Почався прокат фільму з 3D-графікою, де знялися тернопільські школярі

Про особливості роботи над фільмом, як виконували трюки, як знімали ночами, які стосунки між героями в житті та на екрані, автори стрічки і виконавці головних ролей розповіли журналістам і глядачам під час прем’єрного показу стрічки у Тернополі.

За сюжетом, 12-річний Макс мріє про суперсилу. Він завжди хотів вміти за себе постояти за допомогою надздібностей. Хлопець зазнає постійні знущання і глузування в школі, що явно не приносить йому багато радості. І ось одного разу Макс втік з дому і сховався під мостом, де знайшов дивний балончик з нано-фарбою. Хлопець вирішив втілити свою мрію в життя – і намалював графіті собаки. Пес ожив і перетворився в наноробота з неймовірними можливостями. Макс назвав його Фокстер. Його вихованець як може допомагає господареві в різних справах, так і привносить велику небезпеку в життя школяра. За нанороботом полює небезпечний злочинець, який дуже хоче роздобути таку технологію. Тепер і Макс повинен подбати про Фокстера.

Ідею стрічки її автори взяли з життя. Головний герой Макс певною мірою був списаний з їхнього сина – це і про його захоплення графіті, його бажання мати друга-собаку і бути героєм коміксу, розповідають Анатолій та Анастасія Матешко.

Хочуть стати акторами

Головні ролі у фільмі зіграли тернопільські дев’ятикласники: учениця 26-ї школи Віталія Турчин і учень 3-ї школи Богдан Козій. Зараз дітям по 14 років. А у фільмі їм по 12.

Богдан та Віталія хочуть стати професійними акторами, вони вже кілька років навчаються акторської майстерності. Богдан Козій вихованець театральної студії "Третій дзвінок", а Віталія Турчин займається в акторській школі "Театр в Театрі".

Над фільмом працювали 2,5 роки. Зйомки відбувалися влітку 2017. Діти кажуть, що в школі пропустили хіба що 1 вересня, що це було чудове літо, яке вони ніколи не забудуть.

• Мою героїню звуть Соня, вона весела, цікава та розумна дівчина, подруга Фокстера та таємне кохання Макса, - розповідає Віталія. - Вона відрізняється від мене в житті тим, що вона дуже любить пригоди. Я б ніколи не наважилася на те, що робить вона.

Дівчина каже, що мріяла про кіно багато, а зараз розуміє, що мрія стала реальністю.

• Коли я дізналася, що мене взяли в фільм, були сльози, я почала кричати: «Тату! Мене взяли зніматися у фільм!!! Якось зразу вжилася в роль. Просто потрібен час, і ти розумієш, що стала з героїнею одним і тим же. У мене не було такого, що було важко виражати емоції моєї героїні. Я вжилася одразу в цю Соню. Просто треба думати, що вона відчуває, і тоді емоції приходять самі.

Богдан Козій розповідає, що мріяв бути актором, але не думав, що це станеться так швидко.

А про свого героя розповідає наступне:

- Я зіграв хлопчика Макса, який мріяв про звичайну собаку, а натомість отримав справжнього друга-супергероя, - каже школяр. - Його не помічали батьки, його били в школі, з нього глузували, але коли в нього з’явився друг-супергерой, Макс став впевненішим в собі, познайомився з дівчиною, яка йому подобалася, і став справжнім героєм, як і його пес.

На запитання про те, які емоції було зіграти найважче, Богдан розповів, що важким моментом була сцена прощання з Фокстером, коли він мав розпастися на частинки.

- Я настільки вжився в роль і повірив, що мій друг помирає. Я там так яро плакав, але цього не поставили у фільм, - розповідає актор. - Ну і добре.

Взяли за фотографією

Діти потрапили у фільм, «засвітившись» на показі іншого фільму режисера Анатолія Матешка. Два роки тому в Тернополі презентували його музичну картину «Трубач». На прем’єру прийшли багато дітей, серед них були і Віталія та Богдан.

