Зима не за горами! Аналізуємо, як готуються місто та область: чи є план, якщо буде проблема з газом

В Україні поступово готуються до опалювального сезону. Зі слів Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, країна готова майже на 70%. Як готуються до зими на Тернопіллі, які настрої у жителів Тернополя, що вже варто зробити прямо зараз, аналізуємо.

Зима… Це слово цьогоріч лякає багатьох українців. Війна триває, а отже незрозуміло, чи буде вдосталь газу і світла. Чи не доведеться мерзнути у власних домівках, що буде з логістикою, з продовольчим забезпеченням тощо? Точної відповіді наразі не може дати ніхто. Кажуть, буде скрутно. Тому треба готуватися завчасно. 

Ми звернулися в органи місцевого самоврядування, аби дізнатися, що вже вдалося зробити, які є альтернативні рішення на випадок припинення теплопостачання, чи є чіткий запасний план дій, із якими труднощами ми можемо зіткнутися. Бо, власне, органи місцевої влади і повинні подбати про те, щоб їхні громади перезимували. Судячи з відповідей, у нас поки що склалося досить туманне враження про те, що ми готові. Замало конкретики. 

Індивідуальне і централізоване

Почнемо з Тернополя. Як ми дізналися, централізоване опалення є у 733 будинках (65 300 квартирах). Точну кількість власників індивідуального опалення у місті не знають. Аби нормально обігріти таку кількість помешкань, працюють 43 котельні. Зі слів начальника виробничо-технічного відділу комунального підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго» Михайла Горбаня, фактично роботи щодо підготовки до опалювального сезону 2022/2023 вже на етапі завершення.

– Майже одразу після завершення минулорічного опалювального сезону ми відправляємо всі котельні на профілактичний ремонт. Детально перевіряємо обладнання: що вийшло з ладу, що треба замінити, що відремонтувати. Станом на 15 серпня, наші працівники вже ліквідували 58 поривів. Зараз вони проводять роботи з балансування, а також гідравлічні випробування. Котельні зупиняємо поетапно. Наразі роботи тривають на останніх двох, – каже він.

Та чи буде тепло в домівках місцевих жителів? Міський голова Сергій Надал каже, що все залежить від постачання газу. Наразі котельні також проходять етапи переобладнання, що дасть можливість обігрівати будинки альтернативними видами палива.

– Ми розуміємо, що живемо в умовах війни і може бути нестача газу, адже транзит через Україну призупинений. Ми готуємось до найгіршого варіанту – відсутності блакитного палива. Тому ми виділили додатково 24 мільйони гривень на заходи з енергозбереження та облаштування альтернативних видів палива у котельнях, облаштування індивідуальних теплопунктів та будинкових лічильників обліку тепла. Звертаю увагу тернополян, що рятуватись електрообігрівачами не вийде. Адже наші будинки можуть не витримати такої напруги, – розповідає Сергій Надал.

Щодо температурного режиму, то згідно з нормативними документами, температура повітря у приміщенні має становити щонайменше 18 градусів. Та чи вдасться зберегти таку температуру від жовтня цього року – невідомо.

– Котельні працюють відповідно до температурного графіка, щоб подавати нормативну температуру. Тож, якщо все добре і немає інформування про зупинку через якусь аварію, а у квартирі холодно, споживачі повинні звертатися в обслуговуюче підприємство чи до голови ОСББ. Зараз ми готуємося до всіх можливих викликів, але далеко не все можливо передбачити, тим більше в умовах воєнного стану та ситуації із газом, – каже Михайло Горбань.

Міський голова акцентував увагу на тому, що всі підготовчі роботи до опалювального сезону відповідні служби мають завершити до 15 жовтня.

Для користувачів, які мають індивідуальне опалення, тариф на газ обіцяють залишити незмінним. Ціна тарифного плану «Фіксований» (7,96 грн/м куб. з ПДВ) зафіксована на цілий рік. Період дії з 1 травня 2022 року по 1 травня 2023 року включно.

Однак це якщо буде газ, а якщо ні? Які конкретні альтернативні рішення готова вживати місцева влада, як будуть повідомляти населення, скільки загалом виділили з бюджету міста на те, щоб передбачити різні варіанти і підготуватися максимально якісно? Чи готові внутрішньобудинкові комунікації до різних зимових сценаріїв і хто це контролює? Відповіді на ці питання міська рада пообіцяла надати лише через офіційний запит. Тож пізніше, сподіваємось, зможемо сказати більше. 

А що в області

До роботи в осінньо-зимовий період 2022/2023 року триває і підготовка об’єктів житлово-комунального господарства, соціальної сфери та інфраструктури Тернопільщини.

