Працівників яких професій потребують роботодавці на Тернопіллі

Для того аби сьогодні піти на роботу, диплом не обов’язковий, каже тернополянка  Любов Навроцька, яка вже втретє змінила місце праці.

- Я здобула освіту бухгалтера кілька років тому в одному з місцевих вишів, - розповідає пані Навроцька. - Проте коли постало питання працевлаштування, я недовго вагалася куди йти. На той час зарплата у бухгалтера була близько 5 тис. грн, а у менеджера з продажів у два рази більша.

Попри свій фах, вибір тернополянки був очевидний — вона обрала вищу зарплату. До того ж,  як каже жінка, особливих вимог роботодавці не висували.

Знизили вимоги до працівників

Те, що роботодавці значно спростили вимоги до працівників розповідає і місцевий рекрутер Лілія Прокопів. Жінка каже, що сьогодні основна вимога роботодавця — не стільки кваліфікація і досвід роботи, як бажання і вміння працювати та вчитися.

- Часто наші клієнти кажуть, що готові наймати працівників,  які хочуть вчитися, - каже рекрутер. – Та й самі роботодавці готові це робити і навіть платити за навчання.

Донедавна все було навпаки, роботодавці вимагали від кандидата щонайменше рік, а то і два роки досвіду роботи та відповідну профільну освіту.

- Масова трудова міграція за кордон – на жаль, основна тенденція, яку ми спостерігаємо на регіональному ринку праці вже кілька років поспіль, - коментує рекрутер. - Ця тенденція загострилася з набранням безвізу. Сусідні країни, маючи проблему з трудовим ресурсом, почали відкривати для наших людей легальну можливість працевлаштування.

Проте не всі фахівці одразу ж ринули за межі країни, продовжує пані Лілія. Першокласним фахівцям, від роботи яких залежить існування підприємства, компанії готові платити чималі гроші. Зокрема, цими фахівцями є люди, які відповідають за продажі і маркетинг, тобто: маркетологи, продакт-менеджери та менеджери з продажу. Крім того, сьогодні все більшої популярності набирає віддалене працевлаштування, як альтернатива трудовій міграції.

- Багато закордонних компаній, у тому числі заокеанських, наймають так званих віддалених співробітників, які виконують роботу на місці, - продовжує рекрутер. - Як правило наймають наших ІТ-фахівців та логістів, що супроводжують товари.

Загроза національній безпеці

За офіційною статистикою, лише за минулий рік понад мільйон наших співвітчизників виїхали до Польщі на заробітки.

Економічний експерт Віталій Теслюк прогнозує, що вже у 2019-2021 роки не лише в області, а й в державі ми будемо мати катастрофічні наслідки для економіки. Звичайно, якщо уряд та місцева влада не приймуть відповідних заходів не лише з утримання, але й розвитку людського ресурсу.

- Причиною ситуації, що склалася на ринку праці, є не лише відтік кадрів у інші країни, а й дисбаланс системи освіти. Тобто навчальні заклади часто готують тих, хто після закінчення навчання не можуть влаштуватися за фахом. Як результат – більшість людей, які стоять на обліку на біржі праці, мають вищу освіту та не можуть використовувати здобуті знання на практиці.

Низькі зарплати

Ще одна проблема ринку праці — зарплати.

- Сьогодні підвищення офіційного рівня зарплат населення в цілому відбувається в основному коштом індексації, та лише частково через відтік трудового ресурсу з країни, - наголошує економіст. - Проблема в тому, що часто підприємці практично нічого не роблять, аби вирішити свої кадрові проблеми. Роботодавці часто не можуть або не хочуть покращувати умови праці, мотивувати людей до роботи чи навіть витрачати кошти на їхнє навчання. Оскільки часто кваліфіковані фахівці просто їдуть за межі країни, де використовують свої навики. А на якісне навчання фахівця потрібно витратити в середньому півроку, а то й рік, а це чималі кошти.

Спеціаліст каже, що зростання зарплат в Україні протягом 2019-2021 років з урахуванням інфляції складе 6,4%.

Бракує «технарів» та кваліфікованих робітників

Як проаналізував економічний експерт Віталій Теслюк, за обсягом поданих заяв на відповідні спеціальності місцевих ВНЗ  можемо побачити, що, до прикладу в такому навчальному закладі як Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя згідно з ресурсом Вступ.інфо, найбільше заяв абітурієнти подали на спеціальності інформаційні технології, комп’ютерні науки, кібербезпека, комп’ютерна інженерія, фінанси, банківська справа і страхування, управління та адміністрування, психологія, маркетинг, облік і оподаткування та інші, - тобто переважають спеціальності економічного та  комп’ютерного напряму, натомість на виробничі спеціальності, яких в області існує потреба, заяв дуже мало.

- У Тернопільському національному економічному університеті найбільш популярними спеціальностями з позиції поданих заяв були право, менеджмент, туризм, комп’ютерна інженерія, інженерія програмного забезпечення, фінанси, банківська справа та страхування, готельно-ресторанна справа, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії тощо, -  перечислює пан Віталій. - Можемо знову спостерігати економічний та комп’ютерний напрямки обраних абітурієнтами спеціальностей.

- Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка отримав найбільше заявок на туризм, соціальну роботу, соціальні та поведінкові науки, журналістику, середню освіту, філологія, - коментує Віталій Теслюк. - При цьому, дуже багато спеціальностей в даному ВНЗ, де взагалі не було жодної заяви від абітурієнтів.

У попиті водії, продавці, бухгалтери

За 7 місяців 2018 року через службу зайнятості Тернопільщини шукали роботу 37,3 тис. тернополян, з них 19,2 тис. мали статус безробітного. За сприяння служби вдалося працевлаштувати 15 388 осіб. При цьому одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності дала можливість 22 безробітним відкрити власний бізнес, про це повідомив директор обласного центру зайнятості Василь Олещук.

- За 7 місяців 2018 року 5217 роботодавці запропонували 25 853 вакансії. Також у базі даних служби зайнятості містилась інформація про 5,2 тис. пропозицій роботи, отримані з інших джерел. На 1 серпня 2018 року актуальними були 2784 вакансії, в т.ч. для робітників – 1663, для службовців – 809, розповідає пан Олещук. - Найбільший попит на Тернопільщині мали бухгалтери, менеджери зі збуту, економісти, медсестри, лікарі; серед працівників робітничих професій - водії, продавці, кухарі, швачки, офіціанти, охоронці, трактористи, електромонтери, водії тролейбуса, дорожні робітники, будівельники та ін.

У січні-липні 2018 року 1015 безробітних проходили професійне навчання або підвищували свою кваліфікацію. Завершили профпідготовку 866 осіб наголошує Василь Олещук. При цьому на одне вільне робоче місце в середньому по області претендувало 3 безробітних, найбільше у Підгаєцькому – 20, Шумському – 16, найменше - у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості - 1.

- Загалом, кількість безробітних на 1 серпня 2018 року, у порівнянні з відповідною датою 2017 року, зменшилася на 6,9% та становила 8047 осіб. Серед них: 52,4% - жінки, молодь віком до 35 років - 32,2%, 47,1% - робітники, 39,3% - службовці, підсумовує пан Василь.

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.