- Наш асистент дивився багатьох дітей, потім за фотографіями ми запросили їх на кастинг, - розповідає Анатолій Матешко. - Серед них були Богдан і Віталія. Ми давали завдання, а вони грали. Вони так себе класно почували перед камерою, що переконали мене, що знають одне одного. Вони дуже розкуті і органічні. І головне навіть не те, як вони грали, а які вони особистості, головне – харизма. Головне, що ці діти працювали з гарними педагогами, які навчили їх бути самими собою, навчили їх відкривати свій внутрішній світ і показати свою індивідуальність. І саме це перемогло на пробах.

А от собаку на роль Фокстера вибирали дуже довго.

Собака у фільмі є у вигляді 2D, 3D-графіки і реальний собака. Кастинг на роль собаки проходив дуже довго і автори ніяк не могли дійти згоди, яка саме порода має бути.

- До нас приходили дивовижні створіння які вміли дуже багато, але ми шукали той елемент, коли Богдан буде із ним, щоб це була команда, - розповідає Анастасія Матешко. - І ми знайшли фокстер’єра Амадея, який є талановитим актором, він дуже слухняний. І коли вони з Богданом були разом, між ними був діалог. А це - складова успіху нашого фільму.

Про симпатію і дружбу

У фільмі між головними героями виникла симпатія, а що є в реальному житті? Як розповіли Віталіна та Богдан, до фільму вони навіть не були знайомі, а зараз є хорошими друзями.

Про трюки на тросах

На думку режисера стрічки найважчий момент у зйомках було будувати діалог з уявним героєм.

• Богдан, коли грав з Фокстером, він навіть не бачив цього собаку, - розповідає режисер. - Були якісь шматочки, якісь хрестики, ляльки, а йому потрібно було показати своє ставлення. Ми фантазували, яким він буде, цей герой. А потім це як в казці оживає, усі ті персонажі, яких не було спочатку. Це найголовніше відкриття і найголовніше диво для всіх творців фільму. Це дуже потужний емоційний момент. Я ніколи цього не переживав , бо в Україні цього ніколи не робили.

Хоча Богдан Козій говорить, що йому дуже допомогли заняття в театральній студії, і грати з уявним героєм було неважко.

Серед найважчого в роботі над фільмом, за словами юних акторів, було виконання трюків.

• Для мене було дуже важко, коли були акробатичні трюки, - розповідає Віталія. – Пам’ятаю, коли зйомки відбувалися у павільйоні, треба було висіти на висоті двох метрів. В перший день це було так страшно. Дивишся вниз, а до землі не дуже близько. А наступного дня було уже легше. Також був складний трюк, коли ми робили переворот у повітрі. Але усе відбувалося з каскадерською підтримкою, і ти розумів для чого ти це робиш. Ця думка давала впевненість в собі, і давала не боятися.

Богдан розповідає, що йому доводилося виконувати трюки на тросах. Два місяці до зйомок він ходив на тренування до каскадерів, які навчили його тримати рівновагу.

- Якщо був якийсь переворот, то мене просто закручували тросами, потім смикали, і я такий крутився б-л-б-л-б-л..., - розповідає Богдан.

- Чесно кажучи, мені страшно було навіть дивитися в сторону мам, що вони зараз мені скажуть, - розповідає режисер, - але все минулося. Одного разу нам цілу ніч довелося знімати Богдана, коли була гонитва під мостом. Він так трохи поспить в мами на руках, мама його погодує сухариками і - далі в кадр. Я ту ніч ніколи не забуду, коли нам довелося не давати Богдану спати. Вибач, Богдане.

У прокаті – тричі на день

Фільм «Фокстер і Макс» рекомендований для сімейного перегляду. Сеанси відбуваються о 10:00, 14:35, 20:30 годині.

За словами директора кінотеатру «Сінема Сіті» Тетяни Басалиги, фільм має всі передумови протриматися в прокаті довго, адже це дуже якісний продукт, який безумовно матиме свого глядача.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.