Загалом плануть задіяти 1277 котелень. З них на альтернативних видах палива – 16. До початку опалювального періоду заплановано перевести ще п’ять котелень на альтернативні види палива, замінити вісім котлів та провести капітальний ремонт/реконструкцію п’яти котелень. Тобто лише 1,6% від усієї кількості котелень в області можуть працювати на альтернативних видах палива.

І при цьому, як запевняє речниця Тернопільської ОВА Ганна Василенко, станом на 12 серпня, рівень підготовки підприємств теплопостачання до роботи становить орієнтовно 72%.

– Нині фактично вже підготували 923 котельні із 1277 необхідних. Також провели ряд необхідних робіт у 2792 житлових будинках та на 874 об’єктах соціально-культурного призначення. Крім того, провели ремонт/заміну 20,7 км водопровідних, 3,9 км каналізаційних та 1,28 км теплових мереж. Замінили 12 котлів на комунальних та відомчих котельнях області, – каже пані Ганна.

Враховуючи ризики відсутності газу, прийняли рішення про створення запасів твердого палива на початок опалювального сезону у кількості 60,6 тис. м куб., вугілля – 1 100 тисяч тонн. Цього року на підготовку до опалювального періоду мали бюджет у розмір 314 500 мільйонів гривень. Наразі вже використали 228 800 мільйонів гривень, серед яких понад 9,8 мільйона гривень – на виконання підготовчих та ремонтних робіт підприємствами теплопостачання.

Медицина і освіта

Крім житлового сектора, ми також уточнили, які справи у медичних і освітніх закладах. Наприклад, у звичайних палатах температура повинна бути не менше 19 градусів, то ось в пологовому відділені, операційній, реанімації – не менше 24, наголошує в. о. директора КНП «Копичинецька комунальна лікарня» Роман Балицький.

До речі, саме Копичинецька комунальна лікарня стала першим комунальним закладом у громаді, що відмовилась від блакитного палива. Останніх вісім років керівництво медичного закладу забезпечує тепло в лікарні винятково завдяки альтернативним джерелам опалення. Наразі тут планують встановити ще один твердопаливний котел, що дозволить підтримувати нормальний температурний режим у медзакладі навіть у найлютіші морози.

– Нам вистачало і одного котла, але розуміємо, що техніка не вічна. І якщо котел неочікувано зламається, то лікарня буде без тепла. Цього допустити ми не можемо. До того ж, коли треба очищувати котел від золи, то обов‘язково необхідно його зупиняти. Потім наново розігрів, то це велика енергозатратність. А так ми будемо просто переключати потужності на інший котел. І пацієнти з теплом, і все нормально, – каже Роман Балицький. 

На якому етапі підготовка до опалювального сезону у інших медичних закладах області? З таким питанням ми звернулись до Тернопільського обласного департаменту охорони здоров’я. На що не отримали чіткої відповіді. Зі слів речниці Юлії Нагорної, поки що відбуваються перевірки котелень.

– На жаль, чогось конкретного сказати вам не можу. До опалювального сезонну активно готуються усі заклади, готові і на випадок перебоїв з електропостачанням, додатковими генераторами обладнані. Медичні заклади обігріваються блакитним паливом. Та розглядається можливість щодо проведення заходів облаштування альтернативних видів палива у котельнях, – каже Юлія Нагорна.

Більш детальну інформацію обіцяли надати після завершення всіх перевірок та прийняття остаточного рішення.

Не менш важливими за медичні установи є й освітні заклади. Досі у Тернопільщині ще не визначились, за якою формою навчатимуться діти: очною чи дистанційною. Та попри це в управлінні освіти та науки Тернопільської ОВА вже розглядають варіанти, у який спосіб навчальні заклади області забезпечити теплом.

Зі слів начальниці управління Ольги Хоми, більшість закладів освіти опалюються альтернативними видами палива.

– 57% від загальної кількості закладів опалюються дровами, вугіллям, брикетами. Станом на 15 серпня, заклади забезпечені пальним на 78%. Опалювальний сезон розпочнемо в закладах освіти вчасно. Щодо газу, прогнозувати ситуацію з ним наразі неможливо. Але це точно не впливатиме на можливість проведення освітнього процесу у вищезазначених закладах освіти, – каже вона.

ДОВІДКА

Як запевняють в Уряді України, наразі в країні наявно 1,8 мільйона тонн вугілля. На початок опалювального сезону має бути 2,5 мільйона тонн. Що стосується блакитного палива, то вже закачано 12,1 мільярда  кубів. План Міністерства енергетики – 19 мільярдів кубічних метрів на опалювальний сезон.

Такий план передбачає можливість використання 2,6 мільярда кубічних метрів газу для потреб ТЕС і ТЕЦ у разі реалізації різноманітних військових ризиків. Тобто враховують усі можливі сценарії, аби ніхто з українців не залишився взимку без тепла.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.