Тільки те, що можна демонтувати, машинки, спеціальне обладнання та сировинні залишки: тканини, готовий спецодяг – що не встигли поставити замовникам, — розповідає Ширина.

Ще кілька машин зараз прямують зі Слов’янська на Тернопільщину. Є необхідність у ще одній поїздці, але на підприємстві не знають, чи ризикнуть її зробити, оскільки бойові дії стають все ближчими та активнішими.

Відео дня

Як зараз працюють

У Бучачі та Чорткові вже частково запустили виробництво. Швеї виготовляють спецодяг для замовників компанії. Ведеться підготовка до запуску виробництва у Монастириськах.

—Чому область, бо швейне виробництво — це по-перше люди, по-друге — люди та по-третє люди. Треба знайти швачок, а все інше вже можна зробити. А саме в цих містечках ми знайшли виробництва, які буквально за місяць до вторгнення перестали працювати. Відтак нам вдалося знайти і людей, і приміщення. У Тернополі розташовуємося на території заводу «Оріон». Хочемо подякувати керівництву та адміністрації підприємства, які допомагають нам у цей скрутний час, — пояснює пан Ширина.

Облаштування швейної дільниці саме у Тернополі — це останній етап переїзду компанії зі Слов’янська. Зараз безпосередньо в обласному центрі компанія налагоджує складське господарство: облаштовують місця для зберігання тканин, готової продукції та окремо дільницю фурнітури.  Займається цим комірниця Віра Молчанова, яка на цій же посаді, на цьому ж підприємстві працювала і в Слов’янську.

— Керівництво запропонувало, ми з чоловіком порадилися і погодилися на переїзд. Лишатися там просто страшно. Люди змушені жити у підвалах, без роботи, часто без електроенергії, готувати на вогнищах. Щодо роботи, я нею займаюся вже три роки і продовжую навчатися. Ці тканини, які ми зберігаємо, вони специфічні, для спецодягу. Облаштовуємо ще поки умови для їх правильного зберігання, — каже Молчанова.

Сьогодення та майбутнє

Звісно переїзд, фактично два місяці простоювання виробництво – це складно для компанії. Тим більше, що додалися витрати на переїзд, а підприємство у цей час продовжувало виплачувати заробітну плату, податки. Натомість оплати за товар компанія у цей період не отримує. Ті замовники, які отримали товар, затягують виплати, посилаючись на війну. А майбутні замовники, яким мають поставити товар, зменшили обсяги своїх закупівель.

Тож зараз підприємство знаходиться на етапі пошуку нових ринків. Доводиться перепрофілювати виробництво на оборонну промисловість, зараз швейні виробництва виконують замовлення Збройних сил України.

— Виготовляємо спеціальний військовий одяг, розвантаження для бронежилетів і так далі. Тобто ринок змінився, але ми не сумуємо за тим, що втратили, а шукаємо нове. Також у нас є своя експериментальна конструкторська дільниця, розробили нові моделі та здійснюємо запуск на український ринок спецодягу для військових та захисного спеціального одягу. У нас є розуміння, що зараз ми будемо розширювати цей асортимент. План – брати нові замовлення та працювати далі, — ділиться Олександр Ширина.

У компанії планують розширитися до 150 працівників на Тернопільщині. Це має відбутися за півтора-два роки. Зараз, на початковому етапі, тут орієнтуються на 30-40 робітників. Нині, кажуть, у пошуках швачок у Тернополі. Тих, хто бажає працевлаштуватися просять звертатися за цією електронною поштою: [email protected].

Всього на Тернопільщині розпочали роботу понад чотири десятки підприємств, переміщених з інших регіонів. Частина виробництв перевезли з собою і працівників. Управління економіки Тернопільської ОВА допомагає бізнесу не тільки з пошуком необхідних локацій, а й забезпеченням житлом людей, які на них працюють.

— Специфіка полягає в тому, що підприємствам не достатньо мати лише комфортне приміщення. Враховується логістика, комунікації, наявність очисних систем, потрібних для виробництва, тощо. Намагаємось максимально задовольнити потреби підприємців, щоб вони могли розпочати роботу у короткі терміни і не витрачати місяці на створення необхідних умов, адже кожний не робочий день — це втрати не тільки для підприємства, а й для економіки країни, - розповів голова Тернопільської ОВА Володимир Труш.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (5)
  • Ніна Подвірна

    Можна мені встроїтись на роботу швачкою мені 60 років
  • Бурлаку Наталія

    У тексті є електронка, куди можна звертатися тим, кого цікавить робота.
  • Оля Вовк

    Все налагодиться.
  • svitlana nalimova

    Де телефон.а зарплата,

keyboard_arrow_up