Який оцет розбавляють водою

Навіть такий простий продукт як розчин оцтової кислоти недобросовісні виробники фальсифікують: не доливають і надміру розбавляють водою.

Напередодні сезону консервації Тест перевірив кілька зразків розчину оцтової кислоти. Усі  зразки – дешевшої цінової категорії, заявлена концентрація оцтової кислоти – 9%.

Фахівці цієї  організації відзначають, що навіть дуже прості продукти, як от розчин оцтової кислоти, недобросовісні виробники примудряються фальсифікувати. Центр Експертиз «Тест» з року в рік тестує цей простий, відносно дешевий, але дуже важливий продукт в кулінарії, особливо для консервування, і щоразу знаходить порушення.

До слова, оцет може бути натурального та синтетичного походження. Віднедавна в Україні, як і у всьому світі, оцтом можна назвати лише натуральну продукцію, тобто продукцію, отриману шляхом бродіння з харчової сировини. Тут міжнародний стандарт CODEX STAN 162-1987 і вітчизняний ДСТУ 2450:2006 співпадають. Натуральний оцет отримують шляхом подвійного бродіння (ферментації): спочатку відбувається стадія спиртового бродіння, а потім оцтовокислого. Натуральний оцет може бути винним, яблучним, фруктовим. Такий оцет коштує значно дорожче.

З іншої сторони в Україні немає заборони на використання синтетичної оцтової кислоти для харчових цілей. Ось тільки оцтом такий продукт називати неможна, щоб натуральний і синтетичний продукт легко можна було відрізнити за назвою. На основі синтетичної оцтової кислоти можна виробляти не тільки прозорий продукт, але і з різними ароматами. Але називати такі продукти „яблучний оцет” чи „винний оцет” неможна. Для цієї категорії продукції, яка доступніша за ціною, можуть використовувати назви „розчин оцтової кислоти” чи „замінник оцту”, а також доповнення „з ароматом яблука” і т.п. Обов’язково має бути зазначено в складі, що використана синтетична кислота.  

У цьому році тестували сім вітчизняних марок: "Кама", "Королівський смак", "Руна", ARO, "ПП Лісной", "Дніпрянка" и "Капелька". Експерти ТЕСТу вивчили маркування продукції з врахуванням новим вимог, а також перевірили, чи виробники не обманюють споживача. Деякі, як виявилося, обманюють!

Відмінників менше половини

Перевіряли продукти нижчої цінової категорії, виготовлені на основі синтетичної оцтової кислоти. А якщо кислота синтетична, то оцтом такий продукт називати неможна – заборона з 2013 року. При цьому до 2015 року виробники повинні були виправити маркування своєї продукції і не писати „оцет” аби не вводити споживача в оману. Частина виробників так і вчинила, назвавши свою продукцію „розчин оцтової кислоти” і відзначили в складі синтетичне походження. Але є і такі, які по-старому називають свою продукцію „оцтом”: "ПП Лісной", "Капелька" і "Дніпрянка". Причому виробники "Дніпрянки" вказують на етикетці дві назви: одну правильну, іншу – неправильну. За таке маркування цим зразкам оцінка знижена до „погано”.

Стосовно упаковки, то до „добре” знижена оцінка за цим пунктом продукції "ПП Лісной" і "Дніпрянка", за те, що не вказаний матеріал упаковки.

Води забагато

Розчин оцтової кислоти, як і у попередніх дослідженнях, перевірили за двома найважливішими показниками, які показують добросовісність виробника і якість продукції. Йдеться про об’єм і концентрацію оцтової кислоти. Обидва ці параметри зазначені на етикетках, всі зразки в тесті 9%. Якщо на підприємстві просто не доливають продукт в пляшки, то страждає гаманець споживача. А от коли продукт розбавлений надміру водою і відповідно знижена концентрація оцтової кислоти, то може постраждати вся домашня консервація. Адже рецепти часто розраховані на 9% оцет. Недостатньо кисла продукція не буде довго зберігатися. І в процесі приготування страву доведеться багато разів куштувати, щоб довести смак до потрібної кислотності. В результаті – витрати оцту збільшаться і знову ж таки – це вдарить по гаманцю споживача.

На недоливі цього разу попалася продукція "Капелька" і "Дніпрянка". Як наслідок, їм знижені оцінки. Продукція ARO за об’ємом відповідала лише з врахуванням допустимого відхилення, тому оцінку знизили до «добре».
За вміст самої оцтової кислоти допустиме відхилення складає 0,2%. Фальсифікатом виявилася продукція „Капелька" (4,9% замість 9%), "ПП Лісной" (6,4%) і "Дніпрянка" (7,1%). Цього разу загальні оцінки „відмінно” отримали три продукти "Кама", "Королівський смак" і "Руна", „добре” – в Aro. Ціна 1 л продукції з оцінками „відмінно” склала від 11,78 грн за „Королевский смак” до 16,29 грн за „Руна”. Ціна літра „хорошиста” Aro – 8,33 грн.

Загальна оцінка «погано» в продукції «ПП Лісной» через занижений вміст оцтової кислоти. В двох зразків, виробники яких неправильно називають їх оцтом, "Дніпрянка" і "Капелька" загальна оцінка „дуже погано” через два порушення: недолив і занижений вміст оцтової кислоти. До слова продукцію „Капелька” вже не вперше викривають на фальсифікації. Їхня пляшка оцтової кислоти з водою найдешевша з усіх зразків – 7,50 грн.

Результати тесту

Кама – відмінно

Королівський смак – відмінно

Руна – відмінно

ARO – добре

ПП Лісной – погано - занижений вміст оцтової кислоти

Капелька – дуже погано - недолив і занижений вміст оцтової кислоти

Дніпрянка – дуже погано - недолив і занижений вміст оцтової кислоти

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.