Найактивніше виїжджають мешканці західних регіонів, а країнами призначення найчастіше стають Польща та Російська Федерація. 16,4% від загальної кількості мігрантів мають повну вищу освіту. Останні тенденції трудової міграції українців аналізує Олексій Позняк.
Якщо вести мову про останні роки, то загальна кількість українських мігрантів складатиме близько 2,5 мільйони - враховуючи тих, хто вже давно виїхав та довгий період часу перебуває за кордоном, і тих, хто постійно виїжджає та повертається в Україну.
Таблиця: дані Держстату
По кількості трудових мігрантів на перше місце вийшла Польща, хоча протягом довгого часу це місце тримала Російська Федерація. Крім Польщі та Росії, основними країнами-реціпієнтами є Польща та Італія. Якщо Італія та інші країни Південної Європи зазвичай використовуються для довгострокової міграції, то сусідні країни - для короткострокової міграції.
Таблиця: дані Держстату
Якщо брати дослідження Держстату, яке проводилося у 2015-2017 роках, то доля Західної України серед загальної кількості мігрантів дещо зменшилася. Не надто сильно - усього на два процентних пункти: було близько 71,5%, стало 69,5%.
Проте варто сказати, що це дослідження не охоплює усіх мігрантів. Якщо брати, припустимо, дослідження, що проводилося соціологічною групою “Рейтинг” у 2016 році, то доля західного регіону майже по усіх країнах-реціпієнтах нижчою, ніж вказує Держстат. Тобто група швидше відслідковувала “нову” міграцію, аніж стару, яка продовжується.
Якщо мігрант був відсутній на час проведення дослідження, експерти Держстату опитували щодо його роботи родичів. А у соціологічній групі “Рейтинг” відслідковували лише тих мігрантів, що потрапили до вибірки та були присутні в Україні під час дослідження. А для першопочаткової стадії є характерною саме короткострокова міграція.
Загалом доля західного регіону зменшується. Той стрибок міграції, що відбувався після 2014 року - тоді рівень трудової міграції виріс приблизно на четверту чи п'яту частину - був не так сильно з Західного регіону, як із решти регіонів.
Подальше зростання чи зменшення трудової міграції залежатиме від розвитку ситуації в Україні. Якщо нам вдасться закріпити позитивні тенденції в економіці, а краще - посилити їх, ми можемо сподіватися на повернення мігрантів. Якщо ж ми не зможемо цього досягти, трудова міграція буде зростати.
Яку користь приносять своїй країні трудові мігранти, аналізує економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда.
Країни Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС, одразу після набуття членства переживали масштабні еміграційні хвилі до більш розвинутих країн ЄС, що пропонують вищі доходи. Для того, щоб не втрачати економічний розвиток через нестачу робочої сили, деякі країни звертаються до сміливого розв’язку: залучення іммігрантів з інших країн. Польща, Литва, Угорщина активно залучають українців на свій ринок праці.
Рух українців через кордон набирає обертів з 2009 року. Після 2013 потік українців через польський кордон збільшився вдвічі (якщо порівнювати 2010-12 та 2014-16 роки).
Незважаючи на те, що українці активно приймають участь у трудовій міграції, достовірних даних про їх кількість Україна не має. Загальну оцінку кількості мігрантів можна отримати, якщо врахувати дані країн ЄС, дані Державної прикордонної служби України, яка фіксує фактичні перетини кордону, та опитування, проведені в Україні.
За нашою оцінкою, загальна чисельність українського населення, яке брало участь у трудовій міграції у період з 2015 по 1 половину 2017 року, становить приблизно 4 млн осіб (тобто близько 16% працездатного населення).
Загальною тенденцією української міграції зараз є її «циркулярний» характер: громадяни виїжджають, заробляють за кордоном гроші і повертаються, щоб витратити їх вдома. Тому одночасно за кордоном перебувають не усі 4 млн трудових мігрантів, а близько 2,6-2,7 млн осіб.
Мігранти генерували 7,6-8,4% від ВВП приватних грошових переказів в Україну щорічно у 2015-2017 роках, що в рази перевищує обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну. Разом за той же період прямі інвестиції з-за кордону склали 10,7 млрд дол. США – трохи більше, ніж приватні грошові перекази за один лише 2017 рік. Ця валюта підтримує платіжний баланс, а отже і впливає позитивно на стійкість гривні, що, до речі, виявилася однією із найстійкіших валют світу у 2017 році.
Перекази від "заробітчан" виконують і соціальну функцію. Вони стають допомогою для сімей трудових мігрантів у післякризовий період, а накопичені засоби дозволяють сім'ям інвестувати та створювати власний бізнес. Так само серед позитивів трудової міграції – надбання українцями нових знань та вмінь, прискорення обміну технологіями, розширення можливостей для підприємництва (стартовий капітал, ідеї).
Друга сторона еміграції – це нестача кадрів окремих простих професій в Україні, поглиблення нерівності в доходах між домашніми господарствами, які мають мігрантів, і в яких їх немає, дефіцитна пенсійна система через недоотримання мільярдних внесків.
Всі позитивні наслідки міграції – швидше короткочасні. Якщо «заробітчани» стануть довгостроковими мігрантами та вирішать залишитися за кордоном, ми більше не побачимо новин про великі обсяги валюти, що заходить у країну. І, очевидно, що люди, які покинули країну назавжди - втрата її економічного потенціалу.
VoxConnektor, спеціально для 20minut.ua, Тернопіль
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер